Міст у Руані. Дощовий день
англ. Pont Boieldieu in Rouen,Rainy Weather. | |
---|---|
Творець: | Каміль Піссарро |
Час створення: | 1896 |
Розміри: | 74 × 91,4 см |
Висота: | 73,6 см |
Ширина: | 91,4 см |
Матеріал: | олія на полотні |
Жанр: | міський пейзаж[1] |
Зберігається: | Торонто, Канада |
Музей: | Художній музей Онтаріо |
Інвентарний номер: | 2415[1] |
«Міст у Руані. Дощовий День» у Вікісховищі |
Міст у Руані. Дощовий день — картина художника Каміля Піссарро (1830—1903), представника французького імпресіонізму.
Немолодий художник у пошуках нових мотивів для творів поїхав до Руану. Це досить дивно лише для тих, хто звик до сільських краєвидів Піссарро, яких він і справді намалював багато. Але його дальні подорожі надзвичайно стримували бідність і велика родина. А ще замолоду він дістався навіть Венесуели.
Портове місто розташоване теж на річці Сена, як і Париж. Художник уважно вдивлявся в місто, де були і недобудований собор доби готики, і порт, і нова міська забудова, яку лаяли за хаотичність і потворність. Бізнесовий Руан не став значним центром мистецтв. І пам'ять підказувала лише два-три імені, якось пов'язані з Руаном — серед них Теодор Жеріко, який швидко перебрався до Парижа. Піссарро, як всі подорожні, чіплявся очима за незвичне, за те, що не побачиш в інших містах. Так, він декілька разів писатиме Руанський собор з боку вулиці Епісері. Але найбільше його вразили міст через річку та порт.
Місто ревіло сиренами човнів, вигуками вантажників, лязгало механізмами. Цей гуркіт перекривав спокійні голоси людей і тупотіння коней, балачки натовпу. Натовп і метушня в Руані вражали найбільше. Бо цей натовп відрізнявся від натовпу в Парижі, більш спокійого і заможного, впевненого в собі.
Художник узявся до роботи і правдиво переніс на полотно і розбурханий порт, і руанський натовп, і нову міську забудову, якою забудовувалися також й бульвари Парижа.
Картину придбали заможні подорожні з Америки. Вона потрапила до канадського Торонто, у місцеву Художню галерею Онтаріо.
- Lorenz Eitner. 19th century European painting: David to Cézanne. Westview Press, 2002 pg. 427