Координати: (2007))_region:RU_ 54°16′00″ пн. ш. 31°34′00″ сх. д. / 54.266666666667° пн. ш. 31.566666666667° сх. д. / 54.266666666667; 31.566666666667

Мігновичі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Мігновичі
рос. Мигновичи
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації  Смоленська область
Муніципальний район Монастирщинський
Поселення Татарське сільське поселення
Код ЗКАТУ: 66 227 875 6[1]
Код ЗКТМО: 66627475176
Основні дані
Перша згадка: 1654
Населення 163 (2007)
Площа 0,67 км²
Поштові індекси 216156[2]
Телефонний код +7 48148
Географічні координати: (2007))_region:RU_ 54°16′00″ пн. ш. 31°34′00″ сх. д. / 54.266666666667° пн. ш. 31.566666666667° сх. д. / 54.266666666667; 31.566666666667
Часовий пояс UTC+4
Висота над рівнем моря 178 м
Відстань
До центру муніципального району/міського округу (км):
 - фізична:
 - залізницею:
 - автошляхами:
20

Мапа
Мігновичі (Росія)
Мігновичі
Мігновичі

Мігновичі (Смоленська область)
Мігновичі
Мігновичі

Мапа

Мігновичі (рос. Мигновичи) — село в Монастирщинському районі Смоленської області Росії. Входить до складу Татарського сільського поселення.

Населення — 163 особи (2007).

Розташування

[ред. | ред. код]

Розташоване в західній частині області на лівому березі річки Городня за 20 км на південний захід від районного центру, смт Монастирщина, за 6 км від кордону з Білоруссю.

Історія

[ред. | ред. код]

Перша писемна згадка про село датована 1654 роком.

Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі Мігновицької волості Краснинського повіту Смоленської губернії мешкало 525 осіб, налічувалось 86 дворових господарств, існували 2 православні церкви, богодільня[3].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 786 осіб (367 чоловічої статі та 419 — жіночої), з яких всі — православної віри[4].

Джерела

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Код ЗКАТУ для села Мігновичі [Архівовано 22 лютого 2014 у Wayback Machine.](рос.)
  2. Поштові індекси населених пунктів Монастирщинського району [Архівовано 22 лютого 2014 у Wayback Machine.](рос.)
  3. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. — С. 203. (рос. дореф.)
  4. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-215. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)