Мю Змія
| Історія дослідження | |
|---|---|
| Дата відкриття | рік |
| Дані спостережень (Епоха J2000.0[1][2]) | |
| Пряме піднесення | |
| Схилення | |
| Відстань | пк |
| Видима зоряна величина (V) | m |
| Сузір'я | Змія |
| Астрометрія | |
| Променева швидкість (Rv) | км/c |
| Власний рух за прямим піднесенням | mas/рік |
| Власний рух за схиленням | mas/рік |
| Паралакс (π) | 19,23 ± 0,38 кутова мілісекунда[1] |
| Абсолютна зоряна величина (V) | m |
| Спектральні характеристики | |
| Спектральний клас | B9.5III[3] |
| B−V | |
| U−B | |
| Фізичні характеристики | |
| Маса | M☉ |
| Радіус | R☉ |
| Вік | років |
| Температура | K |
| Світність | L☉ |
| Металічність | |
| Обертання | 96 км/с[4][5] |
| Елементи орбіти | |
| Період (P) | років |
| Велика піввісь (a) | а.о. |
| Ексцентриситет (e) | |
| Эпоха периастра (T) | ° |
| Аргумент перицентра (ω) | ° |
| - | |
| Інформація у базах даних | |
| SIMBAD | * mu. Ser |
Мю Змія — подвійна зірка[6] в сузір'ї Змія. Його видно неозброєним оком з видимою зоровою величиною 3,543.[7] На підставі річного паралакса[8], він розташований приблизно за 170 світлових років від Сонця.
Це подвійна система, для якої орбітальні елементи були визначені на основі інтерферометричних спостережень. Пара орбіт один одного з періодом близько 36 років і ексцентриситетом приблизно 0,4.[6] Первинний член, компонент A, є білою зіркою головної послідовності типу A із зоряною класифікацією A0 V.[9] Природа вторинного, компонента B, менш певна — це може бути клас Зірка типу A або F невідомого класу світності.[6]
У китайській астрономії Мю Змій називається 天乳, піньїнь: Tiānrǔ, що означає Небесне Молоко.[10]
- ↑ а б в г д Leeuwen F. v. Validation of the new Hipparcos reduction // Astron. Astrophys. / T. Forveille — EDP Sciences, 2007. — Vol. 474, Iss. 2. — P. 653–664. — ISSN 0004-6361; 0365-0138; 1432-0746; 1286-4846 — doi:10.1051/0004-6361:20078357 — arXiv:0708.1752
- ↑ SIMBAD Astronomical Database
- ↑ а б Abt H. A., Morrell N. I. The Relation between Rotational Velocities and Spectral Peculiarities among A-Type Stars // The Astrophysical Journal: Supplement Series — AAS, 1995. — Vol. 99. — P. 135–172. — ISSN 0067-0049; 1538-4365 — doi:10.1086/192182
- ↑ а б Royer, F., Grenier, S., Baylac, M. -O. et al. Rotational velocities of A-type stars in the northern hemisphere. II. Measurement of v sin i // Astron. Astrophys. / T. Forveille — EDP Sciences, 2002. — Vol. 393, Iss. 3. — P. 897–911. — ISSN 0004-6361; 0365-0138; 1432-0746; 1286-4846 — doi:10.1051/0004-6361:20020943 — arXiv:astro-ph/0205255
- ↑ а б F. Royer, J. Zorec, Gómez A. E. Rotational velocities of A-type stars. III. Velocity distributions // Astron. Astrophys. / T. Forveille — EDP Sciences, 2007. — Vol. 463, Iss. 2. — P. 671–682. — ISSN 0004-6361; 0365-0138; 1432-0746; 1286-4846 — doi:10.1051/0004-6361:20065224 — arXiv:astro-ph/0610785
- ↑ а б в Photocentric orbits from a direct combination of ground-based astrometry with Hipparcos II. Preliminary orbits for six astrometric binaries. 2009.09.006.
- ↑ A system of photometric standards. Publ. Dept. Astron. Univ. Chile, 1 (1966).
- ↑ van Leeuwen, F. (2007-11). Validation of the new Hipparcos reduction. Astronomy & Astrophysics. Т. 474, № 2. с. 653—664. doi:10.1051/0004-6361:20078357. ISSN 0004-6361. Процитовано 1 липня 2024.
- ↑ Cowley, A.; Cowley, C.; Jaschek, M.; Jaschek, C. (1 квітня 1969). A study of the bright A stars. I. A catalogue of spectral classifications. The Astronomical Journal. Т. 74. с. 375—406. doi:10.1086/110819. ISSN 0004-6256. Процитовано 1 липня 2024.
- ↑ (кит.) AEEA (Activities of Exhibition and Education in Astronomy) 天文教育資訊網 2006 年 6 月 29 日 [Архівовано 2021-06-05 у Wayback Machine.]
