Над Чорним морем
| Над Чорним морем | ||||
|---|---|---|---|---|
| Жанр | роман | |||
| Автор | Іван Нечуй-Левицький | |||
| Мова | українська | |||
| Написано | 1890 | |||
|
| ||||
Над Чорним морем — роман українського письменника Івана Нечуя-Левицького, написаний у 1890 році[1].
Зважаючи на дію Валуєвського циркуляру та Емського указу, І. Нечуй-Левицький передбачав відсутність перспективи для України у складі Російської імперії. Але він був впевнений, що ситуацію змінять нові люди, яких й показав у своїх творах, зокрема в романі «Над Чорним морем», в якому відтворив тогочасну психологічну атмосферу, життя інтелігенції та міжнаціональні стосунки[2][3].
Події роману розгортаються у 1880 році. Місцем подій є Кишинів та Одеса.
Дві товаришки, Саня Навроцька та Надія Мурашкова, мають спільні переконання, вони є прихильницями ідеї космополітизму та шукають власні життєві шляхи.
Саня бачить своє покликання у просвіті, служінні народові. Вона зацікавлена розмовами Віктора Комашка, шкільного вчителя. Він палкий прихильник української ідеї та під його впливом Саня поступово відходить від космополітизму.
Комашко й Саня одружуються та планують їхати у Санкт-Петербург задля навчання Сані на університетських курсах. Але Комашка звільняють з гімназії, а в будинку проводять обшук та вилучають українські книги. Його відправляють у заслання до Архангельської губернії, звідки він повертається через чотири роки. За цей час Саня закінчує курси та, вірна ідеям просвітництва, деякий час працює вчителем в жіночій школі, після чого відкриває власну приватну школу.
Своєю чергою, Надя знайомиться з Аристидом Селабросом, працівником одного з кишинівських банків. Бажаючи справити враження, він розповідає їй про свої, нібито високі, ідеали та переконання. Надя вірить і закохується в нього. Проте згодом вона стає свідком його флірту з іншою жінкою та дізнається про прагнення Селаброса до багатства. В неї трапляється нервовий зрив, після чого вона іде працювати у народну школу, звідки її незабаром звільняють. Тривалий час про неї немає жодної звістки, а коли Надя повертається, то пояснює матері, що працювала для людей. Виснажена та хвора, вона невдовзі помирає, згадуючи свою любов до Селаброса.
Висвітленими темами, роман «Над Чорним морем» сприяв подальшому розвитку української літератури. Як зазначила у своїй статті Ярослава Вільна, доктор філологічних наук, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка, «вага повісті „Над Чорним морем“…у контексті доробку письменника й загалом української літератури 80-х рр. ХІХ ст. є незаперечною, тому що І. Нечуй-Левицький, торкаючись теми інтелігенції, продовжив розмову про надчасові та вкрай важливі проблеми українського духовного життя»[4].
- ↑ Народився Іван Нечуй-Левицький, прозаїк, драматург, перекладач, педагог, магістр богослов'я | Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського. www.nbuv.gov.ua. Процитовано 15 жовтня 2024.
- ↑ Критика: Біля витоків української ідеї (Нечуй-Левицький і «формально-національний» напрям). md-eksperiment.org (ua) . Процитовано 15 жовтня 2024.
- ↑ Гундорова, Т. І. Нечуй-Левицький Іван Семенович. Енциклопедія Сучасної України (укр.). Процитовано 15 жовтня 2024.
- ↑ Вільна, Ярослава (2018). Ідеали української інтелігенції 80-х років ХІХ ст. в художній інтерпретації І. Нечуя-Левицького (PDF). http://liber.onu.edu.ua/ (Збірник наукових праць, випуск 27). Одеський національний університет імені І.І. Мечникова. с. 74—85. Процитовано 15.10.2024.