Міста Вінницької області
Це список міст Вінницької області. Станом на 1 травня 2024 року в області 18 міст.
Відповідно до Закону України «Про порядок вирішення окремих питань адміністративно-територіального устрою України» місто є населеним пунктом з переважно компактною забудовою, загальна чисельність жителів якого становить не менш як 10 тисяч. Як виняток з цього положення до категорії міст також віднесені населені пункти з меншим населенням, які до прийняття закону були містами районного або обласного значення.
6 з 18 міст області є районними центрами. До реформи децентралізації 2010-х років районними центрами були 16 міст (окрім Гнівані та Ладижина), 6 міст були містами обласного значення, 12 входили до складу районів.
Найстарішим містом області є Погребище, перша згадка про яке датована 1148 роком, наймолодшим — Козятин, заснований в 1871 році. Найстаріше місто за часом отримання статусу — Вінниця, наймолодше — Липовець.
У таблиці нижче наведено адміністративний статус міст, а також роки утворення і отримання статусу міста. Якщо місто втрачало статус міста, а пізніше знову його отримувало, зазначено рік останнього отримання статусу.
Низка міст мали магдебурзьке право в складі Речі Посполитої або статус міста в складі Російської імперії, а в СРСР його втратили. Докладніше про міста, які втратили статус міста, — в розділі #Історія.
Найбільшим містом області за населенням є Вінниця, найменшим — Шаргород. У всіх містах області переважна більшість мешканців (понад 84 %) вважають рідною мовою українську
| Місто | Площа (км²) |
Населення | Густота (2022) | Рідна мова (2001)[е 1] | |
|---|---|---|---|---|---|
| 2001[10] | 2022[11] | ||||
| Бар | 13,88[р 3] | 17 284 | 15 337 | 1104,97 | українська — 95,85 % російська — 3,80 % |
| Бершадь | … | 13 336 | 12 205 | … | українська — 90,89 % російська — 8,52 % |
| Вінниця | 113,17[р 4] | 356 665 | 369 739 | 3267,11 | українська — 84,73 % російська — 14,36 % |
| Гайсин | … | 25 640 | 25 698 | … | українська — 93,01 % російська — 6,62 % |
| Гнівань | 19,37[р 5] | 12 832 | 12 191 | 629,38 | українська — 96,31 % російська — 3,33 % |
| Жмеринка | 18,83[р 6] | 37 349 | 33 754 | 1792,57 | українська — 90,81 % російська — 8,51 % |
| Іллінці | 31,06[р 7] | 11 186 | 11 095 | 357,21 | українська — 97,55 % російська — 1,78 % |
| Калинівка | … | 20 061 | 18 492 | … | українська — 95,75 % російська — 3,93 % |
| Козятин | … | 26 635 | 22 241 | … | українська — 94,76 % російська — 4,88 % |
| Ладижин | 17,04[р 8] | 22 219 | 22 459 | 1318,02 | українська — 87,89 % російська — 11,69 % |
| Липовець | … | 9406 | 7958 | … | українська — 98,41 % російська — 1,40 % |
| Могилів-Подільський | … | 32 853 | 29 925 | … | українська — 92,25 % російська — 7,06 % |
| Немирів | … | 12 082 | 11 421 | … | українська — 98,22 % російська — 1,60 % |
| Погребище | 19,04[р 9] | 10 754 | 9209 | 483,67 | українська — 98,72 % російська — 1,19 % |
| Тульчин | … | 16 136 | 14 446 | … | українська — 94,01 % російська — 5,43 % |
| Хмільник | … | 27 898 | 26 916 | … | українська — 97,12 % російська — 2,59 % |
| Шаргород | 9,09[р 10] | 7161 | 6982 | 768,1 | українська — 98,18 % російська — 1,63 % |
| Ямпіль | … | 11 787 | 10 679 | … | українська — 96,07 % російська — 3,10 % |
| Місто | Герб | Прапор | Фото | Міський голова[е 2] | Сайт міської ради |
|---|---|---|---|---|---|
| Бар |  |
 |
 |
Саволюк Володимир Васильович | bar-city.gov.ua |
| Бершадь | .svg) |
 |
 |
Драган Віталій Григорович | radabershad.gov.ua |
