Пучківська Надія Олександрівна

Пучківська Надія Олександрівна
Народилася	25 травня 1908(1908-05-25)  Смоленськ, Російська імперія
Померла	15 травня 2001(2001-05-15) (92 роки)  Одеса, Україна
Поховання	Другий християнський цвинтар
Країна	Російська імперія  СРСР  Україна
Національність	українка
Діяльність	лікарка-офтальмологиня, державна діячка, лікарка
Alma mater	Київський медичний інститут (1930)
Галузь	Офтальмологія
Заклад	Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В. П. Філатова Національної академії медичних наук України
Вчене звання	Академік АМН СРСР та НАН України
Науковий ступінь	доктор медичних наук
Науковий керівник	Володимир Філатов
Вчителі	Філатов Володимир Петрович
Відомі учні	Леонід Ліннік
Аспіранти, докторанти	Лінник Леонід Андрійовичd
Членство	НАНУ
Батько	Пучківський Олександр Митрофанович
Нагороди
Пучківська Надія Олександрівна у Вікісховищі

Наді́я Олекса́ндрівна Пучкі́вська (25 травня 1908, Смоленськ — 15 травня 2001, Одеса) — українська лікарка-офтальмологиня, докторка медичних наук (1955), професорка (1956), член-кореспондентка (1961), а згодом дійсна член (1971) АМН СРСР, Герой Соціалістичної Праці (7.03.1960), дійсна член НАН України (1992). Депутатка Верховної Ради УРСР 6—10-го скликань. Почесна громадянка міста Одеса.

Біографія

Дочка отоларинголога Олександра Пучківського.

1930 року закінчила Київський медичний інститут. З 1930 року — лікарка поліклініки. Потім навчалася в аспірантурі при Одеському медичному інституті імені Пирогова. У 1935 році закінчила аспірантуру Київського медичного інституту.

З 1935 року — асистентка Київського медичного інституту, докторантка Академії наук Української РСР, асистентка Ташкентського медичного інституту.

Учасниця німецько-радянської війни, працювала начальницею очного відділення спеціалізованого фронтового евакуаційного госпіталю.

Від 1946 року працювала в Українському науково-дослідному експериментальному інституті очних хвороб і тканинної терапії імені академіка Філатова в Одесі: у 1946—1952 роках — завідувачка клінічного відділення, у 1953—1956 роках — заступниця директора з науки, у 1957—1985 роках — директорка, від 1986 року — професорка-консультантка.

Була одружена із сином українського поета Віталія Боровика, убитого агентами НКВД СССР.

Наукова діяльність

Надія Пучківська — учениця видатного офтальмолога, академіка Володимира Філатова, фахівчиня з пересадження рогівки та лікування опіків очей. Запропонувала низку нових оперативних метод лікування очей, працювала також у галузі тканинної терапії.

Від 1956 року редакторка «Офтальмолотического журнала».

Нагороди

• Герой Соціалістичної Праці (7.03.1960)
• орден Леніна (7.03.1960)
• два ордени Трудового Червоного Прапора (2.12.1966, 11.03.1976)
• орден Знак Пошани (6.03.1954)
• орден Жовтневої революції (20.07.1971)
• два ордени Вітчизняної війни 2-го ст. (14.02.1945, 11.03.1985)
• заслужена діячка науки Української РСР (1968)
• Член-кореспондент АМН СРСР (1961 рік);
• Дійсний член АМН СРСР (1971 рік);
• Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1978 рік);
• Премія імені В.П. Філатова

Література

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
• Хто є хто в Україні 1997: Біографічний словник. — К., 1997. — С. 217.
• Остапенко Т. А., Павленко Р. І. Пучковська Надія Олександрівна (1908—2001 рр.) // Жінки в історії України. — К.: Либідь, 2005.
• Проценко Т. В. Пучківська Надія (25.05.1908 — 15.05.2001 рр.) // Жіночі постаті в українській науці: [Календар]. — К., 2001. — С. 5.
• Віленський Юрій. Епоха Надії Пучківської // Дзеркало тижня. — 2001. — № 37 (18—24 вересня). [Архівовано 30 вересня 2007 у Wayback Machine.]

Посилання

• Інформаційне повідомлення [Архівовано 30 вересня 2007 у Wayback Machine.]
• Директор Інституту Світла (рос.)
• Музей Института Филатова [Музей Інституту Філатова]. www.filatov.md (рос.). Архів оригіналу за 24.08.2013. Процитовано 09.07.2013.
• Лист Надії Пучківської щодо реабілітації її батька [Архівовано 31 січня 2018 у Wayback Machine.]. ЦДАГО України