Національна служба здоров'я України

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з НСЗУ)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Національна служба здоров'я України
(НСЗУ)
Загальна інформація
КраїнаУкраїна
Дата створення27 грудня 2017
Попередні відомства—
Керівництво діяльністю здійснюєМіністр охорони здоров'я України
Керівне відомствоКабінет Міністрів України
Штаб-квартираКиїв, пр-т Степана Бандери,19
Кількість співробітниківдо 1060
Річний бюджет158 933 111 200 ₴[1]
ГоловаНаталія Гусак[2]
Заступник ГоловиІрина Кондратова[3]
Ірина Надашкевич[4]
Олександр Рябець[5]
E-mailinfo@nszu.gov.ua[6]
nszu.gov.ua
Мапа

Національна служба здоров'я України — центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення за програмою медичних гарантій. НСЗУ є національним страховиком, який укладає договори із закладами охорони здоров'я та закуповує у них послуги з медичного обслуговування населення. НСЗУ контролює дотримання умов договорів та робить прямі виплати закладам за надані послуги[7].

Створення

[ред. | ред. код]

Медична реформа в Україні впроваджувалася з 2016 року під керівництвом в.о. міністра охорони здоров'я Уляни Супрун. На основі нової Концепції реформи фінансування системи охорони здоров'я[8] Верховна Рада 19 жовтня 2017 року прийняла Закон «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення»[9], який набрав чинності 30 січня 2018 року. За один із ключових елементів реформи фінансування системи охорони здоров'я відповідає новий орган — Національна служба здоров'я України[7].

Служба утворена і Положення про неї затверджене Кабміном 27 грудня 2017 року[10].

27 лютого 2018 у конкурсі на голову НСЗУ переміг Олег Петренко — заступник керівника приватної київської клініки[11]. 28 березня його призначив на посаду Кабмін[12].

НСЗУ зареєстрована в Міністерстві юстиції 30 березня 2018 року[13].

Статус

[ред. | ред. код]

Національна служба здоров'я виконує функції єдиного національного замовника медичних послуг та лікарських засобів за програмою медичних гарантій. Кошти, якими вона оперує від імені держави для оплати медичних послуг[K 1] (більше 100 млрд гривень щороку[14]), зберігаються на казначейських рахунках. Служба не є власником закладів охорони здоров'я та не здійснює управління ними (принцип розмежування функцій замовника і постачальника медичних послуг)[8].

Згідно з Законом, її основними функціями є:

  1. реалізація державної політики у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення за програмою медичних гарантій;
  2. проведення моніторингу, аналізу і прогнозування потреб населення України у медичних послугах та лікарських засобах;
  3. виконання функцій замовника медичних послуг та лікарських засобів за програмою медичних гарантій;
  4. розроблення проєкту програми медичних гарантій, внесення пропозицій щодо тарифів;
  5. укладення, зміна та припинення договорів про медичне обслуговування населення та договорів про реімбурсацію;
  6. перевірка дотримання надавачами медичних послуг вимог, встановлених порядком використання коштів програми медичних гарантій і договорами про медичне обслуговування населення;
  7. забезпечення функціонування eHealth — електронної системи охорони здоров'я[9].

Діяльність НСЗУ спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра охорони здоров'я. Вона здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені територіальні органи.

НСЗУ очолює Голова, який призначається на посаду та звільняється з посади Кабінетом Міністрів України за пропозицією Комісії з питань вищого корпусу державної служби.

НСЗУ є юридичною особою публічного права[10].

Передбачено утворення Ради громадського контролю з метою забезпечення прозорості та громадського контролю за діяльністю Служби[9].

Територіальні підрозділи

[ред. | ред. код]

У 2019 році планується відкрити регіональні підрозділи без права юридичної особи, щоб підсилити роботу НСЗУ в регіонах:

Міжрегіональні департаменти НСЗУ (план)[15][16]
Місто Назва Територія діяльності
Київ Центральний міжрегіональний департамент

Київська
Житомирська
Вінницька
Черкаська
м. Київ

Одеса Південний міжрегіональний департамент

Одеська
Херсонська
Миколаївська
АР Крим

Дніпро Східний міжрегіональний департамент

Дніпропетровська
Донецька
Луганська
Запорізька
Кіровоградська

Харків Північний міжрегіональний департамент

Харківська
Чернігівська
Сумська
Полтавська

Львів Західний міжрегіональний департамент

Львівська
Рівненська
Тернопільска
Волинська
Хмельницька
Івано-Франківська
Закарпатська
Чернівецька

Керівництво, кадри

[ред. | ред. код]

Першим головою Служби був Олег Петренко (з 28 березня 2018 по 4 грудня 2019)[12][17].

