Міхал Полховський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Міхал Полховський
Michał Połchowski
Міхал Полховський
Юноша
 
Народження: бл. 1748
Рід: Полховські

Міхал Полховський герба Юноша[b] (бл. 1748[1]) — пінський пристав і королівський геометр.[2]

Біографія

[ред. | ред. код]

Походив з пінського шляхетського роду Полховських. В 1774 р. отримав посаду пінського пристава.

В 1780 році орендував ключ від Ямна (крім осоцьких сіл). В 1791 р., за працю над обмірами Біловезької пущі, отримав на 50 років колонію Полічну, розташовану біля річки та однойменного села. Ця колонія була розташована за 7 км на захід від наділу 760. Надання включало в себе два привілеї: перший — на «непридатну» територію, яка складалась з 19 тралів, другий — на село Полічна з 9 з половиною тралами та 13 димарями. Річний чинш становив 193,10 злотих.

У 1797 році імператор Павло I відібрав у Полховського село Полічне, і віддав його княгині Гагаріній. У відповідь на скаргу, що в нього немає селян для роботи на землі, йому натомість віддали сусіднє село Панасюки.

Королівський геометр

[ред. | ред. код]

Обіймаючи посаду королівського геометра, Полховський став автором атласу під назвою «Mappa Geometryczna Traktu J. K. M-ci z przyległościami Geografice położonemi każdey Stacyi udzielnie ultimus Augusti 1784 deliniowana przez Połchowskiego — Geometre SRM». Його було подаровано королю на честь його проїзд через Берестейську економію на Гродненський сейм 1784 року. Нині він оздоблений шкірою з тисненими королівськими ініціалами (S.A.) зберігається як частина приватного зібрання короля Станіслава-Августа Понятовського в Головному архіві давніх актів в Варшаві під шифром AK — 147/ZBSA/4-2K2.[3][4]

В свою чергу король подарував геометру золотий годинник:

Другий план маршруту від Біловежі до Криниці авторства Міхала Полховського.
День другого вересня був днем ​​виїзду з Біловежі. Його милість король, викликавши до себе вранці ясних панів: тучапського намісника Попеля; віце-адміністратора економії Ягміна; а разом і Пулховського, який також належав до диспозиції, обдарував: першого — каблучкою зі своїм номером інкрустованою камерованими діамантами, другого — золотою, оздобленою перлами та емаллю, табакеркою, а третього золотим годинником.[5]
Оригінальний текст (пол.)
Dnia 2 września był dniem wyjazdu z Białowieży. Król J[ego]m[oś]ć, wezwawszy do siebie rano J[aśnie] P[anów]: Popiela, starostę tuczap[skiego]; Jagmina, wiceadministratora ekonomii; tudzież Pułchowskiego, należącego także do dyspozycyi, pierwszego — pierścieniem z cyfrą swoją brylantami kameryzowanym, drugiego — złotą, perłami i emalią ozdobioną tabakierą, trzeciego zaś zegarkiem złotym udarował.

Через дев'ять років Міхал Полховський також виміряв і Біловезьку пущу. Про це, зокрема, писав пружанський лісник Евгеніуш Ронка:

...перший вимір лісу був дуже добре зроблений королівським геометром Полховським, у 1793 р. під час правління польського короля Станіслава Августа. За розпорядженням міністерства фінансів у 1816 р. це вимірювання було перевірено лише геометром Галісевичем.[6]
Оригінальний текст (пол.)
... pierwszy pomiar puszczy uskutecznił bardzo porządnie Połchowski ieometra królewski, w roku 1793 za panowania Króla Polskiego Stanisława Augusta: a z rozkazu ministeryum skarbu w 1816 r. pomiar ten był tylko sprawdzony przez ieometrę Galisiewicza.

Станом на 1797 р. обіймав посаду брестського повітового землеміра Литовської губернії.[1]

Коментарі

[ред. | ред. код]
  1. В деяких джерелах Pułchowski.
  2. пол. Michał Połchowski[a], рос. Михаил Александрович Полховский[1]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в РДІА Ф. 1343 Оп. 51 Спр. 607 Л. 479
  2. Rodzina: herbarz szlachty polskiej. T. 14, Pikarski-Pryźgint / oprac. przez Seweryna Uruskiego; przy współudz. Adama Amilkara Kosińskiego; wykończony i uzup. przez Aleksandra Włodarskiego.
  3. «Ogrody do polowania» w Puszczy Białowieskiej w czasach Stanisława Augusta Poniatowskiego
  4. Zbiory kartograficzne Archiwum Głównego Akt Dawnych w Warszawie
  5. Dyjaryjusz podróży jego Królewskiej Mości na Sejm Grodzieński. Архів оригіналу (PDF) за 23 червня 2022. Процитовано 23 червня 2022.
  6. Powszechny Dziennik Krajowy Nr 95, стр. 428

Джерела

[ред. | ред. код]