Мінакова Анна Станіславівна
 | В іншому мовному розділі є повніша стаття Минакова, Анна Станиславовна(рос.). Ви можете допомогти, розширивши поточну статтю за допомогою перекладу з російської.
|
| Мінакова Анна Станіславівна | |
|---|---|
 Анна Мінакова у 2013 році, фотографія Г. Ганзбурга. | |
| Народилася | 30 травня 1985 (39 років) Світловодськ, Кіровоградська область, Українська РСР, СРСР |
| Країна |  СРСР Україна |
| Діяльність | поетеса, письменниця, хормейстер |
| Alma mater | Харківський національний університет мистецтв імені Івана Котляревського |
| Знання мов | російська |
| Членство | Національна спілка письменників України |
| Батько | Станіслав Мінаков |
Анна Станіславівна Мінакова (нар. 30 травня 1985, м. Світловодськ Кіровоградської області) — керівник рок-кавер-хорів, зокрема Хору самотніх сердець Сержанта Пеппера, піаністка, журналістка, російськомовна українська поетеса. Член Національної спілки письменників України, лауреат Всеросійської премії імені С. Єсеніна (2005 рік), переможець програми «Нові імена України» у номінації «Поезія», чотириразовий стипендіат Харківського фонду підтримки молодих обдарувань, лауреат Першої премії літературного конкурсу «Сади ліцею» (2004 рік), володарка Гран-прі та Золотої медалі літературного Всеукраїнського конкурсу молодих поетів імені Леоніда Кисельова (2005).[1]
У 2004 закінчила Харківське музичне училище им. Б. М. Лятошинського (по класу фортепіано А. Д. Самсоник).
У 2009 закінчила Харківський державний університет мистецтв ім. І. Котляревського (по класу фортепіано Н. О. Мельникової).
Пише російською мовою. Автор книжок «Золотая зола», «Дорогое мое», «Ода радости».
Лауреат премія імені Леоніда Кисельова.
Донька поета Станіслава Мінакова.
- ↑ Я увидела облако. Архів оригіналу за 12 лютого 2022. Процитовано 12 лютого 2022.