Навроцький Василь Корнійович

|портрет= |Батько= |Посада= |Діти= |Дружина= |Мати=

Василь Корнійович Навроцький
Народився	30 січня (11 лютого) 1897(1897-02-11) с. Дідне Бобруйський повіт Мінська губернія, тепер Могильовська область, Білорусь
Помер	6 жовтня 1975(1975-10-06) (78 років) Харків
Країна	Російська імперія →  СРСР
Діяльність	науковець
Alma mater	Імператорський Харківський університет
Галузь	Гігієна
Заклад	Харківський науково-дослідний інститут гігієни праці та профзахворювань Харківський інститут вдосконалення лікарів
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор медичних наук
Нагороди
академік АМН СРСР

Василь Корнійович Навроцький (28 січня 1897, с. Дєдно, Бобруйського повіту Мінської губернії, нині Могильовська область, Білорусь — 6 жовтня 1975, Харків) — український та радянський лікар-гігієніст. Доктор медичних наук, професор, академік Академії медичних наук СРСР. Заслужений діяч наук УРСР.

Життєпис

Навроцький Василь Корнійович народився 28 січня 1897 році у бідній селянській родині в селі Дєдно, Глуської волості, Бобруйського повіту (нині — Білорусь). У 1908 році закінчив сільську початкову школу. Самостійно вступив до Бобруйської урядової гімназії, після її закінчення у 1916 році вступив на медичний факультет Харківського університету, який закінчив у 1921 році. Під час навчання заробляв собі на життя надаючи приватні уроки у початковій школі, працював помічником лікаря у військовому шпиталі.

По закінченню медичного факультету був призначений завідувачем губернської санітарної інспекції праці Донецької губернії. З травня 1922 року й до листопада 1924 року працював завідувачем дільничної лікарні у м. Довськ (нині — Білорусь). Потім переведений до Луганської області, де до жовтня 1925 року працював санітарним інспектором праці у місті Лисичанськ. Від жовтня 1927 року працював окружним санітарним інспектором у місті Бахмут Донецької області.

З грудня 1927 року й до 1953 року працював у Харківському НДІ гігієни праці та профзахворювань, пройшовши шлях від завідувача відділом професійної гігієни й до директора інституту. У 1930 році отримав звання доцента, у 1934 році — звання професора. У 1939 році захистив дисертаційну роботу на здобуття вченого ступеня доктора наук. На посаді директора інституту перебував у 1941—1945 роках. Водночас, у 1930–1940 роках займав посаду професора кафедри гігієни праці 1-го Харківського медичного інституту, у 1940–1941 роках — Харківського фармацевтичного інституту, у 1941–1943 роках — Новосибірського інституту вдосконалення лікарів.

Професор Навроцький був виключений з лав РКП(б) у 1921 році та подальші роки був безпартійний. Причиною цього стало те, що у 1916—1917 роках, ще до лютневої революції, Навроцький був членом РСДРП. У 1920 році вступив до російської комуністичної партії більшовиків, але в 1921 році при «чистці рядів партії» був виключений з формулюванням «інтелігент, колишній меншовик».

У 1941 році по завданню Наркомздоров'я УСРР проводив евакуацію НДІ ГППЗ до Новосибірську, де була розгорнута робота виключно по обслуговуванню оборонної промисловості. У 1944—1972 роках — професор, завідувач кафедрою Українського інституту вдосконалення лікарів у Харкові.

В. К. Навроцький вивчав питання гігієни праці в хімічній, вугільній, гірничорудній і металургійній промисловості, експериментальної промислової токсикології, силікозу, впливу шкідливих факторів виробничого середовища невеликої інтенсивності на імунобіологічну реактивність організму.

Gjvth 6 жовтня 1975 року у Харкові.

Праці

• Гигиена труда в каменноугольной промышленности. — Москва; Ленинград, 1933—1934;
• Действие нитрохлорбензола на сердечно-сосудистую систему. — Х., 1939;
• Зміст і методи роботи пункту охорони здоров'я на підприємстві. — К.; Х., 1944;
• Медико-санитарное обслуживание промышленных предприятий: Руководство для промышленных врачей. — К., 1951;
• Методы исследований по гигиене труда на производстве: пособие. — Москва, 1953;
• Предупреждение заболеваний пневмокониозом (заболевание легких при вдыхании пыли). — К., 1955;
• Роль факторов производственной сре­ды в иммунобиологической реактивности организма // Вест. АМН СССР. — 1960. — № 3;
• Пневмокониозы на Украине и меры борьбы с ними // ГиС. — 1967. — № 7;
• Гигиена труда: учебник. — Москва, 1967; 1974.

Джерела

• Капустник В. А. Науковий спадок і роль професора Навроцького В. К. у становленні й розвитку гігієни праці та профілактичної медицини / В. А. Капустник, Л. В. Аладищева, І. В. Завгородній, Л. Ф. Зюбанова, О. В. Сіренко, Ж. М. Перцева // Український журнал з проблем медицини праці. — 2010. — № 2 (22). — С. 84—87.
• В. М. Макотченко Навроцький // Українська Радянська Енциклопедія [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Ж. М. Перцева Навроцький Василь Корнійович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2020. — Т. 22 : Мр — На. — 712 с. — ISBN 978-966-02-9362-5.

Посилання

• Календар знаменних дат Харківського національного медичного університету на 2017 рік / уклад. Ж. М. Перцева та ін.; Наукова бібліотека ХНМУ. — Харків, 2017. — 28 с. — С. 15.