| Вінниця |  |
 |
 |
Моргунов Сергій Анатолійович | vmr.gov.ua |
| Гайсин |  |
 |
Гук Анатолій Ілліч | haisyn-municipality.gov.ua | |
| Гнівань |  |
 |
 |
Кулешов Володимир Володимирович | gnivan-miskrada.gov.ua |
| Жмеринка |  |
 |
_P1540055.jpg) |
Кушнір Анатолій Петрович | www.zhmerinka-adm.gov.ua |
| Іллінці |  |
 |
 |
Ящук Володимир Миколайович | illintsi-mrada.gov.ua |
| Калинівка |  |
.svg) |
 |
Поліщук Василь Кіндратович | kalynivska-objednana-gromada.gov.ua |
| Козятин |  |
 |
 |
Єрмолаєва Тетяна Миколаївна | komr.gov.ua |
| Ладижин |  |
 |
 |
Коломієць Олександр Станіславович (в. о.) | ladrada.gov.ua |
| Липовець |  |
 |
 |
Бичков Віктор Михайлович | lyp.gov.ua |
| Могилів-Подільський |  |
 |
 |
Глухманюк Геннадій Григорович | mpmr.gov.ua |
| Немирів |  |
 |
 |
Качур Віктор Миколайович | nemyriv-mrada.gov.ua |
| Погребище |  |
_%D1%83_%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%BA%D1%83.jpg) |
Волинський Сергій Олександрович | pog-mrada.gov.ua | |
| Тульчин |  |
 |
 |
Весняний Валерій Михайлович | tulchynska-gromada.gov.ua |
| Хмільник |  |
 |
 |
Юрчишин Микола Васильович | rada.ekhmilnyk.gov.ua |
| Шаргород |  |
 |
Барецький Володимир Іванович | shargorod-miskrada.gov.ua | |
| Ямпіль |  |
 |
 |
Гаджук Сергій Іванович | yampil-miskrada.gov.ua |
За часів Речі Посполитої низка населених пунктів на території сучасної Вінницької області мала магдебурзьке право, зокрема[п 6]
- Хмільник (1443[12][13] або 1448, 1518[14])
- Бар (1540)
- Ялтушків (1546[15] або 1548, або 1556[16])
- Брацлав (1564[п 7])
- Уланів (1552, 1606[18])
- Янів[19] (1578)
- Шаргород (1588, 1765[20])
- Межирів (1591)
- Могилів-Подільський (поч. XVII ст., 1743)
- Липовець (1606)
- Вербовець (1607)
- Сальниця (1607)
- Барок (1615)
- Копайгород (1624)
- Жван (1638)
- Вінниця (1640)
- Снітків[21][е 3] (1720)
- Гранів (1744)
- Гайсин (1744)
- Кіблич (1744)
- Лінці (1757)
- Янушгород (1760)
- Берлинці Польові (1767)
- Тульчин (1787)
- Махнівка[22] (1791)
Деякі джерела вказують, що магдебурзьке право також мали Погребище[23][13] (1569), Немирів[24][25][26] (1581) та Латанець[24] (1744), проте ці дані піддаються сумніву дослідниками[27] (для Погребища не знайдено першоджерел, Латанець і Немирів сплутали з містами зі схожими назвами в інших регіонах). Також раніше вважалося, що Літин мав магдебурзьке право[24][25][28], проте останні дослідження вказують на те, що в 1578 році Літин отримав статус містечка без надання магдебурзького права.[29]
Після входження території Вінниччини до Російської імперії статус міст отримали Брацлав, Гайсин, Тульчин, Бершадь, Ямпіль, Могилів-на-Дністрі, Вінниця, Літин, Махнівка, Липовець, Хмільник Брацлавського намісництва і Вербовець Подільського[30], а також Махнівка Київського намісництва[22], Ольгопіль (Чечельник).
Станом на 1840 рік містами були: Липовець, Махнівка, Бар, Брацлав, Вінниця, Гайсин, Літин, Могилів, Ольгопіль, Хмільник, Ямпіль.[31]
Станом на 1897 рік містами були: Липовець, Бар, Брацлав, Вінниця, Гайсин, Літин, Могилів-на-Дністрі, Ольгопіль, Хмільник, Ямпіль, Вербовець, Сальниця. У 1903 році статус міста отримала Жмеринка.
З приходом радянської влади статус міст зберегли лише Вінниця, Гайсин, Жмеринка та Могилів-Подільський, а також отримав Тульчин.
Вінницька область була утворена в 1932 році. На той час у складі області було 12 міст: Бердичів, Вінниця, Гайсин, Жмеринка, Заслав, Кам'янець-Подільськ, Могилів-Подільський, Полонне, Проскурів, Старокостянтинів, Тульчин та Шепетівка.
