Мінінський заказник

Мінінський державний природний заказник

46°01′45″ пн. ш. 48°14′25″ сх. д.
Країна	Росія
Розташування	Росія
Площа	200 га
Засновано	10 березня 1986
Оператор	Служба природокористування та охорони навколишнього середовища Астраханської області
Мінінський заказник (Росія)

Мінінський державний природний заказник (рос. Мининский государственный природный заказник) — Російський природний (біологічний) заказник, розташований на території Астраханської області Південного федерального округу. Згідно з положенням заказник є особливо охоронною природною територією, яка має особливе значення для збереження та відновлення природних комплексів та їхніх компонентів та підтримки екологічного балансу.

Географія

Заказник розташований на території Раздорської сільради Камизяцького району Астраханської області. Займає північну частину річкового острова Мінінський, обмеженого з сходу протокою Волги Велика Чорна, на заході — єриком Костиль. На півдні заказник відокремлений єриком Мінченок, який розділяє острів навпіл.

Історія

Резерват був утворений 10 березня 1986 року як мисливський заказник рішенням виконкому Астраханської обласної ради № 165. 9 квітня 2007 року мисливський заказник був переформований у державний природний (біологічний) заказник постановою уряду Астраханської області № 124-П.

Біоценоз

У заказнику охороняються об'єкти тваринного та рослинного світу, які занесені до Червоної книги Астраханської області: серед птахів — пролітні перепілка звичайна та деркач (коростель), серед рослин — водяний горіх астраханський (чилім, рогульник). До мисливських видів відносяться птахи фазан, куріпка сіра, а також кабан.

• 
  Деркач (коростель)
• 
  Перепілка
• 
  Водяний горіх (чилім)

Екологія

Задачами роботи заказника є:

• збереження та відтворення об'єктів тваринного і рослинного світу, а також збереження середовища їхнього проживання та підтримка цілісності угрупувань, що склались на території, що входить у межі заказника;
• проведення біотехнічних заходів з ціллю створення найбільш надійних умов проживання об'єктів тваринного світу, що охороняються;
• забезпечення всановленого режиму охорони рідкісних та зникаючих видів рослин і тварин;
• систематичне проведення облікових робіт, науково обґрунтоване регулювання чисельності мисливських тварин в установленому порядку;
• співпраця у проведенні науково-дослідницьких робіт без порушення встановленого режиму заказника;
• пропаганда серед населення задах охорони навколишнього середовища, раціонального використання та відтворення природних ресурсів.

Посилання

• Современные особенности организации и развития инфраструктуры на особо охраняемых природных территориях (на примере Астраханской области) (рос.)
• ООПТ Юга России [Архівовано 2 листопада 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
• ООПТ Росії [Архівовано 2 грудня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)