M134 Minigun

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Мініган)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
М134 Minigun
ТипБагатоствольний кулемет
ПоходженняСША США
Історія використання
На озброєнні1963 — дотепер
ОператориАвстралія Австралія

Бразилія Бразилія
Канада Канада
Чилі Чилі
Колумбія Колумбія
Франція Франція
Грузія Грузія
Ірак Ірак
Ізраїль Ізраїль
Італія Італія
Мексика Мексика
Нідерланди Нідерланди
США США

Велика Британія Велика Британія
ВійниВ'єтнамська війна та ін.
Історія виробництва
РозробникGeneral Electric
Розроблено1960
ВиробникGeneral Electric, Dillon Aero INC, DeGroat Tactical Armaments, Garwood Industries
Виготовлення1960
Характеристики
Набій7.62 × 51мм NATO
Калібр7,62
Діяелектропривод потужністю 1,5 кВт
Темп вогню3000-6000
Дульна швидкість869
Дальність вогню
Ефективна500
Максимальна300 (ефективна)
1500 (забійна)
3000 (політ кулі)
Система живленняроз'ємно — ланкова кулеметна стрічка

M134 Minigun у Вікісховищі

M134 Minigunангл. M134 Мінігармата; також М134 Мініган; скорочено M134 (позначення в американській армії), Minigun або Мініган) — назва сімейства багатоствольних скорострільних кулеметів, побудованих за схемою Гатлінга.

Історія

[ред. | ред. код]

У зв'язку з надходженням на озброєння армії США вертольотів, в 60-х роках виникла необхідність в легкій і скорострільній зброї. Новий авіаційний кулемет М134 Minigun розроблювався компанією General Electric. Вперше застосований під час В'єтнамської війни де показав свою ефективність.

Вертольоти озброєні мініганами

Конструкція

[ред. | ред. код]
Вид з стрілецького місця
Стрільба з мінігану

Привід повороту блоку стволів — електричний. Скорострільність регулюється реостатом електроприводу і варіюється від 3000 до 6000 пострілів на хвилину. Маса установки — 22,7 кг без урахування систем боєживлення .

Використовуваний боєприпас — 7,62 NATO. Живлення патронами може здійснюватися із стандартної розсипної стрічки або за допомогою механізму ланкової подачі патронів. У першому випадку на кулемет ставиться спеціальний механізм «delinker», який здійснює витяг патронів із стрічки перед подачею в кулемет. Стрічка подається до кулемета через спеціальний металевий гнучкий рукав від коробів, що мають типову ємність від 1500 (повна вага 58 кг) до 4500 (повна вага 134 кг) патронів. На важких гелікоптерів (CH-53, CH-47) ємність патронних коробів для живлення одного кулемета може досягати 10 000 і навіть більш патронів .

Патрон досилається в нижній, остиглий ствол, постріл робиться зверху, викид гільзи праворуч. Використовується в підвісних контейнерах літаків , турельних установках транспортних і бойових гелікоптерів, в бокових установках літаків «Gunship». До цього ж типу відноситься і авіаційна гармата «Вулкан», де при веденні вогню спочатку стволи починають обертатися від електроприводу, а потім стріляють.

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]