У 1937 році місто Бердичів відійшло до новоутвореної Житомирської області, а Заслав, Кам'янець-Подільський, Полонне, Проскурів, Старокостянтинів і Шепетівка. — до Кам'янець-Подільської. У Вінницькій області лишилося 5 міст.
У 1938 році до категорії міст віднесені Бар і Козятин.
У другій половині XX ст. статус міст отримали Хмільник, Бершадь, Ладижин, Калинівка, Гнівань, Погребище, Немирів, Шаргород, Ямпіль, Іллінці.
За часів незалежної України містом став Липовець — у 2001 році.
- ↑ Скорочення: оц — обласний центр, рц — районний центр, цтг — центр територіальної громади
- ↑ а б в Для Вінниці[3], Гайсина[4] і Могилева-Подільського[5] першими зазначено роки отримання магдебурзького права. У 1795 році ці міста стали повітовими містами в Російській імперії, в 1924—1925 роках повторно затверджені містами в УСРР.[р 1][р 2]
- ↑ У 1924 році повторно затверджена містом.[р 1]
- ↑ Цей рік зазначений на гербі міста. Івченко подає 1500–1520 роки.
- ↑ У 1787 році отримав магдебурзьке право, в 1795—1804 роках був повітовим містом Російської імперії, згодом втратив статус міста і вважався містечком.[9] Знову затверджений містом в 1924 році.[р 1]
- ↑ Список може бути не повним. Повний список міст, які мали магдебурзьке право, не існує. Наведений список сформований на основі джерел: Дмитрієнко, Савчук, 1994, с. 13, Мельничук, 2004, с. 104–105 та Роговий, 2020, с. 50, 62–63 і може бути неповним. Махнівки, Сніткова і Янова у цих джерелах нема, проте і не знайдені джерела, які б спростовували наявність у цих міст магдебурзького права. Деякі міста могли отримувати магдебурзьке право кілька разів (наприклад, якщо попереднє місто було зруйноване під час нападу татар), тому вказано кілька дат. Якщо в інших джерелах зустрічаються інші роки, то вони подані із зазначенням джерела.
- ↑ За іншими даними вперше було надано магдебурзьке право в 1497 році[17][13], а в 1564 — вдруге
- ↑ а б АТУ України, 2012, с. 27–28.
- ↑ а б Івченко, 1999, с. 89–90.
- ↑ Царенко, 2005.
- ↑ Калита, 2006.
- ↑ Панасюк, Фоменко, Щербакова, 2019.
- ↑ Анікеєнко, Бабенко, Рудник, 2011.
- ↑ Коломєйцев, Бучко, 2016.
- ↑ Івченко, 2000, с. 106.
- ↑ Вирський, 2013.
- ↑ Чисельність наявного населення та його розподіл за статтю, 2001.
- ↑ Чисельність наявного населення України на 1 січня 2022, 2022, с. 12-13.
- ↑ Забзалюк, 2017, с. 25.
- ↑ а б в Бойко, 2017, с. 36.
- ↑ Боровський, 2022.
- ↑ Боровський, 2019.
- ↑ Лєсков, Локаєнко, Пшук, 1972, с. 125.
- ↑ Роговий, 2020, с. 51, 62.
- ↑ Боровський.
- ↑ Онофрійчук, 2011.
- ↑ Король Станіслав Авґуст дає містечку Шаргород тевтонське право, 2022.
- ↑ Лавренюк (ред.), 2019, с. 7.
- ↑ а б Іванець, Купчик, Соляр, 2018.
- ↑ Забзалюк, 2017, с. 26.
- ↑ а б в Дмитрієнко, Савчук, 1994, с. 13.
- ↑ а б Мельничук, 2004, с. 104.
- ↑ Дець, Осадчий, 2021.
- ↑ Роговий, 2020, с. 59–60.
- ↑ Миколасюк, 2016.
- ↑ Роговий, 2020, с. 60.
- ↑ Дмитрієнко, Савчук, 1994, с. 48.
- ↑ Статистические таблицы о состоянии городов Российской империи: Сост. в Стат. отд[-нии] Совета М-ва вн. дел. — Санкт-Петербург: тип. К. Крайя, 1840. — [3], 68 с., 1 табл.; 28.
