Перейти до вмісту

Андо Мікі

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Мікі Андо)
Заголовок цієї статті — японське ім'я, в якому прізвище Андо традиційно записане перед особовим ім'ям Мікі.
Мікі Андо
яп. 安藤美姫
Андо з бронзовою медаллю на Чемпіонаті світу 2009 року
Андо з бронзовою медаллю на Чемпіонаті світу 2009 року
Андо з бронзовою медаллю на Чемпіонаті світу 2009 року
Загальна інформація
Громадянство Японія
Народження18 грудня 1987(1987-12-18) (37 років)
Нагоя, префектура Айті, Японія
Зріст162 см
Вага50 кг[1]
Вебсторінкаmiki-ando.com
Спорт
Країна Японія[2]
Вид спортуфігурне катання
Дисциплінажіноче одиночне катання
КлубToyota SC
ТренериВальтер Ріццо
Микола Морозов
Юко Монна
Керол Гейсс
Нобуо Сато
Куміко Сато
Нагороди
Спортивні медалі
Чемпіонати світу
Золото Токіо 2007 одиночні змагання
Бронза Лос-Анджелес 2009 одиночні змагання
Золото Москва 2011 одиночні змагання
Чемпіонати чотирьох континентів
Бронза Коян 2008 одиночні змагання
Золото Тайбей 2011 одиночні змагання
Фінали Гран-прі
Срібло Токіо 2009 одиночні змагання
Командні Чемпіонати світу
Бронза Токіо 2009 командні змагання
CMNS: Андо Мікі у Вікісховищі

Мі́кі Áндо (яп. 安藤美姫, あんどう みき; нар. 18 грудня 1987, Айті, Японія) — японська фігуристка, що виступала у жіночому одиночному катанні. Чемпіонка світу (2007, 2011), бронзова призерка Чемпіонату світу (2009), чемпіонка Чотирьох континентів (2011), бронзова призерка Чемпіонату чотирьох континентів (2008), срібна призерка Фіналу Гран-Прі (2009—2010), чемпіонка світу серед юніорів (2004), срібна (2003) та бронзова (2002) призерка Чемпіонату світу серед юніорів, триразова (2003, 2004, 2010) чемпіонка Японії.

Мікі Андо є першою у світі фігуристкою, яка виконала на офіційних змаганнях четверний стрибок. Уперше вона виконала четверний сальхов на Фіналі Гран-прі серед юніорів у 2002 році.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народилася 18 грудня 1987 року в Нагої, префектура Айті. Її батько загинув у дорожньо-транспортній пригоді, коли їй було вісім років[3]. У 2006 році Андо вступила до Університету Чукіо, який закінчила у березні 2011 року[4]. Вона вивчила англійську під час навчання в США.

У квітні 2013 року народила доньку Гімаварі («соняшник» японською мовою)[3]. У 2014 році оголосила про стосунки з іспанським фігуристом Хав'єром Фернандесом[5].

Спортивна кар'єра

[ред. | ред. код]

Початок

[ред. | ред. код]

Мікі Андо почала займатися фігурним катанням у 1996 році у віці восьми років[6]. Її першою тренеркою була Ріна Горі[3]. Тренерка Юко Монна, ученицями якої на той час були Мао Асада та Май Асада, незабаром почала тренувати Андо. Починаючи з сезону 2000—2001, Мікі тренував Нобуо Сато, і в її програмі вже був каскад потрійний лутц—потрійний рітбергер.

Сезон 2001—2002

[ред. | ред. код]

Дебютувавши на міжнародному рівні серед юніорів, Андо виграла обидва етапи юніорського Гран-прі у сезоні 2001—2002 і пройшла кваліфікацію до Фіналу Гран-прі, де також здобула золото. На національному рівні вона стала чемпіонкою Японії серед юніорів і бронзовою призеркою серед дорослих. Вона завершила свій сезон бронзою на Чемпіонаті світу серед юніорів 2002 року.

Сезон 2002—2003

[ред. | ред. код]

Андо виграла обидва етапи Гран-прі сезону 2002—2003. У Фіналі Гран-прі вона стала першою фігуристкою, яка здійснила четверний стрибок будь-якого виду на змаганнях, виконавши четверний сальхов і вигравши бронзову медаль. Мікі Андо залишалася єдиною жінкою, яка виконала будь-який четверний стрибок, до січня 2018 року, коли юніорка Олександра Трусова виконала той самий стрибок на змаганнях[7]. У тому ж сезоні Мікі знову стала чемпіонкою Японії серед юніорів та виграла срібло на Чемпіонаті світу серед юніорів.

