Мішель Фланзі
Мішель Фланзі | |
---|---|
Ім'я при народженні | фр. Michel Paul Pierre Flanzy[1] |
Народився | 20 лютого 1902[2][1] Ескулубр[1] |
Помер | 24 серпня 1992[2][1] (90 років) Нарбонн[1] |
Країна | Франція |
Діяльність | енолог |
Галузь | виноградарство |
Мішель Фланзі́ (фр. Michel Flanzy; нар. 20 лютого 1902, Ескулубр — пом. 24 серпня 1992, Нарбонн) — французький вчений-винороб; член Сільськогосподарської академії Франції, лауреат премії Сільськогосподарської академії Франції.
Народився 20 лютого 1902 року в Ескулубрі. Протягом 1923—1933 років працював на Станції енології і рослинної технології в Нарбонні при Національному інституті агрономічних досліджень; в 1934—1951 роках очолював цю станцію. З 1953 року — головний директор з науки науково-дослідних станцій при Міністерстві сільського господарства Франції. Помер в Нарбонні 24 серпня 1992 року.
Хімічним методом (який став згодом класичним) вивчив вміст органічних кислот винограду і вин, етилового спирту; виявив і досліджував пектинові сполуки в різних сортах винограду; вказував на зв'язок між вмістом метилового спирту і пектину в французьких сепажах. Автор численних опублікованих робіт, зокрема праці «Вуглекислотна мацерація».
- Энциклопедия виноградарства / гл. ред. А. И. Тимуш. — Кишинев : Гл. ред. Молдавской Советской Энциклопедии, 1986. — С. .(рос.)