Міжнародне геомагнітне аналітичне поле
Міжнародне геомагнітне аналітичне поле (IGRF, від англ. International Geomagnetic Reference Field) — міжнародна модель[1] або серія моделей[2] середнього глобального магнітного поля Землі, що враховує його вікову варіацію.
Вектор магнітного поля B визначається через градієнт деякого скалярного потенціалу, заданого в геоцентричних координатах:
де одиничні вектори спрямовані в бік збільшення довготи, широти і до центру Землі (протилежно до збільшення вектора відстані) відповідно.
Сам потенціал V визначається через розкладання за сферичними гармоніками:
де — геоцентрична відстань,
- — геоцентрична довгота,
- — геоцентрична полярна відстань (коширота)[3],
- — середній екваторіальний радіус Землі, що дорівнює 6371,2 км,
- — час,
- — приєднані поліноми Лежандра, нормовані за правилом Шмідта,
- і — коефіцієнти Гаусса, що визначаються спеціальною групою Working Group V-MOD Міжнародної асоціації геомагнетизму та аерономії[en] (IAGA) на основі вимірів наземних станцій, кораблів, літаків і штучних супутників Землі.
Набір коефіцієнтів Гаусса повністю визначає описувану модель геомагнітного поля. В сучасних моделях розкладання обмежується коефіцієнтами від 1-го до 13-го степеня і від 0-го до 13-го порядку (в прогностичній варіації від 1-го до 8-го і від 0-го до 8-го відповідно), округлених до 0,1 нТл . Модель не описує дрібномасштабних просторових варіацій магнітного поля, які переважно зумовлені локальним магнетизмом земної кори. Кутову роздільність моделі можна оцінити як що відповідає довжині дуги великого кола ~3000 км.
-
Модуль вектора (IGRF-10), вгорі - основне поле, внизу - варіація
-
I-компонента (IGRF-10), вгорі - основне поле, внизу - варіація
-
D-компонента (IGRF-10), вгорі - основне поле, внизу - варіація
Математична модель магнітного поля Землі, виражена вищенаведеною формулою розкладання потенціалу за сферичними гармоніками, була розвинена К. Гауссом 1838 року в його роботі «Загальна теорія земного магнетизму»[4]. У цій же публікації Гаусс на підставі магнітних вимірювань у 91 пункті земної кулі вперше вивів набір коефіцієнтів розкладання геомагнітного поля, аналогічний сучасній моделі IGRF[5].
Модель IGRF налічує 12 поколінь, останнє затверджене відноситься до 2015 року[6].
Назва | Застосовна до періоду |
На основі вимірювань у період |
Рік випуску |
---|---|---|---|
IGRF-12 | 1900.0-2020.0 | 2015 | |
IGRF-11 | 1900.0-2015.0 | 1945.0-2005.0 | 2010 |
IGRF-10 | 1900.0-2010.0 | 1945.0-2000.0 | 2005 |
IGRF-9 | 1900.0-2005.0 | 1945.0-2000.0 | 2003 |
IGRF-8 | 1900.0-2005.0 | 1945.0-1990.0 | 2000 |
IGRF-7 | 1900.0-2000.0 | 1945.0-1990.0 | 1997 |
IGRF-6 | 1945.0-1995.0 | 1945.0-1985.0 | 1992 |
IGRF-5 | 1945.0-1990.0 | 1945.0-1980.0 | 1988 |
IGRF-4 | 1945.0-1990.0 | 1965.0-1980.0 | 1987 |
IGRF-3 | 1965.0-1985.0 | 1965.0-1975.0 | 1982 |
IGRF-2 | 1955.0-1980.0 | - | 1975 |
IGRF-1 | 1955.0-1975.0 | - | 1971 |
Єдиних стандартів (на відміну, наприклад, від індексу геомагнітної активності), що брати за спостережувані дані, не існує, і кожне нове покоління — фактично, незалежне дослідження. Загалом вважається, що коефіцієнти Гаусса змінюються повільно, тому в ряді Тейлора можна обмежитися першим порядком малості за часом:
де інтерес становлять коефіцієнти і
Цей розділ потребує доповнення. (лютий 2020) |
Розв'язати класичні проблеми[які?] наземних спостережних пунктів допоміг вихід на навколоземну орбіту. Починаючи з 11-го покоління основою моделі служать саме супутникові дані, хоча використовувалися вони й раніше. Так, для створення моделі 10 покоління було застосовано дві групи даних, які ґрунтувалися на вимірюваннях тільки з супутника «CHAMP[en]», запущеного в 2000 році. Його дані були також використані як основа і для IGRF-11, а дані з супутника «Ørsted[en]» (запущений в 1999) служили для оцінки нев'язок. Для IGRF-12 дані «Ørsted», нарівні з даними від «Swarm» (запущений у 2013), вже були основними. Як дані для порівняння бралися результати вимірювань наземних станцій[6][1].
Внаслідок того, що на космічному апараті магнітометр може змінювати своє положення відносно зір, функція помилок залежить від кутів Ейлера α, β, γ[6]ref name="11generation"/>:
де g — вектор основного магнітного поля і вікові варіації гауссових коефіцієнтів, k — вектор денних корекцій для моделі зовнішнього магнітного поля, εi — вектор нев'язок:
а fi — нев'язка модуля вектора магнітного поля:
де вектор магнітного поля є сумою внутрішнього основного поля, магнітного поля, наведеного від земної кори, і зовнішнього поля:
- Всесвітня магнітна модель[en] — модель магнітного поля, що використовується США і НАТО.
- ↑ а б в International Association of Geomagnetism and Aeronomy, Working Group V-MOD. International Geomagnetic Reference Field: the eleventh generation. — 2010.
- ↑ Susan Macmillan and Stefan Maus. International Geomagnetic Reference Field—the tenth generation. — 2005. Архівовано з джерела 5 липня 2015.
- ↑ В отличие от обычной географической широты, коширота отсчитывается от северного полюса, а не от экватора.
- ↑ Gauss C. F. Algemeine Theorie des Erdmagnetismus. // Resultate aus den Beobachtung des magnetischen Vereins im Jahre 1838. — Gottingen : Dieterichsche Buchhandlung, 1839.
- ↑ Кузнецов В. Д. Институт земного магнетизма, ионосферы и распространения радиоволн им. Н.В. Пушкова РАН (ИЗМИРАН) вчера, серікня, завтра // Успехи физических наук. — Т. 185. — С. 632–642.
- ↑ а б в Erwan ThébaultEmail author, Christopher C Finlay, Ciarán D Beggan, Patrick Alken. International Geomagnetic Reference Field: the 12th generation. — Springer, 2015. — DOI: .
- Офіційна сторінка IGRF. Архів оригіналу за 3 квітня 2015.
- Опис IGRF (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 квітня 2015. на сайті ІЗМІРАН
- Міжнародна модель головного магнітного поля Землі IGRF-12. Форма для розразунку. Лабораторія магнітних космічних досліджень ІЗМІРАН. Архів оригіналу за 20 вересня 2019.
- Maus S. [et al.] NOAA/NGDC candidate models for the 11th generation International Geomagnetic Reference Field and the concurrent release of the 6th generation Pomme magnetic model // Earth, Planets and Space. — Springer, 2010. — Т. 62, Is. 10. — С. 729-735. — DOI: .
Це незавершена стаття з геофізики. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |