Міжнародна хімічна олімпіада

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лого Міжнародної хімічної олімпіади 2015 року, що відбулась в Баку (Азербайджан)[1]

Міжнародна хімічна олімпіада (англ. International Chemistry Olympiad, IChO) — міжнародне щорічне змагання з хімії для школярів, яке проходить кожного разу в іншій країні та триває приблизно один тиждень.

У 2018 році МХО проходитиме у Братиславі (Словаччина) та у Празі (Чехія). В історії МХО, це 50-річчя конкурсу.

Історія

[ред. | ред. код]

Ідея проведення Міжнародної олімпіади з хімії була ініційована в колишній Чехословаччині в 1968 у. Вона була розроблена з метою збільшення числа міжнародних контактів та обміну інформацією між країнами. Запрошення були направлені в комітети всіх соціалістичних країн, крім Румунії. Однак у травні 1968 а, відносини між Чехословаччиною і Радянським Союзом стали настільки делікатними, що тільки Польща і Угорщина взяли участь у першому міжнародному конкурсі.

Перша Міжнародна олімпіада з хімії відбулася в Празі з 18 по 21 червня 1968 а. Кожна з трьох країн-учасниць направили команду з шести учнів, а також чотири теоретичних завдань були вирішені. Керівні принципи для наступного змагання вже запропонували. Друга олімпіада з хімії відбулася в 1969 у в Польщі та Болгарії також взяли участь. Кожна команда складалася з п'яти учнів, і експериментальний конкурс був доданий. Було прийнято рішення запросити більше соціалістичних країн майбутньому змагання і, щоб обмежити кількість учнів до чотирьох. Третя олімпіада у 1970 році був організований в Угорщині, НДР, Румунії та Радянського Союзу, нові країни. У цьому конкурсі, більш ніж в три призи були розподілені серед учнів.

Золота медаль на 40-й Міжнародній хімічній олімпіаді, що відбулась у 2008 році в м. Будапешт, Угорщина

У 1974 році Румунія запропонувала Швеції та Югославії на Олімпіаду в Бухаресті, Німеччина і Австрія направили спостерігачів. Федеративна Республіка Німеччина була першою країною НАТО з спостерігачем даний час, і це було тільки в стані відбувається тому, що уряд Брандта були контракти на Сході. Таким чином, в 1975 році, Західна Німеччина, Австрія і Бельгія також взяла участь у Міжнародній олімпіаді з хімії. Перша Олімпіада не в соціалістичній країні відбулася 1980 році в Лінці в Австрії, хоча Радянський Союз не брав участі. З тих пір кількість країн-учасниць постійно зростає. У 1980 році лише 13 країн взяли участь, але це число збільшилося до 21 в 1984 році Олімпіади в Франкфурт-на-Майні. З падінням залізної завіси і розпаду Радянського Союзу на незалежні держави на початку 1990-х років, кількість учасників збільшилася знову. Крім того, зростаючий інтерес азійських і латиноамериканських країн стало очевидно, з числом учасників. Всього 47 делегацій взяли участь у 1998 році.

В даний час 73 країни беруть участь у Міжнародній олімпіаді з хімії.

Мета олімпіад, сформульована в § 1 Правил олімпіад це:

  • стимулювати інтерес молоді до хімії,
  • укріпляти дружбу молодих людей із різних країн,
  • сприяти міжнародній співпраці та взаєморозумінню.

Умови змагань

[ред. | ред. код]

Офіційною мовою олімпіади є англійська (згідно зі статутом МХО всі завдання країна-організатор повинна також надати й українською мовою). Всі учасники оцінюються на їх індивідуальному заліку. Вони базуються на результатах теоретичних і практичному випробувань з основних розділів хімії:

На останньому засіданні члени журі затверджують пропозиції організаторів щодо розподілу медалей. За Правилами, кількість золотих медалістів становить від 8 до 12% від загальної кількості учасників, срібних − від 18 до 22% і бронзових — від 28 до 32%. Цікаво, що члени журі (ментори) знають лише бали, набрані членами їхньої команди, але не мають інформації ані щодо оцінок інших учасників, ані щодо максимально набраних балів і приймають рішення щодо визначення медалістів, фактично, всліпу. Інтрига стосовно того, хто з учасників стане медалістом і яку медаль одержить, залишається до закінчення церемонії нагородження.

