Перейти до вмісту

Мірошниченко Костянтин Валентинович

Додати посилання
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мірошниченко.
Костянтин Мірошниченко
Костянтин Валентинович Мірошниченко
 Молодший сержант
Загальна інформація
Народження3 липня 1992(1992-07-03)
м. Черкаси, Україна
Смерть10 березня 2024(2024-03-10) (31 рік)
Донецька область, Україна
(загинув у ході бойових дій)
Національністьукраїнець
Alma MaterЧеркаський державний технологічний університет
Псевдо«Мірош»
Військова служба
Роки служби2022—2024
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗСЗСУ Збройні сили
Формування
 3 ОШБр
Війни / битви

Російсько-українська війна

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Почесний нагрудний знак «Золотий хрест»
Почесний нагрудний знак «Золотий хрест»

Костянти́н Валенти́нович Мірошниче́нко (03.07.1992 — 10.03.2024) — громадський діяч та військовослужбовець Збройних сил України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 3 липня 1992 року в м. Черкаси. Навчався у Черкаській ЗОШ № 32, згодом — у Черкаському політехнічному технікумі. Вищу освіту здобув у Черкаському державному технологічному університеті, де здобув кваліфікацію бакалавра з інженерної механіки. У 2022 р. здобув кваліфікацію магістра за освітньою програмою «Публічне управління та адміністрування»[джерело?]. Після навчання працював на різних підприємствах Черкас.

Був громадським діячем — активним представником черкаського ультрас-руху, організатором проукраїнських заходів, мітингів, маршів. Опікувався благоустроєм рідного міста. Зокрема, у 2021 був одним із організаторів акції проти забудови Замкового узовзу у Черкасах[1]. Був керівником соціального проєкту «AmbrosHub», ідейним натхненником і співзасновником «ГайдаFest», керівником проєкту «НК волонтери», організатором «Черкаського фестивалю кіно». Працював радником Черкаського міського голови. У 2020 балотувався до складу Черкаської міської ради від політичної партії «Національний корпус», проте не був обраний. У 2021 році заступив на посаду директора відділу національно-патріотичного виховання КУ «Черкаський обласний молодіжний ресурсний центр»[джерело?].

Із початком російського вторгнення в Україну став співзасновником волонтерського центру «Цивільний штаб допомоги», який забезпечував потреби військових.

У травні 2022 року добровільно долучився до Збройних Сил України. Служив у 3-й окремій штурмовій бригаді. Брав участь у бойових діях на Запорізькому, Херсонському, Бахмутському та Авдіївському напрямках. У складі взводу зв'язку 1 ШБ 3-ї ОШБр забезпечував зв'язком свій підрозділ. Займався також аеророзвідкою та організацією застосування FPV-дронів у підрозділі.[2]

У травні 2023 був нагороджений відзнакою Головнокомандувача ЗСУ «Золотий хрест».

Загинув 10 березня 2024 року в бою на Авдіївському напрямку (Донецька область)[3].

Прощання відбулось у м. Черкаси 14 березня 2024, похований на Алеї Героїв[4].

Нагороди та відзнаки

[ред. | ред. код]
  • Орден «За мужність» III ступеня (17 липня 2024, посмертно) — за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку[5].
  • Почесне звання «Захисник України — Герой Черкас» (30 квітня 2024, посмертно)[6].
  • Нагрудний знак «За зразкову службу» (04 серпня 2023).
  • Відзнака Головнокомандувача ЗСУ «Золотий хрест» (22 травня 2023)[7].

Вшанування пам'яті

[ред. | ред. код]

30 червня 2024 року, перед днем народження Костянтина Мірошниченка, в Черкасах відбувся благодійний забіг «Біжу за Міроша» на його честь. До забігу долучилося понад 250 черкащан. Участь у заході була з добровільним внеском, усі зібрані кошти було передано до благодійного фонду «Підтримай Третю Штурмову».[8][9]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ У Черкасах анонсують акцію проти забудови Замкового узвозу. 18000. 10 грудня 2021. Процитовано 15 червня 2024.
  2. ↑ Костянтин Мірошниченко. Платформа пам'яті Меморіал. Процитовано 23 березня 2024.
  3. ↑ На війні загинув черкаський військовий і активіст. Прочерк. 11 березня 2023. Процитовано 23 березня 2024.
  4. ↑ Провели на колінах та з квітами: фоторепортаж з прощання із черкаським громадським діячем Костянтином Мірошниченком. Суспільне. 14 березня 2023. Процитовано 23 березня 2024.
  5. ↑ Указ Президента України від 17 липня 2024 року № 466/2024 «Про відзначення державними нагородами України »
  6. ↑ Родинам загиблих черкаських воїнів посмертно вручили відзнаки. Вичепрно. 24 травня 2024. Процитовано 15 червня 2024.
  7. ↑ Черкаські бійці отримали нагороди від Залужного. 18000. 16 червня 2023. Процитовано 23 березня 2024.
  8. ↑ 160 тисяч на потреби 3 ОШБр зібрали під час благодійного заходу «Біжу за Міроша». Нова Доба. 4 липня 2024. Процитовано 12 липня 2024.
  9. ↑ Благодійний забіг «Біжу за Міроша» зібрав понад 160 тисяч грн на потреби 3 ОШБр. Вичерпно. 4 липня 2024. Процитовано 12 липня 2024.

Посилання

[ред. | ред. код]


Емблема Збройних сил України Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мірошниченко_Костянтин_Валентинович&oldid=43140354