Назаріїв Олекса Теодорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Олекса Теодорович Назаріїв (19 жовтня 1880(18801019), Лубни[1] — не пізніше 1918) — український громадсько-політичний діяч, бібліограф, критик, перекладач.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Родом з Полтавщини, активний в таємних гімназійних (Прилуки) і студентських (Українська Студентська Громада в Петербурзі) організаціях, член РУП та УСДРП.

У вересні 1903 року виступав на таємному зібранні, організованому РУП під час святкувань з нагоди відкриття пам'ятника Івану Котляревському в Полтаві. Закликав влаштувати на, безпосередньо врочистому відкритті, збройну демонстрацію під червоним прапором.[2]

1908 р. переїхав до Львова, де був бібліотекарем НТШ і співпрацював в українській пресі. 1914 — 18 співробітник Союзу Визволення України.

1918 р. повернувся до підросійської України, де незабаром помер.

Родина

[ред. | ред. код]

Батько — Ф. Назаріїв був активним членом УДП та грав помітну роль у суспільному житті Прилук.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Бібліографія в Полтавській обласній бібліотеці для юнацтва ім. Олеся Гончара. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 30 червня 2022.
  2. «Язык Котляревского и Шевченко законен только в Австрии». Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 30 липня 2015.

Джерела

[ред. | ред. код]