Міра Алечковіч

Міра Алечковіч
серб. Мира Алечковић
Ім'я при народженні	невизначена Мирослава Алечковић
Народилася	2 лютого 1924(1924-02-02) Новий Сад, Королівство Сербів, Хорватів і Словенців
Померла	26 лютого 2008(2008-02-26) (84 роки) або 27 лютого 2008(2008-02-27) (84 роки) Белград, Сербія
Поховання	Новий цвинтар
Країна	Сербія
Діяльність	поетеса, письменниця
Сфера роботи	поезія
Alma mater	Белградський університет
Мова творів	сербська
Жанр	поезія і проза
Членство	Сербська академія наук і мистецтв і Спілка письменників Сербії
Автограф
Нагороди
Міра Алечковіч у Вікісховищі

Міра Алечковіч (серб. Мира Алечковић; 2 лютого 1924, Нові-Сад, Королівство Югославія — 27 лютого 2008, Белград, Сербія) — сербська і югославська письменниця і поетеса. Член Сербської академії наук і мистецтв. Президент Спілки письменників Югославії.

Біографія

Навчалася на факультеті слов'янської писемності Бєлградського університету у знаменитого лінгвіста, академіка і професора Бєлградського університету Олександра Біличі.

У 1941 році вступила до Спілки комуністичної молоді Югославії.

Міра Алечковіч була поліглоткою, вільно говорила десятьма іноземними мовами: французькою, німецькою, англійською, російською, італійською, польською, чеською, македонською, словенською та словацькою.

Після початку Другої світової війни, брала участь у партизанській боротьбі. Трохи пізніше була медсестрою в діючій армії. Після закінчення війни брала участь у багатьох акціях за мир, налагоджувала зв'язки з гуманістами, письменниками і художниками різних країн, брала участь у різноманітній громадській і літературній діяльності. Була головою Товариства дружби Югославія-Франція.

Редагувала багато молодіжних журналів («Omladina» (Молодь), «Pionir» (Піонер), «Mladost» (Молодість) і «Poletarac» (Курча)). Головний редактор журналу для дітей «Zmaj» (Змай). Була секретарем, а згодом, віцепрезидентом і президентом Асоціації письменників Сербії і президентом Спілки письменників Югославії.

У 1946 році продовжила навчання в Бєлградському університеті і в 1953 році в Сорбонні в Парижі.

Померла в 2008 році і була похована з військовими почестями на алеї Пошани на Новому кладовищі Белграда.

Була одружена, мала трьох дітей (дочка — відома поетеса Міла Алечковіч-Ніколіч).

Творчість

Міра Алечковіч є авторкою 53 книг для дітей і дорослих. Більшу частину її творчості становить поезія. Перша її збірка вийшла в світ в 1946 році. Поезія Алечковіч, в основному, присвячена темам любові і дитинства. Авторка хвалебної оди маршалу Тіто.

Її поезія і проза були переведені понад 20 мовами (російська, болгарська, румунська, угорська, польська, чеська, монгольська, італійська і всі мови народів і народностей Югославії).

У СФРЮ набула значної популярності, особливо дитячими творами, партизанськими і дитячими піснями.

Поетичні збірки

• 1946 — Звездане баладе
• 1949 — Дани разиграни
• 1949 — Три пролећа
• 1952 — Трагови без стопа
• 1955 — Пионирско пролеће
• 1956 — Пријатељи
• 1957 — Ластавица
• 1963 — Сребрни воз
• 1970 — Сунчани солитери
• 1972 — Да живот буде љубав
• 1975 — Сањалица
• 1980 — Не могу без снова
• 1982 — Стаза сребром извезена
• 1989 — Звездане баладе

Романи

• 1953 — Сребрна Коса
• 1958 — Збогом велика тајно
• 1960 — Зашто грдиш реку?
• 1960 — Јутро

Посилання

• Alečković, Mira [Архівовано 10 листопада 2017 у Wayback Machine.](хор.)
• Mira Alečković — dobra vila iz čitanki [Архівовано 24 січня 2019 у Wayback Machine.](серб.)