Підготовка та участь команд України в Міжнародних олімпіадах

[ред. | ред. код]

У 1978 році на X олімпіаді золоту медаль виборола десятикласниця з Києва Олена Рибак[3].

З 1994 року окремою командою на цих олімпіадах представлена Україна.

Підготовка команд України для участі в МХО вимагає окремих зусиль. Адже навіть відносно прості завдання МХО здатні розв′язати лише учні, які мають отримали глибоку теоретичну та експериментальну підготовку. Переможці всеукраїнської олімпіади, які здобули право взяти участь у відбірково-тренувальних зборах з формування національної команди, одержують комплект підготовчих задач майбутньої МХО, умови та розв′язки останніх міжнародних олімпіад та настанови з теоретичної та експериментальної підготовки.

Відбірково-тренувальні збори звичайно проводяться в травні й тривають від 6 до 10 днів. Під час зборів досвідчені викладачі і науковці, серед яких чимало і колишніх переможців олімпіад, читають учасникам лекції, проводять семінари з найскладніших питань, що увійшли до програми майбутньої міжнародної олімпіади. Учасники зборів виконують експериментальні роботи, що відбивають зміст підготовчого комплекту, розв′язують теоретичні і практичні задачі, які за рівнем складності, змістовним наповненням і формою відповідають завданням МХО.

Традиційно найбільше проблем при підготовці команд України до участі в МХО викликає практична підготовка. Це пов′язано як з майже повним зникненням хімічного експерименту із загальноосвітніх шкіл, так і з невідповідністю матеріального оснащення базових хімічних практикумів в українських університетах (та й у більшості інших ВНЗ на пост-радянському просторі) сучасним міжнародним вимогам.[4]

І все ж таки, завдяки функціонуванню усталеної системи національних хімічних олімпіад, натхненної праці десятків викладачів провідних університетів, науковців, учителів, аспірантів, студентів, команди України на Міжнародних хімічних олімпіадах на рівних змагаються з найкращими збірними інших країн. За 22 роки 88 українських учасників МХО завоювали 86 медалей — 16 золотих, 36 срібних, 34 бронзових.[5][6]

Рік проведення Країна-організатор Золото Срібло Бронза Диплом учасника
2017 Таїланд Таїланд 3 1
2016 Грузія Грузія 2 2
2015 Азербайджан Азербайджан 4
2014 В'єтнам В'єтнам 2 2
2013 Росія Росія 3 1
2012 США США 1 2 1
2011 Туреччина Туреччина 1 3
2010 Японія Японія 2 2
2009 Велика Британія Велика Британія 1 3
2008 Угорщина Угорщина 3 1
2007 Росія Росія 1 3
2006 Південна Корея Південна Корея 1 2 1
2005 Тайвань Тайвань 3 1
2004 Німеччина Німеччина 2 2
2003 Греція Греція 1 1 2
2002 Нідерланди Нідерланди 1 3
2001 Індія Індія 4
2000 Данія Данія 1 3
1999 Таїланд Таїланд 4
1998 Австралія Австралія 2 1 1
1997 Канада Канада 1 2 1
1996 Росія Росія 3 1
1995 КНР КНР 1 2 1
1994 Норвегія Норвегія 1 3

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. News. [Архівовано 5 квітня 2018 у Wayback Machine.] Сайт icho2015.msu.az
  2. Prepare for ICHO 2014.[недоступне посилання з липня 2019] International Chemistry Olympiad 2014 on Vietnam
  3. СОРОК РОКІВ ВСЕУКРАЇНСЬКИХ ХІМІЧНИХ ОЛІМПІАД (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 липня 2019. Процитовано 29 грудня 2018.
  4. До п'ятидесятиріччя всеукраїнських хімічних олімпіад. [Архівовано 24 січня 2014 у Wayback Machine.] Chemistry Olympiads in Ukraine
  5. Вітання Міністра Дмитра Табачника переможцям Міжнародної учнівської олімпіади з хімії 2013 року. [Архівовано 28 липня 2013 у Wayback Machine.] Офіційний вебсайт Міністерства освіти і науки України
  6. ICho-2016 Winners [Архівовано 18 вересня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)

Посилання

[ред. | ред. код]