Сезон 2003—2004

[ред. | ред. код]
Андо на Чемпіонаті світу 2004

У сезоні 2003—2004 Андо виграла усі свої юніорські змагання, включаючи Фінал Гран-прі серед юніорів, її третій поспіль Чемпіонат Японії серед юніорів і Чемпіонат світу серед юніорів. Вона також виграла Чемпіонат Японії серед дорослих і посіла четверте місце на своєму першому Чемпіонаті світу серед дорослих.

Сезон 2004—2005

[ред. | ред. код]

У сезоні 2004—2005 Андо вийшла на рівень дорослих фігуристок. Вона виграла дві медалі в серії Гран-прі та кваліфікувалася до Фіналу Гран-прі, де посіла четверте місце. Вона виграла свій другий національний титул серед дорослих і посіла шосте місце на Чемпіонаті світу 2005 року.

Сезон 2005—2006

[ред. | ред. код]

Андо переїхала до США, щоб тренуватися з Керол Гайс Дженкінс у рамках підготовки до сезону 2005—2006, який включав Зимові Олімпійські ігри 2006 року в Турині. Сезон розпочався вдало, вона виграла срібну медаль на Cup of Russia 2005, але фінішувала четвертою на NHK Trophy 2005 і з мінімальним відривом пройшла кваліфікацію до Фіналу Гран-Прі, де посіла четверте місце. На Чемпіонаті Японії вона стала шостою.

Андо була включена до японської олімпійської збірної. На Олімпійських іграх вона посіла 15-те місце, тричі впавши у своїй довільній програмі, один раз під час спроби четверного стрибка. Наступного місяця Мікі не потрапила до складу команди на Чемпіонат світу.

Сезон 2006—2007

[ред. | ред. код]

У сезоні 2006—2007 Андо знову змінила тренера. Тренуючись зі своїм новим тренером, Миколою Морозовим, вона виграла золото на Skate America 2006 і срібло на Trophée Eric Bompard 2006. Вона пройшла кваліфікацію до Фіналу Гран-прі, де посіла п'яте місце. Пізніше стало відомо, що Андо разом з рештою японської команди змагалася в Санкт-Петербурзі, коли хворіла на шлунковий грип.

На Чемпіонаті Японії Андо вивихнула плече під час обертання у своїй довільній програмі, але посіла друге місце в загальному заліку після Мао Асади.

На Чемпіонаті світу 2007 року Андо посіла друге місце як у короткій програмі, так і у довільній, набравши загальну суму 195,09 балів і виграла Чемпіонат світу. Андо встановила нові особисті рекорди як у короткій програмі, так і у довільній, а також новий особистий рекорд у загальних результатах. Вона була названа однією з «Жінок року 2007»[8] за версією Vogue Japan, і отримала шість інших нагород, включаючи «Найціннішу згадку» від Олімпійського комітету Японії[9][10].

Сезон 2007—2008

[ред. | ред. код]
Андо виступає на Чемпіонаті чотирьох континентів

Сезон 2007—2008 фігуристка розпочала зі срібної медалі на Skate America 2007, але посіла четверте місце на NHK Trophy 2007, де вона тричі впала у своїй довільній програмі. Вона не пройшла кваліфікацію до Фіналу Гран-прі. На Чемпіонаті Японії Андо виграла довільну програму і посіла друге місце в загальному заліку, поступившись Мао Асаді.

У лютому наступного року Андо вперше брала участь у Чемпіонаті чотирьох континентів, де вона спробувала виконати четверний сальхов, але зробила його подвійним. Вона здобула бронзову медаль. На Чемпіонаті світу Андо була восьмою після короткої програми та була змушена знятися з довільної програми через розтягнення м'язів ноги, від чого вона страждала з ранку.

Сезон 2008—2009

[ред. | ред. код]
Андо виступає на Чемпіонаті світу

На етапі Гран-прі Skate America Андо посіла третє місце після Йон А Кім і Юкарі Накано та друге місце після Кім на Cup of China. На Фіналі Гран-прі Андо посіла останнє місце.

На Чемпіонаті Японії вона посіла третє місце після короткої програми. Під час розминки перед довільною програмою фігуристка зіткнулася з Фуміє Суґурі та пошкодила коліно. Вона посіла третє місце. Перед Чемпіонатом світу японська федерація ковзанярського спорту хотіла, щоб Мікі покинула тренера Миколу Морозова. На Чемпіонаті світу вона виграла бронзову медаль із сумою 190,38 балів після четвертого місця в короткій програмі та другого у довільній.

