НБА в сезоні 1966–1967
НБА в сезоні 1966–1967 | |
---|---|
Ліга | Національна баскетбольна асоціація |
Спорт | баскетбол |
Кількість команд | 10 |
Драфт | |
Перший номер драфту | Каззі Расселл |
Обраний | «Нью-Йорк Нікс» |
Регулярний сезон | |
MVP сезону | Вілт Чемберлейн («Філадельфія Севенті-Сіксерс») |
Найкращий бомбардир | Рік Беррі («Сан-Франциско Ворріорс») |
Плей-оф | |
Чемпіони Сходу | «Філадельфія Севенті-Сіксерс» |
Фіналіст Сходу | «Бостон Селтікс» |
Чемпіони Заходу | «Сан-Франциско Ворріорс» |
Фіналіст Заходу | «Сент-Луїс Гокс» |
Фінал | |
Переможець фіналу | «Філадельфія Севенті-Сіксерс» |
Фіналіст | «Сан-Франциско Ворріорс» |
Сезони НБА | |
← 1965/66 |
Сезон НБА 1966–1967 був 21-им сезоном в Національній баскетбольній асоціації. Переможцями сезону стали «Філадельфія Севенті-Сіксерс», які здолали у фінальній серії «Сан-Франциско Ворріорс».
Участь у сезоні брали 10 команд, розподілених між двома дивізіонами.
По ходу регулярного сезону кожна з команд-учасниць провела по 81 грі. До плей-оф, який проходив за олімпійською системою, виходили по 4 кращих команди з кожного дивізіону. На стадії півфіналів дивізіонів проводилися серії ігор до трьох перемог, причому лідерам регулярного сезону кожного з дивізіонів протистояли команди, що посіли четверті місця тих же дивізіонів, а другі та треті місця складали другу півфінальну пару кожного з дивізіонів. Переможці півфіналів грали між собою у фіналах дивізіонів, в яких для перемоги необхідно було виграти чотири гри серії.
Чемпіони кожного з дивізіонів, що визначалися на стадії плей-оф, для визначення чемпіона НБА зустрічалися між собою у Фіналі, що складався із серії ігор до чотирьох перемог.
Східний | В | П | %П | Відст | Дом | Гост | Нейтр | Див |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
x-«Філадельфія Севенті-Сіксерс» | 68 | 13 | .840 | – | 28–2 | 26–8 | 14–3 | 28–8 |
x-«Бостон Селтікс» | 60 | 21 | .741 | 8 | 27–4 | 25–11 | 8–6 | 30–6 |
x-«Цинциннаті Роялс» | 39 | 42 | .481 | 29 | 20–11 | 12–24 | 7–7 | 14–22 |
x-«Нью-Йорк Нікс» | 36 | 45 | .444 | 32 | 20–15 | 9–24 | 7–6 | 11–25 |
«Балтимор Буллетс» | 20 | 61 | .247 | 48 | 12–20 | 3–30 | 5–11 | 7–29 |
Західний | В | П | %П | Відст | Дом | Гост | Нейтр | Див |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
x-«Сан-Франциско Ворріорс» | 44 | 37 | .543 | – | 18–10 | 11–19 | 15–8 | 24–12 |
x-«Сент-Луїс Гокс» | 39 | 42 | .481 | 5 | 18–11 | 12–21 | 9–10 | 21–15 |
x-«Лос-Анджелес Лейкерс» | 36 | 45 | .444 | 8 | 21–18 | 12–20 | 3–7 | 14–22 |
x-«Чикаго Буллз» | 33 | 48 | .407 | 11 | 17–19 | 9–17 | 7–12 | 17–19 |
«Детройт Пістонс» | 30 | 51 | .370 | 14 | 12–18 | 9–19 | 9–14 | 14–22 |
Легенда:
- x – Учасники плей-оф
Переможці пар плей-оф позначені жирним. Цифри перед назвою команди відповідають її позиції у підсумковій турнірній таблиці регулярного сезону конференції. Цифри після назви команди відповідають кількості її перемог у відповідному раунді плей-оф.
Півфінали дивізіонів | Фінали дивізіонів | Фінал НБА | |||||||||||
1 | Сан-Франциско | 3 | |||||||||||
3 | Л.А. Лейкерс | 0 | |||||||||||
1 | Сан-Франциско | 4 | |||||||||||
Західний Дивізіон | |||||||||||||
2 | Сент-Луїс | 2 | |||||||||||
4 | Чикаго | 0 | |||||||||||
2 | Сент-Луїс | 3 | |||||||||||
W1 | Сан-Франциско | 2 | |||||||||||
E1 | Філадельфія | 4 | |||||||||||
1 | Філадельфія | 3 | |||||||||||
3 | Цинциннаті | 1 | |||||||||||
1 | Філадельфія | 4 | |||||||||||
Східний Дивізіон | |||||||||||||
2 | Бостон | 1 | |||||||||||
4 | Нью-Йорк | 1 | |||||||||||
2 | Бостон | 3 |
Показник | Гравець | Команда | Результат |
---|---|---|---|
Очки | Рік Беррі | «Сан-Франциско Ворріорс» | 2,775 |
Підбирання | Вілт Чемберлейн | «Філадельфія Севенті-Сіксерс» | 1,957 |
Передачі | Гай Роджерс | «Чикаго Буллз» | 908 |
% влучань з гри | Вілт Чемберлейн | «Філадельфія Севенті-Сіксерс» | .683 |
% влучань штрафних кидків | Адріан Сміт | «Цинциннаті Роялс» | .903 |
- Найцінніший гравець: Вілт Чемберлейн, «Філадельфія Севенті-Сіксерс»
- Новачок року: Дейв Бінг, «Детройт Пістонс»
- Тренер року: Джонні Керр, «Чикаго Буллз»
|