Надточій Іван Іванович
| Іван Іванович Надточій | |||
|---|---|---|---|
 | |||
| Народження | 14 січня 1922 Гришино | ||
| Смерть | 1 серпня 1983 (61 рік) Київ, Українська РСР, СРСР | ||
| Поховання | Берковецьке кладовище | ||
| Країна |  СРСР | ||
| Вид збройних сил | сухопутні війська | ||
| Рід військ | стрілецькі війська | ||
| Партія | КПРС | ||
| Звання |  Лейтенант | ||
| Війни / битви | Німецько-радянська війна • Битва за Дніпро | ||
| Нагороди |
| ||
 Надточій Іван Іванович у Вікісховищі | |||
Іван Іванович Надточій (14 січня 1923, Гришино — 1 серпня 1983) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу.
Народився 14 січня 1922 року в селищі Гришиному (нині місто Покровськ Донецької області) в родині робітника. Українець. Закінчив неповну середню школу. Працював токарем в селищі Межовому Дніпропетровської області.
У червні 1941 року призваний до лав Червоної Армії і направлений на фронт. Бойове хрещення прийняв у боях під Смоленськом, потім служив в авіаційній частині техніком з ремонту літаків. У 1943 році закінчив Харківське військово-політичне училище, евакуйоване в місто Ташкент. Член ВКП (б) з 1943 року. У боях німецько-радянської війни з літа 1943 року.
4 жовтня 1943 року комсорг батальйону 1131-го стрілецького полку (337-ї стрілецької дивізії 40-ї армії Воронезького фронту) лейтенант І. І. Надточій при штурмі висоти на Букринському плацдармі замінив вибулого з строю командира взводу. Взвод опанував висотою, протягом доби відбив кілька атак противника. І. І. Надточій грамотно розподілив сили для оборони, віддавав команди, підтримував бійців, інколи сам вів їх в контратаку. Був поранений, але не залишив поле бою до підходу основних сил.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 13 листопада 1943 року за зразкове виконання бойових завдань командування і проявлені при цьому мужність і героїзм лейтенантові Івану Івановичу Надточію присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 3589).
Після закінчення війни — в запасі. Жив і працював у Києві.
-
Могила Івана Надточія
Помер 1 серпня 1983 року. Похований в Києві на Міському кладовищі «Берківцях» (ділянка № 93).
- Герои и подвиги. — Кн. 7. — М. : Воениздат, 1981. (рос.)
- Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. — Т. 2. — М. : Воениз., 1988. (рос.)
- Золотые Звёзды. — Днепропетровск : Промінь, 1967. (рос.)
- И генерал, и рядовой. Днепропетровск : Промінь, 1983. (рос.)
- Рощин И. И., Белодед А. В. Золотые Звезды комсоргов. — М., 1977. (рос.)