Його заступниками були Наталія Рябцева та Оксана Мовчан[18][19].

4 грудня 2019 року Уряд задовольнив заяву Петренка про звільнення, подану після зміни міністра охорони здоров'я. Тимчасове виконання обов'язків покладене на Оксану Мовчан[17].

Гранична чисельність працівників визначена на рівні 1060 осіб, у тому числі 250 у центральному апараті та 810 у територіальних органах[20].

Поточне керівництво:

Гусак Наталія Борисівна — голова НСЗУ від листопада 2021

Кондратова Ірина Юріївна — заступник голови з 15 вересня 2023

Надашкевич Ірина Сергіївна — заступник голови з 26 вересня 2023

Рябець Олександр Володимирович — заступник голови з 21 вересня 2023[21].

Діяльність

[ред. | ред. код]
Ключові ролі в системі електронного здоров'я

• Міністерство охорони здоров'я України
встановлює правила і політику в галузі охорони здоров'я, відповідає за здійснення реформ
• ДП «Електронне здоров'я» (eZdorovya)
є адміністратором центральної бази даних електронної системи охорони здоров'я
• Бізнес
медичні інформаційні системи (МІС) — надають послуги клієнтам
• Національна служба здоров'я України
від імені держави є власником центральної бази даних електронної системи охорони здоров'я - забезпечує функціонування системи, зокрема, впровадження нової функціональності, забезпечення захисту інформації в системі та здійснення верифікації даних в реєстрах електронної системи[22]

Наприкінці травня 2018 НСЗУ опублікувала перше оголошення про укладення договорів із закладами охорони здоров'я — почалась так звана «перша хвиля» підписання договорів із закладами первинної медичної допомоги. За її результатами на нову форму фінансування з липня перейшли 149 медзакладів первинної медицини, 7 приватних медичних закладів, а також 7 лікарів-фізичних осіб-підприємців (ФОП) у 22 областях України[23].

Вперше виплати за новим порядком були зупинені у липні 2018 калуській лікарні, в якій декларації оформлювалися поза електронною системою і без підписів пацієнтів[24][25]. Подібна історія масової підробки декларацій сталася пізніше в Ірпінському центрі ПМСД[26].

Друга хвиля укладення договорів оголошена 25 липня[27] і тривала до 15 серпня. Результатом стало укладення договорів з 389 закладами комунальної форми власності, 40 закладами приватної форми власності та 33 лікарями-ФОПами[28].

Третя хвиля тривала з 26 листопада по 20 грудня 2018 року[29].

Станом на 10 вересня 2018 року НСЗУ виплатила закладам охорони здоров'я 809,9 млн грн[30], а за підсумками року — 3,5 млрд грн.[16]

У 2019 році НСЗУ реалізує програму «Доступні ліки», тобто перебере на себе реімбурсацію певної кількості лікарських засобів[31]. У 2020 році фінансування всіх медичних послуг здійснюватиметься через НСЗУ[32]. Перші виплати за програмою «Доступні ліки» почалися у квітні 2019 року[33].

Четверта хвиля підписання договорів почалася в лютому 2019 і триватиме до 20 листопада. На той час вже 97 % комунальних медзакладів стали партнерами НСЗУ[34].

З 1 квітня 2019 року у Полтавській області стартував пілотний проєкт щодо оплати лікування пацієнтів у стаціонарних відділеннях за новою моделлю, яка буде поширена у всіх регіонах України. Пілотний проєкт триватиме до кінця 2019 року. Суттю нової моделі є оплата закладам за випадки госпіталізації та лікування конкретного пацієнта, а не на «ліжко-місце». Відпрацьовуючи нову модель фінансування, НСЗУ отримає достовірну та докладну інформацію щодо кількості та структури госпіталізацій[35][36].

З 1 липня 2019 року передбачалось оплачувати 54 діагностичні та лікувальні послуги. До програми включені 12 різних аналізів, мамографія, 5 видів рентгенографії (грудної клітки, суглобів, хребта, кісток і навколоносових пазух), ехокардіографія, моніторинг ЕКГ, 2 види тестів для визначення патологій серцево-судинної системи, 6 видів УЗД (шлунково кишкового тракту, нирки, сечовий міхур, артерії ніг, щитоподібна і молочні залози), 4 види біопсії під контролем УЗД (щитоподібної залози, лімфатичних вузлів, молочних і передміхурової залоз), видалення новоутворень (м'яких тканин і шкіри в носі, гортані, вухах), а також ендоскопічні дослідження та операції одного дня (стравоходу, шлунку, дванадцятипалої і товстої кишки, сечового міхура, трахеї і бронхів)[37]. Проте, впровадження цієї програми під назвою «Безкоштовна діагностика» було відкладено через технологічну неготовність закладів різного рівня[38].