Андо представляла Японію в Командному Чемпіонаті світу в Токіо, Японія, де вона посіла третє місце в короткій програмі, шосте місце в довільній та п'яте місце в загальному заліку. Збірна Японії посіла третє місце, завоювавши бронзову медаль.

Сезон 2009—2010

[ред. | ред. код]
Андо виступає на Олімпійських іграх у Ванкувері

Андо змагалася на Rostelecom Cup, де посіла третє місце в короткій програмі та виграла довільну, ставши в результаті першою. На NHK Trophy вона посіла друге місце в обох сегментах змагання і перше в загальному заліку. Дві перемоги кваліфікували Андо до Фіналу Гран-прі.

На Фіналі Гран-прі у Токіо Андо посіла перше місце в короткій програмі, випередивши на 0,56 бала Йон А Кім, яка посіла друге місце, і друге місце у довільній програмі. Вона отримала срібну медаль, поступившись Кім, але випередила бронзову призерку Акіко Сузукі. Завдяки цьому результату вона отримала місце в олімпійській збірній Японії, незважаючи на четверте місце на Чемпіонаті Японії.

У лютому 2010 року Мікі брала участь у Зимових Олімпійських іграх 2010 року у Ванкувері, Канада. У короткій програмі вона виконала комбінацію потрійний лутц—потрійний рітбергер, отримала 3 і 4 рівні на обертаннях. Посівши четверте місце в короткій програмі та шосте у довільній, вона фінішувала п'ятою у загальному заліку. Хоча спочатку фігуристка мала намір пропустити сезон 2010—2011, після Олімпіади Мікі передумала.

На Чемпіонаті світу 2010 року вона фінішувала четвертою в загальному заліку після того, як посіла одинадцяте місце в короткій програмі і третє у довільній.

Сезон 2010—2011

[ред. | ред. код]
Андо виступає на Чемпіонаті чотирьох континентів

Андо була призначена на етапи Гран-прі Cup of China та Rostelecom Cup. У серпні, незадовго до початку сезону, вона змінила тренувальну базу, перебуваючи за кордоном, з Гакенсака, Нью-Джерсі, США, на Даугавпілс, Латвія[11]. Спочатку говорилося, що вона мала намір переїхати до Росії, але цей план довелося змінити через смог і спеку в Москві[11].

На Cup of China Андо посіла третє місце в короткій програмі. Вона виграла довільну програму і стала першою в загальному заліку, випередивши срібну призерку Акіко Сузукі та бронзову призерку Альону Леонову.

Андо змагалася з травмою спини на Rostelecom Cup після зіткнення з Абзалом Ракімгалієвим з Казахстану на початку тижня на тренуванні[12]. Неповний потрійний фліп у короткій програмі зробив її п'ятою у цьому сегменті, але вона посіла перше місце у довільній програмі, вигравши золоту медаль, випередивши срібну призерку Акіко Сузукі та бронзову призерку Ешлі Вагнер.

З двома золотими медалями на етапах Гран-прі, Андо кваліфікувалася до Фіналу Гран-прі в Пекіні, де вона виконала свою оновлену коротку програму, яка була завершена лише тиждень тому. Помилки на двох стрибках зробили її п'ятою за підсумками короткої програми. У довільній програмі вона посіла перше місце, але цього не вистачило, щоб компенсувати відставання в короткій програмі, і в загальному заліку вона залишилася п'ятою.

26 грудня Андо втретє стала чемпіонкою Японії, перемігши срібну призерку Мао Асаду та бронзову призерку Канако Муракамі, і ці троє були номіновані до складу японської команди на Чемпіонат світу, який на той час мав відбутися в Токіо у березні 2011 року. На Чемпіонаті чотирьох континентів у лютому, Андо посіла перше місце як у короткій програмі, так і у довільній, і у загальному заліку стала першою. Її загальний результат 201,34 бала став рекордом сезону та її особистим рекордом.

Андо виграла золоту медаль на Чемпіонаті світу в Москві, Росія, обійшовши срібну призерку Йон А Кім на 1,29 бала та бронзову призерку Кароліну Костнер на 11,11 балів[13].

