Мішель Мартен Дроллінг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мішель Мартен Дроллінг
фр. Michel Martin Drolling
Народження7 березня 1786(1786-03-07)[1][2][…]
Париж, Французьке королівство
Смерть9 (21) січня 1882[1][3][…] (95 років)
 Париж, Франція
Похованняцвинтар Монпарнас[5]
Країна Франція[6]
Жанрпортрет
НавчанняНаціональна вища школа красних мистецтв, Французька академія в Римі і Французька академія в Римі (1814)[7]
Діяльністьхудожник
Напрямокнеокласицизм
ВчительMartin Drollingd і Жак-Луї Давід
Відомі учніЖан-Жак Еннер, Шарль Шаплен, Jules Emmanuel Valadond, Fabienned і Jules-Alexandre Duval Le Camusd[8]
ЧленАкадемія красних мистецтв Франції
ТвориView of the Gardens of Villa Medicid
БатькоMartin Drollingd
Брати, сестриLouise-Adéone Dröllingd[9]
Роботи в колекціїНаціональний музей Швеції, Brest’s Museum of Fine Artsd, Страсбурзький музей образотворчого мистецтва, Heckscher Museum of Artd, Карнавале, Музей витончених мистецтв Парижаd, Рейксмузей, Chimei Museumd, Musée des Beaux-Arts de Quimperd і Musée des Arts décoratifsd
Нагороди
CMNS: Мішель Мартен Дроллінг у Вікісховищі

Мішель Мартен Дроллінг (Мішель Мартен Дроллен[10], фр. Michel Martin Drolling; 7 березня 1789, Париж — 9 січня 1851, там же) — французький історичний і портретний живописець. Педагог. Професор живопису. Представник французького неокласицизма.

Біографія

[ред. | ред. код]

Перші уроки живопису отримав у батька Мартена Дроллінга (1752—1817), потім з 1806 в Паризькій академії мистецтв — учень Жак-Луї Давида

За написану ним картину «Гнів Ахілла» в 1810 був удостоєний Римської премії Французька академія в Римі. Ставши лауреатом Великої Римської премії, отримав можливість вирушити до Італії та жити за рахунок патрона премії.

Протягом кількох років удосконалював майстерність у Римі, де вивчав твори старовинних майстрів.

Після повернення на батьківщину виставлявся в Паризькому Салоні, серед інших картин, в 1817 — полотно «Смерть Авеля».

У 1837 став членом французької Академії вишуканих мистецтв при Інституті Франції.

Творчість

[ред. | ред. код]

Автор неокласичних картин, переважно на сюжети, запозичені з античної історії, міфології та Біблії. Портретист.

Його твори відрізняються граціозністю композиції, правильністю малюнка, шляхетністю форм і вірністю природі, хоч і справляють дещо холодне враження. У його роботах відчутно вплив старих голландських майстрів живопису.

Головні серед них:

  • Орфей та Еврідіка (грав. Фр. Гарньє),
  • Розлука Поліксени з її матір'ю, Гекубой (обидві в Луврі),
  • Отрок-Христос серед мудреців у храмі (у паризькій церкві Лореттської Богоматері), А також кілька плафонів у Луврському та Версальських палацах і настінний живопис у паризькій церкві Сен-Сюльпіс.

Портрети, написані Дроллінгом, чудові за вірною характеристикою зображених облич та прекрасному ліпленні.

Педагогічна діяльність

[ред. | ред. код]

Професор живопису. Викладав в Ппаризькій Національній вищій школі образотворчих мистецтв, де виховав багатьох відомих французьких художників, серед яких Теодор Аман, Жюль Бретон, Бріллуен, Роджер Фентон, Альфред Декан, Шаплен, Клеман, Рішом, Еннер та інші.

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б RKDartists
  2. ↑ Agence bibliographique de l'enseignement supérieur (France) Système universitaire de documentation — Montpellier: ABES, 2001.
  3. ↑ а б Michel Martin Drolling — OUP, 2006. — ISBN 978-0-19-977378-7
  4. ↑ KulturNav — 2015.
  5. ↑ http://digi.ub.uni-heidelberg.de/diglit/naaf1885/0105
  6. ↑ KulturNav — 2016.
  7. ↑ AGORHA — 2009.
  8. ↑ Benezit Dictionary of Artists — OUP, 2006. — ISBN 978-0-19-977378-7
  9. ↑ Зведений список імен діячів мистецтва — 2011.
  10. ↑ Касу Ж. Енциклопедія символізму: живопис, графіка та скульптура, література, музика. — Республіка, 1998. — С. 178. — 428 с. — ISBN 9785250026680.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мішель_Мартен_Дроллінг&oldid=40180154