Протягом 2019 року також іде впровадження електронної медичної картки, електронного рецепту[39][40].

У травні 2019 запрацював автоматичний обмін даними між НСЗУ та Державною службою з лікарських засобів та контролю за наркотиками через систему «Трембіта», що сталося вперше в державі[41].

Програма медичних гарантій на 2020 рік включає фінансування пологів, ранньої діагностики онкозахворювань та ін. Всього на річну програму виділено 72 млрд грн, що складає 64 % від бюджету на всю медичну галузь[42][43].

З 1 квітня 2020 року стартувала друга хвиля трансформації системи охорони здоров'я, що означає поширення Програми медичних гарантій на всі види допомоги: первинну, спеціалізовану, високоспеціалізовану, екстрену, паліативну, медичну реабілітацію та реімбурсацію ліків. Послуги фінансуватимуться державою через НСЗУ[44][45].

У першому кварталі 2024 року Національна служба здоров'я України уклала[46] договори з 4 медичними лабораторіями: «Ескулаб», CSD, «Смартлаб», «Сінево», в яких за направленням лікаря можна безплатно здати аналізи.

Див. також

[ред. | ред. код]

Коментарі

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Державні кошти, призначені для покриття витрат на страхування всіх громадян України в рамках державного гарантованого пакета медичної допомоги. Гарантований пакет медичної допомоги включає послуги первинної, вторинної, третинної, екстреної допомоги та медикаментів. Вартість цих послуг покрита системою страхування повністю або частково. [1] [Архівовано 2018-02-28 у Wayback Machine.]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ https://zakon.rada.gov.ua/laws/file/text/110/f530966n246.xlsx
  2. ↑ Розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2021 року № 1459-р «Про призначення Гусак Н.Б. Головою Національної служби здоров'я України».
  3. ↑ Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 вересня 2023 року № 790-р «Про призначення Кондратової І.Ю. заступником Голови Національної служби здоров'я України».
  4. ↑ Розпорядження Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2023 року № 820-р «Про призначення Надашкевич І.С. заступником Голови Національної служби здоров'я України».
  5. ↑ Розпорядження Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2023 року № 821-р «Про призначення Рябця О.В. заступником Голови Національної служби здоров'я України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації».
  6. ↑ Національна служба здоров'я України : офіційний сайт. — Дата звернення: 08.07.2023.
  7. ↑ а б Як працюватиме Національна служба здоров'я України / МОЗ України, 29 грудня 2017
  8. ↑ а б Про схвалення Концепції реформи фінансування системи охорони здоров'я: Розпорядження Кабінету Міністрів України; Концепція від 30.11.2016 № 1013-р
  9. ↑ а б в Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення: Закон України від 19.10.2017 № 2168-VIII
  10. ↑ а б Про утворення Національної служби здоров'я України: Постанова Кабінету Міністрів України; Положення від 27.12.2017 № 1101
  11. ↑ У конкурсі на голову Національної служби здоров'я переміг Олег Петренко / Радіо Свобода, 27 лютого 2018
  12. ↑ а б Кабмін призначив главу Національної служби здоров'я / Тиждень.уа, 28 березня 2018
  13. ↑ МОЗ зареєстрував Національну службу здоров'я / Укрінформ, 30 березня 2018
  14. ↑ Куратор 100 мільярдів. Хто очолить Національну службу здоров'я / УП Життя, 27 лютого 2018
  15. ↑ Національна служба здоров’я України відкриває підрозділи в регіонах. Урядовий портал. 16 січня 2019. Процитовано 28.01.2018.
  16. ↑ а б Звіт про роботу Національної служби здоров’я України. Урядовий портал. 16 січня 2019. Процитовано 28.01.2018.
  17. ↑ а б Уряд ухвалив низку кадрових рішень. Урядовий портал. 4 грудня 2019. Процитовано 4 грудня 2019.
  18. ↑ ОБРАЛИ ДВОХ ЗАСТУПНИКІВ ГОЛОВИ НАЦІОНАЛЬНОЇ СЛУЖБИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ. np.pl.ua. 26.06.2019. Процитовано 01.07.2019.
