Міколас Вайткус

Міколас Вайткус
Mykolas Vaitkus
Народився	27 жовтня 1883(1883-10-27) Гаргждай, Литва
Помер	20 травня 1973(1973-05-20) (89 років) Провіденс, США
Громадянство	Литва
Діяльність	поет, драматург
Alma mater	Каунаська духовна семінарія
Конфесія	католицька церква
Міколас Вайткус у Вікісховищі

|Lib=

Міколас Вайткус (лит. Mykolas Vaitkus; 27 жовтня 1883, Гаргждай — 20 травня 1973, Провіденс (Род-Айленд) — литовський поет і драматург, католицький священник.

Життєпис

Навчався у прогімназії у Паланзі та у гімназії в Лієпаї.

1903 — поступив до Каунасської семінарії. Продовжив навчання у Санкт-Петербурзі в Духовній академії та в Інсбруку. З 1909 служив в Тельшяї.

У жовтні 1944 року виїхав із Литви. Жив у Австрії, Німеччині, з 1951 року в США.

Творчість

Перший вірш опублікував у 1896 році. У своїй поезії Вайткус лірик, обмежений вузьким колом індивідуальних переживань. У його творчості потужні релігійні елементи. Він був один із найбільш талановитих представників литовського національного романтизму. У громадському відношення Вайткус — представник литовської клерикальної інтелігенції.

Бібліографія

• Margumynai (вірші, 1911)
• Laimė (поема, 1911)
• Genijus ir meilė (поема, 1912)
• Šviesūs krislai (вірші, 1913)
• Upytė (поема, 1914)
• Brėkšta (поема, 1919)
• Liepsnelės (вірші, 1920)
• Žvaigždės duktė (драма, 1922)
• Žaibas ir mergaitė (драма)
• Vilnius mūsų (драма)
• Tvanas (роман, 1925)
• Nušvitusi dulkė (вірші, 1933)
• Vienatvė (вірші, 1952)
• Aukso ruduo (вірші, 1955)
• Nuošaliu taku (вірші, 1956)
• Alfa ir Omega (вірші, 1963)
• Šerkšno sidabras (вірші, 1965)
• Dienoraštis (вірші, 1966).

Книжки спогадів

• Mistiniame sode (1957)
• Keturi ganytojai (1960)
• Su Minija į Baltiją (1962)
• Baltijos gražuolė (1963)
• Šiaurės žvaigždė (1965)
• Per giedrą ir audrą (1965)
• Nepriklausomybės saulėj 1918—1940 m. (1968—1969).
• Milžinų rungtynėse (1972)

Посилання

• Virginija Paplauskienė. Mykolo Vaitkaus asmenybė ir kūryba(лит.)