Сезон 2011—2012

[ред. | ред. код]

У червні повідомлялося, що Андо пропустить етапи Гран-прі[14]. Пізніше вона вирішила не брати участь у змаганнях увесь сезон, і з'явилася лише один раз як запрошена фігуристка на показових виступах Командного Чемпіонату світу. Натомість, фігуристка брала участь у численних шоу по всьому світу, серед яких був запланований благодійний захід для жертв землетрусу та цунамі 11 березня 2011 року під назвою «Reborn Garden»[15], хореографинею і співпродюсеркою якого була сама Андо.

Сезон 2012—2013

[ред. | ред. код]

Андо була призначена на Cup of China 2012 і Trophée Eric Bompard 2012[16]. У травні Андо сказала, що не впевнена, чи готова вона повернутися до змагань[17]. У жовтні вона знялася з обох етапів Гран-прі, оскільки не змогла знайти постійного тренера[16]. Наприкінці того ж місяця Андо дізналася, що вагітна. У квітні 2013 року вона народила доньку Гімаварі і за місяць відновила тренування[18].

Сезон 2013—2014

[ред. | ред. код]

За два роки поза змаганнями та за п'ять місяців після пологів Андо з'явилася на Nebelhorn Trophy 2013 і виграла срібну медаль. Після свого сьомого місця на Чемпіонаті Японії 2014 Андо оголосила про завершення спортивної кар'єри і сказала, що має намір розпочати кар'єру тренерки[19].

Після завершення кар'єри

[ред. | ред. код]

Андо працювала на японському телебаченні та почала працювати тренеркою[3]. Вона також була учасницею основного складу щорічного гастрольного льодового шоу «Fantasy on Ice», беручи участь у всіх подіях з 2010 по 2019 рік. У 2013 році вона виступила у співавторстві зі співачкою Ай на пісню «To mama» після народження дочки[20].

Програми

[ред. | ред. код]
Андо виконується «ластівку» під час показового виступу на Чемпіонаті світу 2010
Андо виступає на Фіналі Гран-прі у 2008 році

Після 2014

[ред. | ред. код]
Сезон Довільна програма.
Pro-am 		Показові номери
2015—2016
2014—2015

До 2014

[ред. | ред. код]
Сезон Коротка програма Довільна програма Показові номери
2013—2014
  • «Amazing Grace»
2012—2013 Не брала участі у змаганнях.
2011—2012 Не брала участі у змаганнях.
  • «You Must Love Me».
    Хореограф-постановник Кенджі Міямото
  • «I (Who Have Nothing)»
    Гледіс Найт.
    Хореограф-постановник Кенджі Міямото
  • «Foolin'»
    Діонн Бромфілд.
    Хореограф-постановник Кенджі Міямото
  • «Méditation (Thaïs)»
    Жуль Массне.
    Хореографиня-постановниця Норіко Сато
2010—2011
  • «Gabriel's Oboe»
  • «The Falls»
  • «Broken Sorrow»
  • «Egyptian in the Night».
    Nuttin' But Stringz
  • «Why do People fall in Love».
    Лінда Едер
  • Аранхуеський концерт
2009—2010
  • «Bring in 'da Noise, Bring in 'da Funk»
  • «Queen of the Night»
2008—2009
  • «I Believe».
    Айяка
2007—2008
  • «Handcuffs».
    Клавдетте Ортіц
2006—2007
  • «I Believe».
    Айяка
  • «Mikazuki».
    Айяка
2005—2006
2004—2005
  • «Gypsy Soul».
    Strunz & Farah
  • «Mickey».
    B*Witched
2003—2004
  • «Beat Out Dat Rhythm on a Drum».
    Жорж Бізе, Оскар Гаммерстайн ІІ
2002—2003
2001—2002
2000—2001
  • «España cañí».
    Паскаль Маркін Нарро