- Укази, постанови, рішення, закони
- ↑ а б в Постанова ВУЦВК і РНК УСРР від 10 грудня 1924 року «Про встановлення точного списку міст і містечок на Поділлі»
- ↑ Постанова ВУЦВК і РНК УСРР від 23 січня 1925 року «Про доповнення списку міст і містечок на Поділлі»
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 18 листопада 2003 року № 1245-IV «Про зміну меж міста Бар Барського району Вінницької області»
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 13 травня 2015 року № 401-VIII «Про зміну і встановлення меж міста Вінниця і Вінницького району Вінницької області»
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 29 червня 2023 року № 3207-IX «Про зміну і встановлення меж міста Гнівані Вінницького району Вінницької області»
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 29 червня 2023 року № 3206-IX «Про встановлення меж міста Жмеринки Жмеринського району Вінницької області»
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 6 жовтня 2021 року № 1795-IX «Про зміну і встановлення меж міста Іллінців Вінницького району Вінницької області»
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 24 травня 2007 року № 1081-V «Про зміну меж міста Ладижин та Тульчинського району Вінницької області»
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 8 липня 1999 року № 874-XIV «Про зміну меж міста Погребище Погребищенського району Вінницької області»
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 29 червня 2023 року № 3205-IX «Про встановлення меж міста Шаргорода Жмеринського району Вінницької областіі»
- Електронні ресурси
- ↑ Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць за даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року. Вінницька область : [укр.] // Державна служба статистики України. — Дата звернення: 22 жовтня 2021 року.
- ↑ Довідник телефонів та поштових адрес Верховної Ради Автономної Республіки Крим та місцевих рад: Вінницька область
- ↑ Компоненти свободи: Людина. Громада. Самоврядування
- Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць за даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року. Вінницька область // Державна служба статистики України. — 2001. Архівовано з джерела 22 жовтня 2021.
- Чисельність наявного населення та його розподіл за статтю за підсумками Всеукраїнського перепису населення 2001 року. Вінницька область // Державна служба статистики України. — 2001. Архівовано з джерела 22 жовтня 2021.
- Анікеєнко В. М., Бабенко І. Д., Рудник О. Г. Іллінці // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2011. — Т. 11 : Зор — Как. — 710 с. — ISBN 978-966-02-6092-4.
- Бойко Ю.М. Історія України та етнокультурологія: Навчальний посібник для самостійної роботи студентів. У 2-х частинах. Частина І. Історія України. — Вінниця : ВНАУ, 2017. — 190 с. Архівовано з джерела 29 березня 2022
- Вирський Д. С. Тульчин // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 175. — ISBN 978-966-00-1359-9.
- Дець В. С., Осадчий А. П. Немирів місто // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021. — Т. 23 : Нг — Ня. — 832 с. — ISBN 978-966-02-9624-4.
- Дмитрієнко М., Савчук Ю. Короткий нарис міської геральдики Поділля. — К., 1994. — 106 с. — (Історичні зошити) — ISBN 5-7702-0777-7. Архівовано з джерела 15 березня 2022
- Забзалюк Д. Є. Історія держави та права України: навч. посібник (у схемах і таблицях). — Л. : Львівський державний університет внутрішніх справ, 2017. — 120 с. — ISBN 978-617-511-235-9. Архівовано з джерела 4 травня 2022
- Знаменні і пам'ятні дати Вінниччини 2020 року : хронол. довід / уклад.: О. Ю. Антонюк, Г. М. Авраменко ; ред. С. В. Лавренюк ; відп. за вип. Л. Б. Сеник. — Вінниця, 2019. — 208 с.
- Іванець І. С., Купчик М. М., Соляр Н. П. Махнівка // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2018. — Т. 19 : Малиш — Медицина. — 687 с. — ISBN 978-966-02-8345-9.
- Івченко А. С. Міста України. Довідник. — К. : НВП «Картографія», 1999. — 136 с. — ISBN 966-7085-56-2. (shron1.chtyvo.org.ua/Ivchenko_Andrii/Mista_Ukrainy.pdf)
- Івченко А. С. Містечка України. Довідник. — К. : НВП «Картографія», 2000. — 184 с. — ISBN 966-631-001-5. (twirpx.com)
- Калита У. П. Гайсин // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. — Т. 5 : Вод — Гн. — 728 с. — ISBN 966-02-3355-8.
- Коломєйцев В. І., Бучко Л. Д. Ладижин // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016. — Т. 16 : Куз — Лев. — 712 с. — ISBN 978-966-02-7998-8.
- Лєсков Е. Ю., Локаєнко А. Р., Пшук І. П. Ялтушків // Історія міст і сіл Української РСР. Вінницька область. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1972. — С. 124–133. — 15 000 прим.
