Міненков Михайло Анатолійович
| Михайло Анатолійович Міненков | |
|---|---|
Голова міста Невинномиська | |
Нині на посаді | |
| На посаді з | 18 листопада 2016 |
| Президент | Володимир Путін |
| Попередник | Надія Богданова |
| Народився | 25 липня 1977 (47 років) Алейск, Алтайський край, СРСР |
| Відомий як | політик |
| Громадянство |  СРСР →  Росія |
| Освіта | Єкатеринбурзьке суворовське військове училище Рязанське повітряно-десантне командне училище Ставропольський державний університет |
| Alma mater | Єкатеринбурзьке військове училищеd, Рязанське повітряно-десантне командне училище, Ставропольський державний університет і Загальновійськова академія збройних сил Російської Федерації |
| Політична партія | Єдина Росія |
| Звання |  Підполковник |
| Нагороди |   |
Михайло Анатолійович Міненков (нар. 25 липня 1977 року, Алейськ, Алтайський край, РРФСР, СРСР) — російський політичний і державний діяч. Голова міста Невинномиська з 18 листопада 2016 року[1]. Секретар Невинномиського місцевого відділення партії «Єдина Росія» з 26 лютого 2020 року[2]. Президент крайової фізкультурно-спортивної громадської організації «Федерація регбі Росії» з 13 серпня 2020 року[3]. Герой Російської Федерації (2000).
Глава міста Михайловськ (з 20 червня 2014 по 20 жовтня 2016 року). Депутат Ставропольської міської думи (з 14 квітня 2004 по 7 квітня 2014 року).
Народився 25 липня 1977-го в місті Алейську Алтайського краю.[4].
За освітою Михайло Міненков — юрист.
У Збройних Силах РФ з 1994 року.
У 1994 році закінчив Єкатеринбурзьке суворовське військове училище.
З 1994 по 1998 рік — курсант Рязанського вищого повітряно-десантного командного училища імені генерала армії В.Ф. Маргелова, яке закінчив 1998 року[5].
Міненков в роки служби займався армійським рукопашним боєм — самбо[6].
З 1998 року командував розвідувальним загоном в 247-му гвардійському парашутно-десантному полку.[5]
Брав участь у другій російсько-чеченській війні, нагороджений медаллю.[7]
- 14 жовтня 1999 року група старшого лейтенанта Міненкова поверталася з чергової розвідки в районі станиці Шелковська, коли отримали наказ надати підтримку групі спецназу ВДВ. Михайло Міненков очолив евакуацію поранених і організований відхід. Міненков отримав важке поранення в ногу, яку згодом було ампутовано.
- Указом виконуючого обов'язки Президента Російської Федерації від 17 січня 2000 року старшому лейтенанту Михайлу Анатолійовичу Міненкову присвоєно звання Героя Російської Федерації[8].
- 1999–2001 — помічник начальника розвідки.[7]
- з 2001 року — начальник розвідки 247-го гвардійського парашутно-десантного полку.
- У 2002 році закінчив юридичний факультет Ставропольського державного університету[9]
- У 2004 році закінчив Загальновійськовову академію ЗС РФ.
- З 2004 — заступник військового комісара Шпаковського району Ставропольського краю.
- З 2004 року — начальник відділення військового комісаріату міста Ставрополя.
- У квітні 2004 року обраний депутатом Ставропольської міської думи, де був заступником голови постійної комісії з питань законності і місцевого самоврядування, був переобраний на місцевих виборах в Міську Думу в 2008 і 2011 році.
- У березні 2011 року вдруге обраний депутатом Ставропольської міської думи, голова комітету з будівництва, міського господарства та економіці.[10]
 Зовнішні зображення
| |
|---|---|
|
Президент Росії Володимир Путін і глава міста Невинномиська Михайло Міненков |
- З 8 квітня по 20 червня 2014 року — перший заступник глави Адміністрації міста Михайлівська, був також тимчасово виконуючим обов'язки глави міста.
- З 20 червня 2014 року по 20 жовтня 2016 року — голова міста Михайловськ.[11]
- З 27 жовтня по 17 листопада 2016 року — перший заступник голови Адміністрації міста Невинномиська.[12]
- З 2016 року — Міненков проживає в Невинномиську.
- з 18 листопада 2016 року — голова міста Невинномиська Ставропольського краю.[13] Всього на посаду голови міста претендували чотири людини, рішення про обрання на посаду було прийнято міськими депутатами одноголосно.
- З 28 листопада 2019 року — член партії «Єдина Росія»[14].
- 28 грудня Міненкову в урочистій обстановці вручили партійний квиток і значок[15].
- З 26 лютого 2020 року — секретар Невинномиського місцевого відділення партії «Єдина Росія».
- 13 серпня 2020 року обраний Президентом крайової Федерації регбі.