  19. ↑ Призначено заступників керівника Національної служби здоров'я. Інтерфакс-Україна. 19.08.2019. Процитовано 26.08.2019.
  20. ↑ Гранична чисельність працівників Нацслужби здоров'я України становить 1060 осіб / Інтерфакс-Україна, 19.04.2018
  21. ↑ Про НСЗУ Керівництво. НСЗУ. Процитовано 11.10.2023.
  22. ↑ Деякі питання електронної системи охорони здоров'я
  23. ↑ Супрун: 149 закладів первинної медицини починають роботу з Національною службою здоров'я / ЗІК, 6 червня 2018. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 11 червня 2018.
  24. ↑ Нацслужба здоров'я вперше зупинила виплати за новою системою медреформи / УП: Життя, 23 липня 2018
  25. ↑ Національна служба здоров'я деактивувала майже 45 тисяч декларацій калушан / Галицький кореспондент, 10.08.2018
  26. ↑ У Супрун масово скасовують декларації пацієнтів з лікарями: стала відома причина. Вголос. 26.05.2019. Архів оригіналу за 4 червня 2019. Процитовано 04.06.2019.
  27. ↑ НСЗУ: Оголошення про укладення договорів про медичне обслуговування населення № 2 від 25 липня 2018 року. Архів оригіналу за 27 травня 2018. Процитовано 28 травня 2018.
  28. ↑ Національна служба здоров'я України завершила другу хвилю підписання договорів з пацієнтами / 20 хвилин Житомир, 22 серпня 2018
  29. ↑ «Третя хвиля» стартувала: медзаклади первинки можуть подати заяву про укладення договору з НСЗУ. Аптека. 3.12.2018. Процитовано 21.01.2019.
  30. ↑ БизнесЦензор. Вошедшие в медреформу учреждения "первички" за три месяца получили 800 миллионов. БизнесЦензор (ru-RU) . Процитовано 12 вересня 2018.
  31. ↑ МОЗ ВІДДАЄ ПРОГРАМУ «ДОСТУПНІ ЛІКИ» НАЦСЛУЖБІ ЗДОРОВ'Я / ТСН, 27 вересня 2018
  32. ↑ Другий етап медреформи затримають на кілька місяців — міністерка. ZN.UA. 4 вересня 2019. Процитовано 16 вересня 2019.
  33. ↑ Доступні ліки: Нацслужба здоров'я розпочала виплати аптекам. Укрінформ. 24.04.2019. Процитовано 29.04.2019.
  34. ↑ Супрун анонсувала нову хвилю підписання договорів з Нацслужбою здоров'я. Укрінформ. 09.02.2019. Процитовано 11.02.2019.
  35. ↑ На Полтавщині впровадять нову модель фінансування стаціонарів. Укрінформ. 20.12.2018. Процитовано 16.08.2019.
  36. ↑ НСЗУ ВИПЛАТИЛА 422,7 МЛН ГРН. ЗАКЛАДАМ-УЧАСНИКАМ ПІЛОТНОГО ПРОЕКТУ У ПОЛТАВСЬКІЙ ОБЛАСТІ. НСЗУ. 14.08.2019. Архів оригіналу за 9 серпня 2020. Процитовано 16.08.2019.
  37. ↑ Які послуги увійдуть у програму «Безкоштовна діагностика» з липня 2019 року. МОЗ України. 20 грудня 2018. Процитовано 26.09.2019.
  38. ↑ Фальстарт: чому не запрацювала програма «Безкоштовна діагностика». Ракурс. 11 липня 2019. Процитовано 05.08.2019.
  39. ↑ Як і коли почне працювати електронна медична картка в Україні, - МОЗ. Урядовий портал. 6 березня 2019. Процитовано 11.03.2019.
  40. ↑ Заступник Супрун розповів, як систему eHealth захищають від кібератак. MediaSapiens. 31 липня 2019. Процитовано 05.08.2019.
  41. ↑ Супрун розповіла, як працюватиме е-система "Трембіта". Укрінформ. 27.05.2019. Процитовано 04.06.2019.
  42. ↑ Сьогодні вступає в дію Програма медичних гарантій на 2020 рік. Укрінформ. 01.01.2020. Процитовано 06.01.2020.
  43. ↑ Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті на реалізацію програми державних гарантій медичного обслуговування населення: Постанова КМУ від 24 грудня 2019 р. № 1086
  44. ↑ Медреформа 2020: уряд ухвалив програму медичних гарантій. УП.Життя. 27 листопада 2019. Процитовано 27 листопада 2019.
  45. ↑ 1 квітня стартує другий етап медреформи: що змінюється?. Радіо Свобода. 1 квітня 2020. Процитовано 6 квітня 2020.
  46. ↑ Катаєва, Марія (22.03.2024). Безкоштовні аналізи у приватних лабораторіях: як здати у Києві. vechirniy.kyiv. Процитовано 24.04.2024.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Національна_служба_здоров%27я_України&oldid=43738756