- Мельничук І. Магдебурзьке право Східного Поділля // Етнічна історія народів Європи. — 2004. — Т. 16. — С. 103–105.
- Миколасюк Н. К. Літин // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016. — Т. 17 : Лег — Лощ. — 712 с. — ISBN 978-966-02-7999-5.
- Онофрійчук В. В. Іванів // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2011. — Т. 11 : Зор — Как. — 710 с. — ISBN 978-966-02-6092-4.
- Панасюк Т. В., Фоменко Т. А., Щербакова І. Л. Могилів-Подільський // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2019. — Т. 21 : Мікро — Моя. — 712 с. — ISBN 978-966-02-9001-3.
- Роговий О. І. Магдебурзьке право у Брацлавському воєводстві // Вінниччина: минуле та сьогодення. Краєзнавчі дослідження. Матеріали XXXI Вінницької Всеукраїнської наукової історико-краєзнавчої конференції 24-25 вересня 2020 р. Присвячена 30-річчю з дня проголошення Декларації про державний суверенітет України / Ред.кол. : Ю.А. Зінько (відп. редактор), С.А. Лапшин (відп. секр.), С.М. Василюк та ін. — Вінниця : Нілан-ЛТД, 2020. — С. 49–64. — ISBN 978-966-924-869-5. Архівовано з джерела 8 травня 2024
- Україна: Адміністративно-територіальний устрій (станом на 1 січня 2012 р.) / Верховна Рада України; за заг. ред. В. О. Зайчука; відп. ред. Г. П. Скопненко; упоряд. В. І. Гапотченко. — К. : Парламентське видавництво, 2012. — 784, [34] с. — 2000 прим. — ISBN 978-966-611-865-6.
- Царенко С. О. Вінниця // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2005. — Т. 4 : В — Вог. — 700 с. — ISBN 966-02-3354-X.
- Чисельність наявного населення України на 1 січня 2022 / За ред. М. Тімоніної, відп. за вип. О. Вишневська. — Київ : Державна служба статистики України, 2022. — 84 с. Архівовано з джерела 11 серпня 2022
- Боровський, Андрій (13 січня 2022). Король Станіслав Авґуст на звернення Станіслава Любомирського дає містечку Шаргород, що лежить в Летичівському повіті, тевтонське право, що також зветься магдебурзьким; запроваджує чотири щорічних ярмарки, перший – на Новий Рік руський, що припадає на 12 січня, другий – на Зелені Свята руські, що припадає на 14 квітня, третій – на Івана Христителя руського, 5 липня, четвертий – на Святу Покрову руську, що припадає на 12 жовтня. 16 серпня 1765 року. Літопис Скали. Особистий архів краєзнавця Андрія Боровського. Процитовано 7 травня 2024.
- Боровський, Андрій (30 липня 2022). Мейшаґола, 16 червня 1556 р. Король Сиґізмунд ІІ Авґуст підтверджує грамоту короля Сиґізмунда І, дану в Кракові 8 липня 1518 р., що містить в собі привілей на відновлення магдебурзького права містечку Хмільник, оскільки попереднє було знищене внаслідо набігів турків і татар. Літопис Скали. Особистий архів краєзнавця Андрія Боровського. Процитовано 8 травня 2024.
- Боровський, Андрій. Колекція привілеїв для містечок. Літопис Скали. Особистий архів краєзнавця Андрія Боровського. Архів оригіналу за 8 травня 2024. Процитовано 8 травня 2024.
- Боровський, Андрій (10 березня 2019). Король Стефан Баторій підтверджує грамоту короля Сигізмунда 1546 року, котрою він відновлював магдебурзьке право для містечка Ольтушків, що на Поділлі, через те, що попереднє було втрачено через знищення татарами. Варшава, 3 березня 1581 року. Літопис Скали. Особистий архів краєзнавця Андрія Боровського. Процитовано 8 травня 2024.
Списки міст за регіонами України | |
|---|---|
| Автономна Республіка | |
| Області |  Вінницька · Волинська · Дніпропетровська · Донецька · Житомирська · Закарпатська · Запорізька · Івано-Франківська · Київська · Кіровоградська · Луганська · Львівська · Миколаївська · Одеська · Полтавська · Рівненська · Сумська · Тернопільська · Харківська · Херсонська · Хмельницька · Черкаська · Чернівецька · Чернігівська |
 | Ця сторінка належить до вибраних списків української Вікіпедії. |