Перейти до вмісту

Місто дівчат

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
«Місто дівчат»
Обкладинка українського видання
АвторЕлізабет Ґілберт
Назва мовою оригіналуCity of Girls
Дизайн обкладинкиОксана Йориш
Моваанглійська
Темасексуальність[d]
Жанрмемуари
МісцеСША
ВидавництвоВидавництво Старого Лева
Видано2019
Видано українською2019
Перекладач(і)Ганна Лелів
ISBN978-617-679-712-8

«Місто дівчат» (англ. City of Girls) — роман американської письменниці Елізабет Ґілберт, виданий 2019 року; розповідає історію дівчини Вівіан у Нью-Йорку 1930—1940-х років та піднімає тему жіночої свободи та сексуальності.

Історія

[ред. | ред. код]

За словами авторки Елізабет Ґілберт, вона роками мріяла написати роман про розпусних дівчат, якою була сама та багато яких знала, і вона відчувала, що західному літературному канону бракує історії про жінок із активним сексуальним життям і чиє життя від цього не руйнується. Авторка протягом чотирьох років готувалася до написання роману: опитувала 90-річних жінок про їхнє сексуальне життя, вивчала театральний світ Нью-Йорка 1940-х років, зокрема в театральному відділі Нью‑Йоркської публічної бібліотеки, та читала багато романів, написаних між 1935 та 1955 роками, аби правильно передати мову того часу[1].

Роман презентували 4 червня 2019 року в Нью-Йорку, він вийшов у видавництві Riverhead Books[en][1].

Сюжет

[ред. | ред. код]

Роман починається у формі мемуарів літньої жінки, яка розповідає у листі поки невідомій читачам Анджелі про дев'ятнадцятилітню себе — Вівіан Морріс, дівчину з заможної американської сім'ї консервативних поглядів, яку щойно відрахували з престижного коледжу. Батьки відправляють доньку на Мангеттен до ексцентричної тітки Пеґ — власниці невеличкого, бідного та дуже своєрідного театру «Лілея». Її талант до шиття виявляється потрібним в театрі.

Поступово дівчина опиняється у справжньому вирі довоєнного богемного життя з усіма його барвами та блиском. Тісна дружба з розкутими актрисами, яскраві дослідження власної сексуальності, вечірки, робота над незвичними виставами, найгарніші сукні, ріки алкоголю і відчуття цілковитої свободи — те, з чого складалось життя Вівіан її першого року у Нью-Йорку[2].

Один прикрий випадок повністю руйнує весь цей розкішний бурлеск, довжиною у пів книги та майже два роки життя, після чого починається «реальне» життя Вівіан, яке виявилось не менш цікавим і значно глибшим, хоч і сповнене вже не лише веселощами, а й війною та гіркими втратами. Роман охоплює життя Вівіан з 1940 по 2010 роки, поступово героїня дорослішає, разом із цим міняється і атмосфера книги. Але тема місця жінки у світі, її дослідження себе та власної сексуальної свободи супроводжує читача впродовж усього роману, довжиною в життя[3].

Екранізація

[ред. | ред. код]

У листопаді 2019 року стало відомо, що за сюжетом роману знімуть художній фільм: права на екранізацію придбала компанія Warner Bros. Продюсеркою виступить Сью Кролл, сценаристкою — Мішель Ешфорд[4][5].

Я рада бачити двох жінок на чолі цього проєкту, який повністю розповідає про жіноче життя. Я почуваюся впевнено, передаючи цю історію у руки Кролл та Ешфорд. І я не можу дочекатися. З першого дня написання роману я завжди уявляла його як фільм. І з нетерпінням чекаю, щоб побачити весь той блиск і гламур.

— Елізабет Ґілберт[5]

Критика

[ред. | ред. код]

Роман був схвально прийнятий критиками. Так, оглядач із «Вашингтон пост» Рон Чарльз писав, що «Місто дівчат» — надзвичайно приємна книга, яку не завадило б мати у відпустці під час дощового тижня. За його словами, авторка роману «точно знає свій шлях у магазині вінтажних суконь, бо [у книжці] описано стільки вбрань, що замість того, аби класти її на полицю, варто повісити її в шафі». Чарльз також відзначив почуття гумору Елізабет Ґілберт: «У найкращих уривках її дотепні діалоги виблискують, як діаманти в шампанському»[6].

Українське видання «Vogue Ukraine» писало: «Якщо ви любите історії а-ля „Секс і місто“ – світські, смішні і гламурні, то ви напевно проковтнете „Місто дівчат“ протягом максимум двох-трьох вечорів, бо ця книжка справді як шампанське»[7].

Редакторка «Обзервер» Стефані Меррітт назвала роман «теплим і мудрим»[8], авторка та оглядачка «Санді таймс» Доллі Олдертон — «гламурним, сексуальним та переконливим»[9], а Роуен Пеллінг із видання The Spectator[en] описав роман як «виховання в любові та райдужну насолоду»[10].

Нагороди та номінації

[ред. | ред. код]
Список нагород та номінацій
Рік Премія Категорія Результат Дж
2019 Goodreads Choice Award[en] «Історичний художній роман» Номінація [11]
2020 Audie Award[en] «Найкращий художній твір»[en] Перемога [12]
2020 HWA Gold Crown «Найкращий історичний роман» Номінація [13]
2020 LovelyBooks Leserpreis[de] «Найкращий роман» Номінація [14]

Український переклад

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Drell, Cady (31 травня 2019). Elizabeth Gilbert's 'City of Girls' Is a Loving Ode to Promiscuous Women. Marie Claire Magazine (англ.). Процитовано 15 жовтня 2022.
  2. а б Місто дівчат Елізабет Ґілберт. Видавництво Старого Лева (ua) . Процитовано 12 жовтня 2022.
  3. Gates, David (1 червня 2019). Elizabeth Gilbert’s ‘City of Girls’ Delivers a Love- and Booze-Filled Romp Through 1940s New York. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 12 жовтня 2022.
  4. Новий роман "Місто дівчат" Елізабет Ґілберт екранізують. ТСН.ua (укр.). 7 листопада 2019. Процитовано 15 жовтня 2022.
  5. а б «Місто дівчат» Елізабет Ґілберт екранізують у Голлівуді!. Видавництво Старого Лева (ua) . Процитовано 15 жовтня 2022.
  6. Charles, Ron (3 червня 2019). In Elizabeth Gilbert’s ‘City of Girls,’ a young woman discovers the joys of sex. www.washingtonpost.com (англійською) . Вашингтон пост.
  7. Книжка на вихідні: "Місто дівчат" Елізабет Ґілберт. Vogue UA. 21 вересня 2019. Процитовано 15 жовтня 2022.
  8. City of Girls by Elizabeth Gilbert review – hymn to female desire. the Guardian (англ.). 17 червня 2019. Процитовано 15 жовтня 2022.
  9. City of Girls (англ.). Bloomsbury. Процитовано 15 жовтня 2022.
  10. An education in love. The Spectator World (амер.). Процитовано 15 жовтня 2022.
  11. Announcing the Goodreads Choice Winner in Best Historical Fiction!. Goodreads. Процитовано 15 жовтня 2022.
  12. 2020 Audie Awards - APA. www.audiopub.org. Архів оригіналу за 3 лютого 2020. Процитовано 15 жовтня 2022.
  13. The HWA Crowns longlists for 2020 – Historia Magazine. www.historiamag.com. Процитовано 15 жовтня 2022.
  14. Lovelybooks Leserpreis Winners 2020. www.goodreads.com. Процитовано 15 жовтня 2022.

Посилання

[ред. | ред. код]