Набережна Бранлі
Набережна Бранлі.svg){kind=small} Франція | |
|---|---|
| фр. Quai Branly | |
 | |
| Населений пункт | VII округ Парижа Gros-Cailloud Париж |
| Назва на честь | Едуард Бранлі |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 1360 м[1] |
| Координати | 48°51′41.040000100012″ пн. ш. 2°17′49.3440001″ сх. д. / 48.86140° пн. ш. 2.29704° сх. д. |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | ↑9521 ·R (VII округ Парижа, Gros-Caillou, Париж) |
| Мапа | |
 | |
 Набережна Бранлі у Вікісховищі | |
Набережна Бранлі (фр. Quai Branly) — вулиця і набережна вздовж лівого берега Сени в VII і XV окргах Парижа. Названа на честь Едуара Бранлі (1844—1940), французького винахідника і медика.
Місцевість між Домом Інвалідів та Марсовим полем раніше була островом, який в кінці XVIII – на початку XIX століття інтегрували з лівим берегом Сени.
15 липня 1918 року, під час Першої світової війни, снаряд, випущений з Великої Берти розірвався на тій частині набережної д'Орсе, яка сьогодні стала набережною Бранлі (на рівні вулиці Федерації).[2].
Набережна Бранлі одержала своє ім'я 30 січня 1941 року за указом міської влади, підпорядкованої режиму Віші. Після звільнення Парижа це рішення не переглядали.
Вибір назви є натяком на історичні події, адже набережна розташована поряд з Ейфелевою вежею, яка на початку XX століття використовувалася як антена для передачі сигналів часу на кораблі в північній частині Атлантичного океану. Технічну можливість використання Ейфелевої вежі з такою метою забезпечив саме Едуар Бранлі.
- Неподалік від мосту Бір-Акем споруджено монумент на честь Першої французької вільної дивізії з бронзовим бюстом генерала Дієго Броссе (1955)[3].
- Палац Альма, будинок № 11, резиденція республіки та колишній осідок Вищої ради магістратури (Conseil supérieur de la magistrature, CSM).
- Музей на набережній Бранлі, № 37, музей мистецтва та цивілізації країн Африки, Азії, Океанії та Америки. Музей займає колишні приміщення міністерства зовнішньої торгівлі.
- Ейфелева вежа, на Марсовому полі, на рівні мосту Єни.
- Дім японської культури в Парижі, № 101 bis.
- Національний меморіал учасників війни в Алжирі та боїв у Марокко й Тунісі.
- ↑ http://www.v2asp.paris.fr/commun/v2asp/v2/nomenclature_voies/Voieactu/1265.nom.htm
- ↑ [bpt6k4605797h/f6.item disponible] на сайті електронної бібліотеки Gallica
- ↑ Lieux [Архівовано 18 січня 2021 у Wayback Machine.], sites, musées […] où voir les œuvres de Raymond Delamarre, www.atelier-raymond-delamarre.fr.
