Міагра сріблиста
| Міагра сріблиста | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Сріблиста міагра (самець)
 Сріблиста міагра (самиця)
| ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Myiagra rubecula (Latham, 1801)[2] | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Todus rubecula | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Міа́гра сріблиста[3] (Myiagra rubecula) — вид горобцеподібних птахів родини монархових (Monarchidae). Мешкає в Австралії та на Новій Гвінеї.
Довжина птаха становить 14,5-16 см, вага 10-15 г. Виду притаманний статевий диморфізм. У самців голова і горло темно-сіро-сині, живіт і горло білі. У самиць горло і груди руді. У молодих птахів кінчики крил білі. Дзьоб і лапи чорні, очі темно-карі.
Виділяють шість підвидів:[4]
- M. r. sciurorum Rothschild & Hartert, E, 1918 — острови Д'Антркасто і Луїзіади;
- M. r. papuana Rothschild & Hartert, E, 1918 — південь і південний схід Нової Гвінеї, острови Торресової Протоки;
- M. r. concinna Gould, 1848 — північний захід і північ Австралії;
- M. r. okyri Schodde & Mason, IJ, 1999 —півострів Кейп-Йорк;
- M. r. yorki Mathews, 1912 — північний схід і схід Австралії;
- M. r. rubecula (Latham, 1801) — південний схід Австралії.
Сріблисті міагри мешкають від затоки Кінг-Саунд[en] до Кейп-Йорка і далі до півдня центральної частини штату Вікторія. На Тасманії птах є рідкісним. Також сріблисті міагри мешкають на півдні Нової Гвінеї, на островах Торресової протоки та на островах Д'Антркасто і Луїзіади.
Сріблисті міагри живуть в сухих тропічних лісах, мангрових лісах і чагарникових заростях.
Сріблисті міагри харчуються комахами, яких ловлять в польоті. Сзон розмноження триває з вересня по лютий, за сезон вилупляється один виводок. Гнізда чашоподібні, зроблені з кори і трави, скріплені павутинням, розміщкється на дереві, на висоті 5-10 м над землею. В кладці 2-3 яйця. І самці. і самиці насиджують яйця і піклуються про пташенят[5][6]. Сріблисті міагри часто стають жертвами гніздового паразитизму австралійських кукавок.
- ↑ BirdLife International (2016). Myiagra rubecula. Архів оригіналу за 24 вересня 2021. Процитовано 24 вересня 2021.
- ↑ Latham, John (1801). Supplementum indicis ornithologici sive systematis ornithologiae (лат.). London: Leigh & Sotheby. с. xxxii. Архів оригіналу за 24 вересня 2021. Процитовано 24 вересня 2021.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Monarchs. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 15 серпня 2021. Процитовано 17 September 2021.
- ↑ Beruldsen, G (2003). Australian Birds: Their Nests and Eggs. Kenmore Hills, Qld: self. с. 367—68. ISBN 0-646-42798-9.
- ↑ Trémont S. & H. Ford (2000) "Partitioning of Parental Care in the Leaden Flycatcher". Emu 100 (1): 1 – 11 DOI:10.1071/MU9834
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |