Перейти до вмісту

Мікромата зеленувата

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Мікромата зеленувата
Зображення
Коротка назва M. virescens
Наукова назва таксона Micrommata virescens[1]
Таксономічний ранг вид[1]
Батьківський таксон Micrommatad[1]
Вернакулярна назва Groene jachtspin[2] і spachacz zielonawy[3]
Синонім таксона Micrommata virescens ornatad
Отримані відзнаки
CMNS: Мікромата зеленувата у Вікісховищі

Мікромата зеленувата (лат. Micrommata virescens) — вид павуків з родини павуків-спарасид (Sparassidae), поширений в Палеарктиці.[4] Його захисне зелене забарвлення пояснюється присутністю білана мікроматабиліна[5] і його водорозчинних похідних в гемолімфі, тканинній рідині і жовтку ооцитів.[6]

Самці досягають довжини від 8 до 10 мм, самки — від 12 до 15 мм. Головогруди і ноги обох статей яскравого трав'янисто-зеленого кольору, також черевце самки. У самця на черевці є довга червона смуга, до якої примикають дві жовті смуги. Далі з боків ідуть ще дві червоні смуги.

Спершу дитинчата також зеленого кольору, однак перед зимівлею їхнє забарвлення набуває жовто-коричневого, трохи зеленуватого кольору з червоними цятками, які місцями утворюють смугастий малюнок.

Тривалість життя павуків становить приблизно 18 місяців.

Поширення

[ред. | ред. код]

Мікромата зеленувата широко поширена в Палеарктиці, перш за все, на півдні — Кавказі, Китаї, Туреччині, півдні Сибіру і Далекого Сходу, Україні. Ця теплолюбна тварина мешкає у світлих листяних лісах, на узліссі або на порослому чагарником сухому газоні, інколи зустрічається у хатах.

Спосіб життя

[ред. | ред. код]

Павук полює вдень, чекаючи свою здобич у траві або кущах[7]. Сітку з павутини не будує.

Дорослих тварин можна зустріти переважно в травні і червні, самка усамітнюється вже в серпні. Парування відбувається так, як у павуків-вовків. Самець підіймається на самку спереду, нахиляється вниз у сторону і вводить цимбіум. Хоча членик вводиться одноразово, сам процес спарювання може тривати кілька годин. Потім самка будує з пов'язаного павутиною листя гніздо, яке прикріплює частіше над землею і охороняє до моменту появи потомства. Яйця також зелені.

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Integrated Taxonomic Information System — 2012.
  2. Nederlands Soortenregister
  3. http://www.sbc.org.pl/Content/412067/AktualizacjaWaloryzacjiPrzyrodniczejRYBNIKA_2017.pdf — С. 98.
  4. Platnick, Norman I. (10 грудня 2011). Fam. Sparassidae. The World Spider Catalog, Version 12.5. New York, NY, USA: American Museum of Natural History. doi:10.5531/db.iz.0001. Архів оригіналу за 18 грудня 2012. Процитовано 22 квітня 2012.
  5. A. Holl & W. Rüdiger. Micromatabilin, a new biliverdin conjugate in the spider, Micromata rosea [sic] (Sparassidae) // Journal of Comparative Physiology B: Biochemical, Systemic, and Environmental Physiology : journal. — 1975. — Vol. 98, no. 2 (28 December). — P. 189—191. — DOI:10.1007/BF00706130.
  6. G. S. Oxford & R. G. Gillespie. Evolution and ecology of spider coloration // Annual Review of Entomology. — 1998. — Т. 43, № 1 (28 December). — С. 619—643. — DOI:10.1146/annurev.ento.43.1.619. — PMID 15012400 .
  7. Hänggi, Ambros; Stöckli, Edi; Nentwig, Wolfgang, 1995. Lebensräume Mitteleuropäischer Spinnen. Miscellanea Faunistica Helvetiae — Centre suisse de cartographie de la faune, Neuchatel. ISBN 2-88414-008-5

Література

[ред. | ред. код]