Міжріччя (Феодосійський район)
| село Міжріччя | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Регіон | Автономна Республіка Крим |
| Район/міськрада | Феодосійський район |
| Рада | Міжріченська сільська рада |
| Код КАТОТТГ | UA01180330010093684 |
| Облікова картка | Міжріччя |
| Основні дані | |
| Колишня назва | Ай-Серез |
| Населення | 510 |
| Поштовий індекс | 98030 |
| Телефонний код | +380 6566 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 44°52′43″ пн. ш. 34°50′55″ сх. д. / 44.87861° пн. ш. 34.84861° сх. д. |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 98030, с. Міжріччя, вул. Зелена, 24 |
| Карта | |
  Міжріччя | |
 Міжріччя | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Міжрі́ччя (до 1945 року — Ай-Сєрє́з, крим. Ay Serez) — село в Україні, у складі Феодосійського району Автономної Республіки Крим.
Біля сіл Міжріччя і Ворон виявлено залишки двох середньовічних поселень[1].
Перша офіційна (в генуезьких джерелах) згадка про поселення відноситься до XIV століття. Краєзнавці ж упевнені, що Міжріччя набагато давніше, оскільки свого часу археологи в околицях виявили артефакти раннього візантійського періоду. Є дані, що наприкінці Середньовіччя поселення було християнським, пізніше християн змінили правовірні. Про це, зокрема, свідчить той факт, що на території Міжріччя відомі руїни двох старовинних мечетей. У документах Російської імперії село Ай-Серез значилось «казенним татарським» селом.
Сама назва Ай-Серез фахівцями з історичної топоніміки та лінгвістики трактується по-різному. Деякі з них пов'язують топонім із грецьким корінням, мовляв, це співзвучно зі «Святим Сергієм». Інші ж наполягають на тюркському походженні, і тоді воно означає «Місячне сяйво».[2]
Станом на 1886 у селі Ай-Серез Таракташської волості Феодосійського повіту Таврійської губернії мешкало 655 осіб, налічувалось 182 дворових господарства, існували 2 мечеті[3].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1464 осіб (786 чоловічої статі та 678 — жіночої), з яких , 1458 — магометанської[4].
Нині в селі Міжріччя з сімома вулицями й одним провулком проживає понад 500 осіб.
- Мустафа Джемілєв (* 13 листопада 1943) — національний лідер киримли, політик, народний депутат України;
- Абдурахман Чубаров[5] — батько Рефата Чубарова, голови Меджлісу кримськотатарського народу.
- ↑ Історія міст і сіл Української РСР. Кримська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970
- ↑ На берегах пересохлого Ай-Сереза: кримське село Міжріччя. Крым.Реалии (укр.). 28 жовтня 2020. Процитовано 11 грудня 2024.
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-216. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- ↑ У голови Меджлісу кримських татар Чубарова помер батько. Архів оригіналу за 31 березня 2014. Процитовано 31 березня 2014.
| Повітове місто |  | |
|---|---|---|
| Волості | ||
| Основні поселення (від 500 мешканців на 1886 рік) | Айсерез • Барин • Великий Таракташ • Капсіхор • Кишлав • Кози • Кутлак • Малий Таракташ • Марфівка • Ново-Миколаївка • Омелянівка • Отуз • Старий Крим | |
.svg){kind=small}
|
Це незавершена стаття з географії Криму. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
