Мялковський Микола Миколайович

Зовнішні відеофайли
	Памʼяті Героя Миколи Мялковського. Солдат, народжений всміхатись. на YouTube. 22 квітня 2024.

Мялковський Микола Миколайович
Мялковський Микола Миколайович;
Молодший сержант
Загальна інформація
Народження	27 червня 1995; Луцьк, Україна
Смерть	4 грудня 2023 (28 років); Торське, Лиманська міська громада, Краматорський район, Донецька область, Україна
Поховання	Луцьке головне міське кладовище (Гаразджа)d
Alma Mater	Бучацький ліцей імені святого Йосафата, Національний університет «Острозька академія» і Люблінський католицький університет Івана Павла II
Псевдо	Мика
Військова служба
Роки служби	2022—2023
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Формування	100 ОБрТрО
Війни / битви	Російсько-українська війна
Нагороди та відзнаки

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мялковський.

Мялковський Микола Миколайович (позивний «Мика»; 27 червня 1995, м. Луцьк — 4 грудня 2023, с. Торське) — український військовослужбовець, молодший сержант 100 ОБрТрО Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис

Народився 27 червня 1995 року в місті Луцьк Волинської області. Навчався у школі № 1 та в Бучацькому ліцеї імені святого Йосафата (випуск 2012 року)^[1]. Потім здобув вищу освіту в Національному університеті «Острозька академія» за спеціальністю «Культурологія». Навчався в Люблінському католицькому університеті, а за програмою обміну — в Левенському католицькому університеті (Бельгія). Оселився в Польщі. Працював у департаменті стратегії та підприємництва мерії міста Люблін та відповідав за проєкти, пов'язані з академічною співпрацею^[2].

Був багатогранною людиною. Малював разом з мамою-художницею Тетяною Мялковською, займався спортом, грав на скрипці та співав у церковному хорі. Був Членом громади УМХ та активним християнським діячем^[2].

Після повномасштабного вторгнення окупантів повернувся на Батьківщину та долучився до лав захисників. Служив у 100-ій окремій бригаді територіальної оборони ЗСУ. Був оператором та інструктором БПЛА в 54-му батальйоні^[2].

Загинув 4 грудня 2023 року під час виконання бойового завдання в селі Торське на Донеччині. Виконуючи бойове завдання, отримав смертельні поранення внаслідок атаки російського дрона. Похований 8 грудня 2023 року на міському кладовищі у Гаразджі Луцького району^[3].

Нагороди

Орден «За мужність» III ступеня (23 квітня 2024, посмертно) — за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку^[4]
Почесний нагрудний знак Головнокомандувача Збройних сил України «Золотий хрест» (28 вересня 2023)^[3]
Нагрудний знак «За військову доблесть»^[2]

Вшанування пам'яті

27 червня 2024 року у галереї мистецтв артстудії «П'ятерня» в Луцьку відбулося відкриття фотовиставки «Життєпис Миколи Мялковського», на якій презентували благодійний фонд його імені. Подію організували 27 червня — у день народження Героя^[5], на честь якого в місті перейменовано вулицю Крилова (27 березня 2024)^[6]^[7].

Примітки

↑ Бучацький ліцей імені Святого Йосафата — Герої не вмирають: вони живуть в наших серцях. collegium.osbm.info. 6 грудня 2023. Процитовано 5 січня 2025.
↑ ^а ^б ^в ^г Молодший сержант Микола Мялковський отримав смертельні поранення внаслідок атаки російського дрона. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 5 січня 2025.
↑ ^а ^б У Луцьку провели в останню дорогу захисників України Миколу Мялковського та Романа Образцова. Луцька міська громада. Офіційний сайт. 8 грудня 2023.
↑ Указ президента України №237/2024 Про відзначення державними нагородами України. 23 квітня 2024.
↑ «Повернувся, щоб захистити Україну від ворогів»: у Луцьку – фотовиставка «Життєпис Миколи Мялковського». Волинські новини. 5 січня 2025. Процитовано 5 січня 2025.
↑ У Луцьку вулицю Крилова перейменували на честь загиблого Героя Миколи Мялковського. Волинські новини. 5 січня 2025. Процитовано 5 січня 2025.
↑ Розпорядження луцького міського голови від 27.03.2024 №181 Про перейменування вулиці Крилова на вулицю Мялковського Миколи у місті Луцьку.

Посилання

Pracował w lubelskim urzędzie, teraz walczy w Ukrainie // Polskie Radio Lublin, 16 sierpnia 2023 (пол.)
Андреєва В. Працював у мерії Любліна, але повернувся захищати Україну: на фронті загинув боєць Микола Мялковський // Життя, 5 грудня 2023.
Залишив державну роботу в Польщі й поїхав захищати Україну. На фронті загинув 28-річний уродженець Луцька // Радіо Свобода, 5 грудня 2023.
Дак П. На фронті загинув уродженець Луцька, який працював в мерії Любліна // Вголос, 6 грудня 2023.
Пам'яті молодшого сержанта Миколи Мялковського // Укрінформ, 19 грудня 2023.

.

[1] Бучацький ліцей імені Святого Йосафата — Герої не вмирають: вони живуть в наших серцях. collegium.osbm.info. 6 грудня 2023. Процитовано 5 січня 2025.

[:0-2] а ^б ^в ^г Молодший сержант Микола Мялковський отримав смертельні поранення внаслідок атаки російського дрона. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 5 січня 2025.

[:1-3] а ^б У Луцьку провели в останню дорогу захисників України Миколу Мялковського та Романа Образцова. Луцька міська громада. Офіційний сайт. 8 грудня 2023.

[4] Указ президента України №237/2024 Про відзначення державними нагородами України. 23 квітня 2024.

[5] «Повернувся, щоб захистити Україну від ворогів»: у Луцьку – фотовиставка «Життєпис Миколи Мялковського». Волинські новини. 5 січня 2025. Процитовано 5 січня 2025.

[6] У Луцьку вулицю Крилова перейменували на честь загиблого Героя Миколи Мялковського. Волинські новини. 5 січня 2025. Процитовано 5 січня 2025.

[7] Розпорядження луцького міського голови від 27.03.2024 №181 Про перейменування вулиці Крилова на вулицю Мялковського Миколи у місті Луцьку.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]