Спортивні досягнення

[ред. | ред. код]
Призерки Чемпіонату світу 2011 (зліва направо): Йон А Кім (срібло), Мікі Андо (золото), Кароліна Костнер (бронза)
Призерки Чемпіонату чотирьох континентів 2011 (зліва направо): Мао Асада (срібло), Мікі Андо (золото), Мірай Наґасу (бронза)
Призерки Фіналу Гран-прі 2009 (зліва направо): Мікі Андо (срібло), Йон А Кім (золото), Акіко Судзукі (бронза)
Міжнародні серед дорослих
Змагання 98/99 99/00 00/01 01/02 02/03 03/04 04/05 05/06 06/07 07/08 08/09 09/10 10/11 11/12 12/13 13/14
Олімпійські ігри 15 5
Чемпіонат світу 4 6 1 WD 3 4 1
Чемпіонат чотирьох континентів 3 1
Фінал Гран-прі 4 4 5 6 2 5
Етап Гран-прі. Trophée Eric Bompard 2
Етап Гран-прі. Cup of China 4 2 1
Етап Гран-прі. Cup of Russia 2 1 1
Етап Гран-прі. NHK Trophy 2 4 4 1
Етап Гран-прі. Skate America 3 1 2 3
Golden Spin of Zagreb 2
Ice Challenge 2
Nebelhorn Trophy 2
Міжнародні серед юніорів та новачків
Чемпіонат світу серед юніорів 3 2 1
Фінал Гран-прі серед юніорів 1 3 1
Етап Гран-прі серед юніорів. Канада 1
Етап Гран-прі серед юніорів. Китай 1
Етап Гран-прі серед юніорів. Чехія 1
Етап Гран-прі серед юніорів. Японія 1
Етап Гран-прі серед юніорів. Мексика 1
Етап Гран-прі серед юніорів. Швеція 1
Mladost Trophy 1

Н

1

Н

Національні
Чемпіонат Японії 3 5 1 1 6 2 2 3 4 1 7
Чемпіонат Японії серед юніорів 7 3 1 1 1
Чемпіонат Японії серед новачків 3 1 1
Командні
Командний Чемпіонат світу 3 К
5 О
Japan Open 1 К
4 О		 1 К
1 О		 1 К
2 О		 3 К
6 О
WD: Знялася
Рівні — Н: Новачок; Ю: Юніор
К: Командний результат; О: Особистий результат
Pro-am змагання
Змагання 14/15 15/16
Medal Winners Open 3 3

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Olympedia — 2006.
  2. ↑ http://www.isuresults.com/bios/isufs00005594.htm
  3. ↑ а б в г Release and renewal: Ando's life full of joy, challenges. The Japan Times (англ.). 3 січня 2017.
  4. ↑ Chukyo University News. Chukyo University (англ.). 11 травня 2011.
  5. ↑ Figure skaters Ando, Fernandez ready to start 'happy family'. Bangkok Post (англ.). 26 листопада 2014.
  6. ↑ Marugoto Miki Ando (The Whole Miki Ando) (англ.). 3 березня 2009.
  7. ↑ Figure Skating: Alina Zagitova Wins Russia's First Gold Medal. The New York Times (англ.). 22 лютого 2018.
  8. ↑ Vogue Nippon awards 11 women of the year. J-CAST News (англ.). 26 листопада 2007. Архів оригіналу за 11 липня 2012. Процитовано 21 грудня 2023. [Архівовано 2012-07-11 у Archive.is]
  9. ↑ Miki Ando receives Sports Contribution Award from Ministry of Culture and Science. NihonTV News24 (англ.). 26 квітня 2007. Архів оригіналу за 4 вересня 2007.
  10. ↑ Miki receives JOC's highest sports award. Sports Nippon (англ.). 30 травня 2007. Архів оригіналу за 23 травня 2011.
  11. ↑ а б Miki based in Latvia. sponichi.co.jp (англ.). 22 вересня 2010. Архів оригіналу за 26 вересня 2010. Процитовано 22 грудня 2023.
  12. ↑ Cup of Russia: Verner, Ando register event golds (англ.). 21 листопада 2010. Архів оригіналу за 3 листопада 2012. Процитовано 22 грудня 2023. [Архівовано 2012-11-03 у Wayback Machine.]
  13. ↑ Ando captures gold at Worlds (англ.). 30 квітня 2011.
  14. ↑ Ando to sit out Grand Prix season. Associated Press (англ.). 26 червня 2011.
  15. ↑ Reborn Garden Official Site. Reborn Garden Organization Committee (англ.). 11 квітня 2012.
  16. ↑ а б Coachless Ando pulls out of Grand Prix Series (англ.). 9 жовтня 2012. Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 24 грудня 2023.
  17. ↑ Skating for art's sake. China Daily (англ.). 31 травня 2012.
  18. ↑ Ando becomes mother, vows to skate on. Agence France-Presse (англ.). 2 липня 2013. Архів оригіналу за 2 липня 2013.
  19. ↑ Former world champ Ando says sayonara her way.
  20. ↑ 安藤美姫「ママへ」熱演！出産公表後、アイスショー初登場. Sports Nippon (яп.). 6 липня 2013. Архів оригіналу за 3 червня 2022.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Андо_Мікі&oldid=44068364