Перейти до вмісту

Міністерство оборони Нідерландів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Міністерство оборони (Нідерланди)
(MinDef)
нід. Ministerie van Defensie

Будівля міністерства оборони
Загальна інформація
Країна Нідерланди
Дата створення29 листопада 1813
Штаб-квартираPlein 4, Гаага, Нідерланди
Кількість співробітників

44 302 військових 3339 військовослужбовців резерву 3000 воєнізованих формувань

18 000 цивільних працівників
3,339 reserve forces
3,000 paramilitary
18,000 civilian staff[1]
Річний бюджет10,5 мільярдів євро (2018)[2]
Відповідальний міністрКайса Оллонґрен
Підвідомчі органиKoninklijke Militaire Academied і Militaire Geestelijke Gezondheidszorgd
defensie.nl

Міністерство оборони (нід. Ministerie van Defensie; MinDef) — міністерство Нідерландів, відповідальне за збройні сили Нідерландів і у справах ветеранів. Міністерство було створено в 1813 році як "міністерство війни", а в 1928 році було об'єднано з "міністерством флоту". Після Другої світової війни міністерства знову були розділені, у цей період військовий міністр і міністр військово-морського флоту часто були однією особою, а державний секретар військово-морського флоту відповідав за щоденні справи Королівського флоту Нідерландів. У 1959 році міністерства були об'єднані. Міністерство очолює міністр оборони, наразі Кайса Оллонґрен[3][4], якій з квітня 2021 року допомагає начальник оборони Нідерландів Онно Айхельсхайм.

Обов'язки

[ред. | ред. код]

Міністерство відповідає за:

  • захист території Королівства Нідерландів (до якого входять Нідерланди, Кюрасао, Сінт-Мартен і Аруба) та її союзників;
  • захист і зміцнення міжнародної правової системи та стабільності;
  • підтримка цивільних органів влади у підтримці порядку, у разі надзвичайних ситуацій та надання гуманітарної допомоги, як національної, так і міжнародної.

Організація

[ред. | ред. код]

До складу міністерства входять міністр (Кайса Оллонгрен) і державний секретар оборони (Крістоф ван дер Маат), так званий Центральний штаб, Збройні сили Нідерландів і дві допоміжні організації.

Центральний апарат міністерства очолює Генеральний секретар, найвищий державний службовець. Найважливішими елементами центрального штабу є:

  • кілька управлінь політики, персоналу, матеріальних засобів і фінансів
  • штабу оборони
  • Служба оборонного аудиту
  • орган безпеки
  • Служба військової розвідки та безпеки
  • Управління військової авіації

Найвищою військовою посадовою особою є начальник оборони (нід. Commandant der Strijdkrachten). Він має чотиризірковий генерал або адмірал і контролює види збройних сил, які організовані в три оперативні командування:

Четверта гілка служби, Королівська поліція Нідерландів, підпорядковується безпосередньо Генеральному секретарю.

Збройні сили підтримують дві громадські організації, які підпорядковуються Міністерству оборони:

  • Команда підтримки (нід. Commando DienstenCentra); і
  • Організація військового матеріального забезпечення (нід. Defensie Materieel Organisatie).

У міністерстві працює понад 70 000 цивільних і військових.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. (нід.) Minister belooft compensatie loonderving militairen, RTL, January 23, 2012
  2. (нід.) [https://www.defensie.nl/overdefensie/feiten-en-cijfers
  3. Dijkhoff voor even minister van Defensie (нід.). Nederlandse Omroep Stichting.
  4. Editorial, Reuters. Dutch defense minister resigns over peacekeepers' deaths in Mali.

Посилання

[ред. | ред. код]