Перейти до вмісту

Мій друг Зиґмунд Фройд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Мій друг Зиґмунд Фройд
нім. Der Trafikant[1]
Жанрекранізація літературного твору[d][2] і драматичний фільм[1]
РежисерNikolaus Leytnerd[1]
ПродюсерDieter Pochlatkod[1] і Jakob Pochlatkod[1]
СценаристNikolaus Leytnerd[1] і Роберт Зіталер
На основіThe Tobacconistd[1]
У головних
ролях		Сімон Морзеd[1], Бруно Ганц, Emma Drogunovad, Johannes Krischd, Karoline Eichhornd, Regina Fritschd, Angelika Strahserd, Carl Achleitnerd, Manfred-Anton Algrangd, Thomas Mrazd, Gerti Drassld, Michael Fitzd, Rainer Wössd і Роберт Зіталер
ОператорHermann Dunzendorferd[1]
КомпозиторMatthias Weberd[1]
Тривалість113 хв.[2]
Мованімецька[1]
Країна Австрія[1]
 Німеччина[1]
IMDbID 7477068

Мій друг Зиґмунд Фройд (нім. Der Trafikant) — австрійсько-німецький історичний фільм Ніколауса Лейтнера 2018 року за мотивами однойменного роману Роберта Сітхалера (2012) з Симоном Морзе в ролі Франца Хухеля, Бруно Ганцем в ролі Зігмунда Фрейда та Йоганнесом Кришем в ролі Отто Тршнека.

Прем'єра відбулася 21 серпня 2018 року на кінофестивалі в Кіцбюелі[3][4]. Фільм показали на Гамбургському кінофестивалі 30 вересня.

Сюжет

[ред. | ред. код]

У ролях

[ред. | ред. код]
  • Симон Морзе — Франц Хухель
  • Бруно Ганц — Зиґмунд Фройд
  • Емма Дрогунова — Анежка
  • Йоганнес Кріш — Отто Трснєк
  • Каролайн Айхгорн — Анна Фройд
  • Ельфріда Іралл — Марта Фройд
  • Регіна Фріч — Маргарет Хухель
  • Фріц Еггер — Алоїз Прайнінгер
  • Анжеліка Штрасер — пані Вайтхаммер
  • Карл Ахляйтнер — пастор
  • Антон Альгранг — офіціант у приміському кафе
  • Томас Мраз — ведучий
  • Ерні Мангольд — стара жінка на вокзалі
  • Герті Драссль — замовник
  • Майкл Фітц — Червоний Егон
  • Райнер Вёсс — м'ясник Росшубер
  • Сабіна Гергет — пані Росшубер
  • Барбара Шпіц — місіс Баклтон
  • Олександр Е. Феннон — портер у готелі «Метрополь»
  • Мартін Обергаузер — офіціант у кав'ярні
  • Райнер Допплер — ведучий у Wilden Mann

Виробництво та передумови

[ред. | ред. код]
Одне з місць розташування: місцевий залізничний вокзал Штейртальбан в Штайрі

Знімання відбувалося з 2 до 22 листопада 2017 року. Фільм знімали у Відні, Баварії, Південному Тіролі та Верхній Австрії. Місця знімання включали місцеву залізничну станцію Штайртальбан у Штайрі, Штерцінг[5] та Мюнхнерштрассе в Баварії[6][7]. Сцени, що відбуваються в Берггассе в дев'ятому районі Відня Альсергрунд, були зняті в третьому районі позаду Хоймаркта[8]. Сцени у віденському Вестбанхофі, знімалися в історичному залі залізничного музею Штрасгофа за технологією зеленого екрану.

Нагороди та номінації

[ред. | ред. код]
Регіна Фріч (2019)
Йоганнес Кріш (2019)
Австрійська кінопремія 2019[9]
  • Номінація на найкращу жіночу роль другого плану (Регіна Фріч)
  • Номінація на найкращу чоловічу роль другого плану (Йоганнес Криш)
  • Номінація на найкращий дизайн костюмів (Катерина Чепек)
  • Номінація на найкращу музику (Маттіас Вебер)
Кінофестиваль Bozen 2019
  • Премія «Золотий Вальтер»[10]
Премія New Faces 2019
  • Номінація в категорії Найкращий молодий актор (Саймон Морзе)[11]
Премія CIVIS Cinema 2019
  • Нагороджена премією глядачів європейські кінопродукції[12][13][14]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д е ж и к л м н п Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. ↑ а б https://www.boersenblatt.net/artikel-verfilmung_von_robert_seethalers_bestseller.1520647.html
  3. ↑ Filmfestival Kitzbühel vom 20. bis 26. August [Архівовано 27 липня 2018 у Wayback Machine.]. Abgerufen am 19. Juli 2018, abgerufen am 19. Juli 2018
  4. ↑ Tiroler Tageszeitung: «Trafikant» zum Festivalstart in Kitzbühel [Архівовано 26 жовтня 2020 у Wayback Machine.]. Artikel vom 27. Juli 2018, abgerufen am 5. März 2020
  5. ↑ Der Deppendoktor und der Trafikant seines Vertrauens [Архівовано 13 жовтня 2018 у Wayback Machine.]. Artikel vom 11. Oktober 2018, abgerufen am 13. Oktober 2018
  6. ↑ Oberösterreichische Nachrichten: Drehort Steyrtalbahn: Simon Morzé und Bruno Ganz in der Verfilmung des «Trafikanten» [Архівовано 13 липня 2021 у Wayback Machine.]. Artikel vom 20. September 2017, abgerufen am 19. Juli 2018
  7. ↑ Oberösterreichische Nachrichten: Wie sich ein Bursche vom Land mit dem Seelendoktor und der Hölle anfreundet [Архівовано 19 липня 2018 у Wayback Machine.]. Artikel vom 12. Oktober 2017, abgerufen am 19. Juli 2018
  8. ↑ Salzburger Nachrichten: «Der Trafikant» wird mit Bruno Ganz verfilmt [Архівовано 28 вересня 2020 у Wayback Machine.]. Artikel vom 20. Oktober 2017, abgerufen am 19. Juli 2018
  9. ↑ Österreichischer Filmpreis 2019: Nominierungen [Архівовано 21 листопада 2019 у Wayback Machine.]. Abgerufen am 6. Dezember 2018.
  10. ↑ Die Preisträger des 33. Film Festival Bozen 2019 [Архівовано 14 квітня 2019 у Wayback Machine.]. Artikel vom 13. April 2019, abgerufen am 14. April 2019.
  11. ↑ New Faces Award Film 2019: Das sind die Nominierten [Архівовано 30 листопада 2020 у Wayback Machine.]. Artikel vom 23. April 2019, abgerufen am 23. April 2019.
  12. ↑ Publikumsvoting für CIVIS-Kinopreis: Online abstimmen über Kinopreis für Integrations-Filme [Архівовано 28 квітня 2019 у Wayback Machine.]. Artikel vom 27. April 2019, abgerufen am 28. April 2019.
  13. ↑ CIVIS CINEMA | Kinopreis für europäische Filmproduktionen als Publikumspreis im Internet [Архівовано 29 вересня 2020 у Wayback Machine.]. OTS-Meldung vom 24. April 2019, abgerufen am 28. April 2019.
  14. ↑ CIVIS Medienpreis 2019 — 14 Programme in Berlin ausgezeichnet [Архівовано 26 листопада 2020 у Wayback Machine.]. Artikel vom 23. Mai 2019, abgerufen am 24. Mai 2019.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мій_друг_Зиґмунд_Фройд&oldid=41388429