Назва Росії
Назва Росії — запозичена назва сучасної держави Російська Федерація, запозичений топонім, який з початку свого виникнення не мав жодного зв'язку з територією, на якій згодом виникло Московське царство, або Московія.
Топонім «Росія» має візантійське походження та закріпився у вжитку константинопольського документообігу в Х столітті та стосування країни з самоназвою "Русь". Однією з найбільш ранніх згадок оніму «Росія» чи "Русь" (грец. "Ρωςία") є адресування листа імператора Романа І Лакапіна київському (руському) князеві Ігорю: Гραμματα Κωνσταντινου και Ρωμανου των φιλοχριστων βασιλεων Ρωμαιων προζ τον αρχοντα Ρωσιαζ[1] (Лист Константина і Романа боголюбивих царів Римських князю Росії). На відміну від оригінального слов'янського кореня «рус», використовувався співзвучний йому корінь «рос». Таке заміщення відбулось у зв'язку із поширеним з ІХ століття у Візантії ототожненням народу «Русь» із біблійним «князем Росом», через що термін отримав вигляд «Росія» замість «Русія».
У 1547 році Великий князь московський Іван IV Грозний самопроголосив себе царем і став вживати титул: «Великий господарь, Божою милістю цар, Владимирський, Московський, ...".
Англійський мандрівник Річард Ченслер на основі поїздки в Росію в XVI столітті видав книгу «Торгівля в Московії»[2]. Назва Московська держава фігурувала в Соборному Уложенні 1649 року («Московское государьство»), отож назва "Росія" щодо території Московщини ще не вживалася, принаймні широко.
Назва «Руссія» для позначення власної країни, а також загарбаних східних і південних земель Великого князівства Литовського, з 16 століття почала вживалася в церковній документації Московського царства. Це слово було калькою з грецького слова «Руссія» (грец. Ρωσία), яким у середньовічній Візантії позначали Русь з центром у Києві. Від останньої чверті 16 століття в титулатурі великих князів московських, за прикладом монархів Литви і Польщі, стали використовувати слово «Руссія». У 17 столітті воно було змінене на «Росія» під впливом церковно-книжної традиції. На початку 18 століття за сприяння українських гуманістів і церковників, зокрема Феофана Прокоповича, московський цар став іменуватися «імператором Російським», а Московське царство — Російською імперією.
Існує також думка, що назва Росія походить не від Русі, а від слова «розсіяний». Зокрема українських церковних діячів XVII ст. Софонович Теодосій в своєму творі Хроніка з літописців стародавніх пише таке: «Для того потомъ россиянами и земля ихъ Россия ωт широкого ихъ по свѣту розсияния назвалися»[3].
Від 1991 року в держави Російська Федерація, згідно з її Конституцією, є дві рівнозначні офіційні назви: Росія та Російська Федерація.
- Московія[2][4] — історична назва. Походить від назви російської столиці — Москви.
- Русія — назва, що використовувалася в титулатурі великих князів московських.
- Московська держава або царство — російська історична назва, яка вживалась в російських документах XVI—XVII століть.
- Велика Русь або Великоросія (від грец. μεγάλη Ῥωσ(σ)ία) — назва, яка вживалася з 14 століття спочатку тільки в церковній літературі, відокремлюючи Київську митрополію з центром у Володимирі-на-Клязьмі від Галицької митрополії (Мала Русь). З 1654 до 1721 років було офіційно в титулі російського царя. У 19 столітті вживалася істориками, етнографами та мовознавцями.
- Московщина — українська історична назва.[5]. Походить від назви столиці — Москви.
- У низці угро-фінських мов назва Росії ототожнюється з плем'ям венедів: ест. Venemaa, фін. Venäjä, вепс. Venäma[6], а у латиській мові (одна з балтійських мов) назва Росії (латис. Krievija) походить від назви одного з племен Київської Русі — кривичів[7].
- ↑ Vogt, Basile, I, 433
- ↑ а б (рос.) Верзилин Николай Михайлович. По следам Робинзона. Сады и парки мира. — Л.: Детская литература., 1964. — 576с. Цитата з стор.196:
Англійський мандрівник Річард Ченслер, який відвідав Росію в XVI столітті, писав у своїй книзі «Торгівля в Московії»: На захід від Холмогор знаходиться місто Новгород, біля якого росте прекрасний льон ... Голландські купці мають у Новгороді свій складський будинок;...
- ↑ Феодосій СОФОНОВИЧ.ХРОНІКА З ЛІТОПИСЦІВ СТАРОДАВНІХ. — К.: Наук. думка, 1992. — 336 с.
- ↑ (рос.) Верзилин Николай Михайлович. Путешествие с домашними растениями. — М.: Государственное Издательство Детской Литературы, 1951. — 354с. Цитата:
Наукова ж назва цієї рослини милозвучніша - традесканція, дана на ім'я ботаніка XVII століття Джона Традесканта, який в 1618 році відвідав Московію з метою вивчення флори нашої півночі.
- ↑ Грінченко Борис Дмитрович. Словник української мови, т. 2 [Архівовано 26 травня 2018 у Wayback Machine.]
- ↑ Вилинбахов В. Б. Славяне в Ливонии (Некоторые соображения о вендах Генриха Латвийского) // Acta Baltico-Slavica. — Warszawa, 1973. — T. VIII. — S. 61—62.
- ↑ Daudznozaru zinātniskā konference "Baltu-slāvu kultūrkontakti". Latvijas Universitāte. Процитовано 16 липня 2009.
{{cite web}}: Недійсний|deadurl=404(довідка)[недоступне посилання з квітня 2019]
- (рос.) Соловьев А. В. Великая, Малая и Белая Русь // Вопросы истории. — М.: Изд-во АН СССР, 1947. — № 7. — С. 24—38.
- (рос.) Соловьев А. В. Византийское имя России // Византийский временник. — М.: Изд-во АН СССР, 1957. — Т. 12. — С. 134—155.
- (рос.) Сюзюмов М. Я. К вопросу о происхождении слова ʻΡώς, ʻΡωσία, Россия// Вестник древней истории, — 1940, № 2, с. 121—123
- (рос.) Трубачёв О. Н. Русский — российский. История, динамика, идеология двух атрибутов нации // В поисках единства. Взгляд филолога на проблему истоков Руси — 3-е, доп. — М.: Наука, 2005. — С. 226—237. — 286 с. — ISBN 5-02-033259-3.
 Росія в темах | ||
|---|---|---|
| Географія |  | |
| Державний лад | ||
| Історія | ||
| Економіка | ||
| Демографія | ||
| Культура | ||
| Інше | ||
