Надзвичайні подорожі Сатурніно Фарандоли
| Надзвичайні подорожі Сатурніно Фарандоли | ||||
|---|---|---|---|---|
| Voyages très extraordinaires de Saturnin Farandoul | ||||
 | ||||
| Жанр | пригода, наукова фантастика, фантастика | |||
| Форма | роман  | |||
| Автор | Альбер Робіда | |||
| Мова | французька | |||
| Опубліковано | 1879 | |||
| Країна |  Франція | |||
| Ілюстратор | Альбер Робіда | |||
|
| ||||
 Цей твір у Вікісховищі | ||||
«Надзвичайні подорожі Сатурніно Фарандоли» (фр. Voyages très extraordinaires de Saturnin Farandoul) — пригодницько-фантастичний роман французького письменника Альбера Робіда. виданий 1879 року.
Як і його майже сучасник та співвітчизник письменник-фантаст Жуль Верн, Робіда хотів висловитися повною мірою через фентезійні романи, описуючи екзотичні й віддалені країни Тихого океану.
На основі роману було знято беззвучний фільм 1913 року «Надзвичайні подорожі Сатурніно Фарандоли», який іноді називають одним із перших прикладів європейської наукової кінофантастики[1], а також італійський фільм 1977 року.
Малюком Сатурніно Фарандола через аварію вітрильного корабля в океані, де загинули обоє батьків, опинився на самоті в своєрідному плавучому ящику. Хвилями його приносить на острів, населений великими мавпами, які прийняли та виховали Фарандолу, а також навчили його рухатись, говорити й ходити, як вони. Коли Сатурніно виріс, він з сумом все ж вирішує покинути острів та мавп й вирушити у пригоду по невідомому морю. Проте Фарандола швидко потрапляє до Ломбріко, капітан вітрильного корабля «Белла Леокадія». Сатурніно швидко подружився з ним, проте під час сутички з піратами загинув Ломбріко й Фарандола бере командування над кораблем на себе й вирушає у морське навколосвітнє плавання.
Тут розпочинаються його дивовижні пригоди, що відбуваються у найекзотичніших регіонах Південно-Східної Азії, а також незвичайні подорожі у часі та просторі з повітряними боями між дирижаблями та підводними човнами, водолази, які подорожують на сталевих акулах, піратами, священними слонами, полохливими, проте розлюченими росіянами. У своїх різних пригодах Сатурніно закохується в жінку-водолазку Місору. Живучи з нею продовжує свої подорожі та бере участь у битвах; звільняє свою кохану від професора Крокнуффа, директора мельбурнського акваріума, виліковує білого слона короля Сіаму, стає генералом й розпочинає нові пригоди. Доводиться вести війну проти імперії, війну проти Південного Мілігану. Його рятує лише вірність волелюбного серця, зрештою Сатуріно повертається на острів мавп, щоб жити в мирі з Місорою.
«Надзвичайні пригоди Сатурніно Фарандола», німий фільм 1913 року, сценариста та режисера Марселя Фабре[2], знятий в італійському Турині. Іноді його називають одним із перших прикладів науково-фантастичного кінематографу[1].
На основі роману знято 13-исерійний дитячий фільм, режисери і сценаристи — Раффаеле Мелоні та Норман Моццато[3] та за участі Маріано Рігільо, Дарії Ніколоді, Франко Ангрісано, Донатіни Де Кароліс, Аттіліо Кукарі, Сільвіо Ансельмо, Клаудія Лоуренс, Еміліо Марчезині, Джованні Поджалі, Флавіо Коломбайоні. Вперше показаний на каналі Rai 2, в обідній час, і демонструвався з 7 квітня по 2 червня 1977 року (перші 9 епізодів) та з 14 грудня 1977 по 4 січня 1978 року (останні 4 епізоди)[3].
- Сатурн проти Землі (I еп.) — Війна планет
- Поразка Сатурна
- Галея зі срібними вітрилами (I та II еп.)
- Ульчеда, дочка Великого сокола прерії- (I еп — II еп — III еп.)
- Кіт Карсон — лицар Заходу
- Десперадос
- Джо л'орбо
- Ідол Науки
- Дух прерії
- Повстанці Далекого Заходу
- Прокляте золото
- Острів Піску
- Підводна майстерня
- Кінець Ребо
- Піно хаб
- П'єр Лоренцо Де Віта в 1940 році проілюстрував комікс про Сатурніно Фарандолу, спочатку написаний Федеріко Педроччі, а потім — Гвідо Мелліні[4].
- 25 листопада 1959 року видавництво Topolino опублікувало комікс «Надзвичайні пригоди Сатурніно Фарандоли»[5].
- На хвилі успіху фільму у 1979 року художник Бонві надихнувся іменем персонажа, щоб створити свого «Марсоліно Тарантолу», історія якого (зовсім відмінна від пригод Сатурніно й натхненна переважно блокбастером «Велика Раса» з Тоні Кертісом і Джеком Лемноном) вперше з'явилася в книгарні «Супергульп!».
- ↑ а б Saturnino Farandola arriva al Corvetto ∂ Fantascienza.com. Архів оригіналу за 13 грудня 2014. Процитовано 11 листопада 2019.
- ↑ Le avventure straordinarissime di Saturnino Farandola (film completo del 1913) — di Marcel Fabre [Архівовано 7 aprile 2015 у Wayback Machine.]
- ↑ а б дані взяті з роздруківки сценарію Rai Teche Copia archiviata. Архів оригіналу за 30 marzo 2010. Процитовано 19 marzo 2010..
- ↑ Pier Lorenzo De Vita (англ.). Архів оригіналу за 13 вересня 2017. Процитовано 9 gennaio 2018.
- ↑ «Надзвичайні пригоди Сатурніно Фарандоли» [Архівовано 13 вересня 2015 у Wayback Machine.] на INDUCKS
- «Надзвичайні подорожі Сатурніно Фарандоли» на сайті Internet Speculative Fiction Database
- «Надзвичайні подорожі Сатурніно Фарандоли» на сайті fantascienza.com
- Альбер Робіда, суперник анархіста і сюрреаліста Верна (італ.)
- Альбер Робіда: Подорожі Сатурніно Фарандоли — аудіофайли у форматі mp3 (архівна версія)