Перейти до вмісту

М-1978 «Коксан»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
М-1978 «Коксан»
М-1978 «Коксан»
M-1989 «Коксан» на параді в Північній Кореї, 2013 р.
ТипСамохідна гармата
ПоходженняПівнічна Корея Північна Корея
Історія використання
На озброєнні1978 — по т.ч.
ОператориІран Іран
Північна Корея Північна Корея
ВійниІрано-іракська війна
Історія виробництва
ВаріантиM-1978 Коксан
M-1989 Коксан
Характеристики
Довжина14,9 м
Ширина3,27 м
Обслуга8

Темп вогню1—2 постр./5 хв.
Дальність вогню
Ефективна~40 км (стандартний ОФС), 60 км (АРС)[1]

Головне
озброєння
170-мм гармата
Двигун
Підвіскаіндивідуальна, торсіонна
Паливодизельне
Швидкістьшосе: 40 км/год[2]
Прохідністьстінка: ~ 1 м
рів: ~ 2,5 м
брід: ~ 1,2 м

М-1978 «Коксан» у Вікісховищі

М-1978 «Коксан» (кор. M-1978 곡산) — північнокорейська самохідна артилерійська установка з гарматою калібром 170-мм. Про цю самохідну гармату доступної інформації небагато, оскільки Північна Корея є закритою країною. Позначення M-1978 та «Коксан» були надані цьому типу САУ американськими військовими аналітиками, оскільки вони вперше дізналися про нього в тому році в Коксані, Північна Корея[2].

Історія

[ред. | ред. код]

В другій половині 1970-х років, під час широкомасштабної кампанії з модернізації та механізації північнокорейської армії нещодавно створений Другий Економічний Комітет Трудової партії Кореї ініціював виробництво ряду самохідних артилерійських установок, зокрема і 170-мм самохідної гармати[3]. Ключовою вимогою до цієї артилерійської системи була можливість наносити удари по Сеулу з півночі демілітаризованої зони[2].

У 1989 році з'явилася нова версія Коксана, яка отримала позначення M-1989. Вона використовує ту ж гармату і установку, що й M-1978, але змонтована на модифікованому шасі гусеничного артилерійського тягача АТС[4].

На відміну від попередника, M-1989 Коксан інколи виставляється північнокорейцями на публіку під час парадів і телепередач[5]. Один екземпляр також був представлений на Міжнародній виставці оборонної промисловості та конференції у 2005 році в Об'єднаних Арабських Еміратах[6].

«Коксан» є найбільш далекобійною ствольною артилерійською системою Корейської Народної Армії[7]. Дальність стрільби зі звичайним осколково-фугасним снарядом становила 40 км, а з активно-реактивним снарядом на відстань до 60 км. Вважається що КНА також розробила хімічний боєприпас[3].

Шасі створене на базі китайського середнього танка Тип 59 (копія радянського T-54A). Два великі сошники з гідравлічним приводом кріпляться до корпусу ззаду. На лобовому листі корпуса знаходиться відкидний замок для кріплення ствола в похідному положені[3].

За даними Фосса, 170-мм гармата може бути російською корабельною гарматою або системою берегової артилерії, поставленою в Північну Корею в 1950-х роках. Після того як вони були замінені керованими ракетами для берегової оборони, списані гармати могли бути використані для створення Коксана[8]. Також існують припущення, що основою для розробки гармати стали напрацювання по 170-мм трофейній гаубиці вермахту, отриманої від Радянського Союзу[9].

M-1989 була розроблена як наступник M-1978. Вона побудована на новому шасі і несе на борту 12 снарядів. Оригінальна система взагалі не несе боєкомплекту[2].

Бойове застосування

[ред. | ред. код]

Ірано-іракська війна

[ред. | ред. код]

В ході восьмирічної Ірано-Іракської війни Північна Корея підтримувала Іран, забезпечуючи цю країну значною кількістю боєприпасів та систем озброєння включно з невідомою кількістю систем початкової моделі (класифікованої американськими військовими як M-1978) до Ірану на початку 1987 року[10]. Вважається, що вони були організовані в окремі батальйони або полки армійського рівня і доєднувалися до корпусу за потреби. Бойовий дебют САУ відбувся у січні 1987 року під час операції «Кербела-5» у районі Басри. «Коксани» застосовувалися для масованих артилерійських нальотів, зокрема із застосуванням активно-реактивних снарядів на повну дальність стрільби[11]. Система використовувалася іранцями для ведення вогню з півострова Ель-Фао по північно-східних нафтових родовищах Кувейту. За час війни Ірак захопив у Ірану більше десятка САУ.

Під час війни в Перській затоці деякі з цих установок були захоплені армією США[12].

Повномасштабне російське вторгнення 2022 року

[ред. | ред. код]

14 листопада 2024 року у Росії помітили корейські далекобійні САУ M1989 Koksan. Ймовірно, вони будуть використовуватися військовими КНДР. Також рух опору «АТЕШ» заявляв про навчання російських артилеристів на північнокорейських самохідних артилерійських установках[11].

Оператори

[ред. | ред. код]

Поточні

[ред. | ред. код]

Ймовірні

[ред. | ред. код]
  • Росія Росія: невідома кількість була зафіксована на території РФ 14 листопада 2024 року[11].

Галерея

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Koksan M1978.
  2. а б в г M1978 Koksan 170 mm Self-Propelled Gun | Military-Today.com. www.military-today.com. Процитовано 3 листопада 2022.
  3. а б в Joseph Bermudez, “M 1978 and M 1989 170mm Self Propelled Guns, Part I,” KPA Journal 2, no. 6 (2011): 2,.
  4. Foss, 2011, с. 830.
  5. Bermudez, Joseph S. (July 2011). M-1978 and M-1989 170 mm Self- Propelled Guns, Part II. KPA Journal. 2 (7): 1.
  6. Oryx. Inconvenient arms: North Korean weapons in the Middle East. Oryx Blog. Процитовано 10 листопада 2020.
  7. Koksan M1978. Missile Threat (амер.). Процитовано 4 листопада 2022.
  8. Foss, 2011, с. 829.
  9. Чим особлива 170-мм САУ "Коксан" з КНДР, та чому пропагандисти РФ заявляли до неї інтерес. Defense Express. Процитовано 14 листопада 2024.
  10. DPRK history: the 170mm self-propelled gun in the Iran-Iraq War | NK News. NK News - North Korea News (амер.). 19 червня 2016. Процитовано 4 листопада 2022.
  11. а б в У Росії помітили корейські далекобійні САУ M1989 Koksan. Мілітарний. Процитовано 14 листопада 2024.
  12. M-1978 / M1989 (KOKSAN) 170mm self propelled (SP) gun. www.globalsecurity.org. Процитовано 3 листопада 2022.
  13. IISS, 2024, с. 353.
  14. IISS, 2024, с. 282.

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]