18 листопада 2016 року обраний мером міста Невинномиська Ставропольського краю на п'ятирічний термін.
22 грудня 2017 року Міненков оголосив про підписання прем'єр-міністром Росії Дмитром Медведєвим постанови про створення в межах міста Невинномиська території випереджаючого соціально-економічного розвитку[16][17][18].
19 березня 2019 року Міненков виступив з доповіддю Державної Думе[19], він повідомив що Невинномиськ змінився завдяки програмі розвитку мономіст, доходи муніципального бюджету зросли з 700 млн до 1 млрд рублів.
29 жовтня 2020 року Міненков повідомив, що Невинномиську присвоєно почесне звання «Місто військової доблесті».[20]
Одружений, виховує трьох дітей.
- ↑ Главой Невинномысска избран Михаил Миненков. Архів оригіналу за 11 листопада 2019. Процитовано 29 червня 2022.
- ↑ Местное отделение партии «Единая Россия» в Невинномысске возглавил Михаил Миненков. nevadm.ru (рос.). Архів оригіналу за 2 березня 2020. Процитовано 3 травня 2020.
- ↑ Президентом краевой Федерации регби стал глава Невинномысска. Своё ТВ (рос.). 14 серпня 2020. Архів оригіналу за 16 листопада 2020. Процитовано 16 серпня 2020.
- ↑ Откуда родом нынешний мэр Невинномысска?. news.myseldon.com (рос.). Архів оригіналу за 17 листопада 2019. Процитовано 3 травня 2020.
- ↑ а б Биография М. А. Миненкова. vipstav.ru (рос.). Архів оригіналу за 8 червня 2017. Процитовано 3 травня 2020.
- ↑ Герой Росії Михайло Міненков: «Нас не треба жаліти...». 30 жовтня 2013. Архів оригіналу за 28 березня 2017. Процитовано 23 листопада 2019.
{{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр|сайт=(довідка) - ↑ а б Управленческая команда (рос.). nevadm.ru. Архів оригіналу за 9 жовтня 2019. Процитовано 23 листопада 2019.
- ↑ Невинномысцы - Герои Отечества. Nevworker (рос.). Архів оригіналу за 10 грудня 2019. Процитовано 16 листопада 2020.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 3 березня 2020. Процитовано 15 листопада 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Депутаты досрочно прекратили полномочия своего коллеги. vechorka.ru. Архів оригіналу за 1 липня 2014. Процитовано 13 жовтня 2014.
- ↑ Кавказский Узел. На Ставрополье главой Михайловска назначен Михаил Миненков. Кавказский Узел. Архів оригіналу за 9 жовтня 2019. Процитовано 7 квітня 2014.
- ↑ Из мэра Михайловска в первого заместителя главы администрации Невинномысска перешел Михаил Миненков. bloknot-stavropol.ru (рос.). Архів оригіналу за 3 березня 2020. Процитовано 3 травня 2020.
- ↑ Главой города Невинномысска избран Михаил Миненков // ТАСС. tass.ru (рос.). Архів оригіналу за 3 березня 2020. Процитовано 3 травня 2020.
- ↑ Голова Невинномиська Михайло Міненков став членом партії «Єдина Росія» (рос.). revizornews.ru. Архів оригіналу за 17 листопада 2020. Процитовано 29 листопада 2019.
- ↑ Вручення партійного квитка М. А. Міненкову. vk.com. Процитовано 3 травня 2020.
- ↑ Постанова Уряду Російської Федерації від 22 грудня 2017 року № 1606 "Про створення території випереджаючого соціально-економічного розвитку «Невинномысск». Архів оригіналу за 15 листопада 2020. Процитовано 15 листопада 2020.
- ↑ Федеральний закон від 29.12.2014 року № 473-ФЗ "Про території випереджаючого соціально-економічного розвитку в Російській Федерації". Архів оригіналу за 28 січня 2022. Процитовано 15 листопада 2020.
- ↑ Міненков про розвиток міста. Архів оригіналу за 17 листопада 2020. Процитовано 15 листопада 2020.
- ↑ Глава Невинномиська виступить з доповіддю у Держдумі РФ. Архів оригіналу за 17 листопада 2020. Процитовано 15 листопада 2020.
- ↑ Невинномысску присвоено звание «Город воинской доблести» (ru-ru) . Архів оригіналу за 31 жовтня 2020. Процитовано 29 жовтня 2020.
- Воздушнодесантные войска в лицах. / Под ред. С. А. Шаманова. М., 2010.
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |
- Народились 25 липня
- Народились 1977
- Випускники Рязанського повітряно-десантного командного училища
- Випускники Ставропольського державного університету
- Випускники Загальновійськової академії Збройних сил РФ
- Герої Російської Федерації
- Нагороджені медаллю «За відвагу» (Російська Федерація)
- Міські голови Росії
- Політики Росії
- Члени «Єдиної Росії»