Обговорення:Назва Росії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Вандалізм[ред. код]

Пане Ігор Яловецкий, чому ви відкрито вандалите і видаляєте текст підтверджений авторитетними джерелами? Я дав посилання на російські і українські академічні (!) історичні словники, додав посилання на наукові статті по темі, додав посилання на оригінальні латинські книги (а не якісь дитячі книжки «Подорож з домашніми рослинами»), привів статтю статтю до наукового формату (видаливши відверті лайки та фантазійні вигадані неологізми). На доведення статті до нормального вигляду я витратив багато часу. Ви ж просто все видаляєте. Якщо спробуйте ще, я буду скаржитися в адміністрацію на ваш вандалізм і просування маргінальних та оригінальних досліджень.--Любослов Езыкин 09:58, 3 грудня 2011 (UTC)Відповісти

Видалявся текст, зміст якого не має відношення до предмету статті, адже стаття про Росію (тобто сучасну РФ), а не про Русь. Отже видалення більшої частини тексту правомірне, можливо за винятком РСФРР. --А1 10:13, 3 грудня 2011 (UTC)Відповісти
Пане Любославе, назви Росії ми маємо впорядковувати не за походженням, а за значимістю головно на теренах України. До того ж ви самі пишете, що назва «земля Русская», «Русь» вживались не до Росії, а до всіх руських земель, отже як назва Росії розглядатись не може. Як ви знаєте, що «госво Московське» вживалось під впливом? --Igor Yalovecky 10:17, 3 грудня 2011 (UTC)Відповісти
Пан Ігор, якщо ви є таким поборником "кацапів" - то ви повинні бути тільки за те, якщо хтось, (скажімо, я) напише в якості назви України "Хохляндію". --Жизель 16:15, 3 грудня 2011 (UTC)Відповісти
Шановний Жизель, я жодним чином не прихильних «кацапстанів», «раш» і т.п. Якби Любослав прибрав розділ про поетичні й лайливі назви і на цьому зупинився, то я б це лише привітав.--Igor Yalovecky 16:20, 3 грудня 2011 (UTC)Відповісти
Ви чи вперше чуєте, що території всіх трьох сучасних східнослов'янських держав колективно звали Руссю? Тим більш сучасна назва від нього і відбувається, тому це просто не можливо не вказати. По «значимості» важливо саме назва «Росія», бо це офіційна назва, яка вживається в україномовних державних документах, а ні Московія (це взагалі латинська назва, яке це може мати значення для України?), ні Кацапія, ні Раша, ні інше. У будь-якому разі, на мої твердження є АД, а ви ці АД видаляєте. З вашого боку це банальний вандалізм.--Любослов Езыкин 02:42, 20 грудня 2011 (UTC)Відповісти
В цій статті йдеться винятково про Росію, а не про колективну назву території трьох сучасних східнослов’янських держав. --82.144.220.27 08:14, 20 грудня 2011 (UTC)Відповісти

Частковий підсумок[ред. код]

Наскільки я зрозумів із дискусії є певний консенсус щодо вилучення розділу поетичні й лайливі назви як неенциклопедичного. Інші зміни потребують додаткового обговорення, тому прошу користувача Любослов Езыкин більш детально обґрунтувати найбільш дискутивні моменти. --yakudza 20:25, 20 грудня 2011 (UTC)Відповісти

Кириличний переклад королівського домену Русь, латинкою - Ruski[ред. код]

Пропоную це речення переробити: "Паралельно з цим, з останньої чверті 16 століття в титулатурі великих князів московських, за прикладом монархів ВКЛ і королівства Польського (республіки народної Речі Посполитої), стали самочинно використовувати великокнязівський та королівський домен «Роусіа»". На "Паралельно з цим, з останньої чверті 16 століття в титулатурі великих князів московських, за прикладом монархів ВКЛ і королівства Польського (республіки народної - Rzeczpospolita), стали самочинно використовувати кириличний переклад великокнязівського та королівського домену «Ruski» дописуючи до свого титулу слово «Роусіа».--V.ost 21:05, 20 грудня 2011 (UTC)Відповісти

Які будуть зауваження?--V.ost 21:01, 20 грудня 2011 (UTC)Відповісти
Як в цьому фрагменті, так і в нинішньому вигляді розділу "Історія" статті нема жодного джерела, тому поки що нема бази для подальшого обговорення. --yakudza 21:31, 20 грудня 2011 (UTC)Відповісти

Тяглість великокнязівського та королівського домену Русі добре ілюструють ось ці поважні джерела [1], [2], [3]--V.ost 22:59, 20 грудня 2011 (UTC)Відповісти

Важливо відзначити один нюанс, відповідно до ВП:АД#Деякі визначення ви навели первинні джерела, використання яких у Вікіпедії має досить сильні обмеження. Тому краще використовувати для роботи у Вікіпедії вторинні джерела, підручники, енциклопедії, наукові статті. --yakudza 23:09, 20 грудня 2011 (UTC)Відповісти
Можливо і так, як вважаєте Ви. Мабуть не буде заперечень з авторитетним істориком, пані Яковенко, ось її концепція:

"Назви і самоназви української території Перша засвідчена у писемних джерелах назва історичної території України – Руська земля. Людьми Х-ХІІІ ст. воно вживалося у двох значеннях: конкретному – на окреслення ядра політичної спільноти – Середнього Подніпров’я, і розширеному, що охоплювало усі території, які спершу підпорядковувались Києву, а згодом тяжіли до нього. Понад 400-літня традиція ототожнення себе з Руською землею не зникла і після розпаду цієї, вже на ХІІ-ХІІІ ст. досить ефемерної єдності. Кожен з відламів колишньої Київської держави за посередництвом Церкви й спільної книжної традиції “пам’ятав” про свою причетність до Руської землі і називав себе, як свідчать твори місцевих книжників, Руссю, байдуже – чи писалися вони у Полоцьку, Смоленську або Вітебську, чи в Москві й Суздалі, чи в Чернігові, Києві, Галичі. Проте назви державних організмів, з якими надалі пов’язалися долі цих земель, їхню “‘руськість” відбивали хіба опосередковано, через титул володаря. Тільки Галицько-Волинська держава, позбувшись власної династії і увійшовши до складу Корони Польської як особистий домен короля, єдина утримала в назві прямий зв’язок зі старою Руссю, офіційно іменуючись з першої третини ХV ст. Руським воєводством.

Власне стосовно цієї території Константинопольський патріархат, маючи клопіт з розрізненням нового – московського і старого – київського святительських церковних осідків (див. розд. ІІІ, § 2), у першій половині ХІV ст. вперше почав вживати поняття Micra Rosia [Мала Росія]‚ на відміну від Megale Rosia [Велика Росія]. За звичною для греків просторовою системою, Мала Росія означала первісну територію політичного тіла, а Велика – її похідні новоутворені частини (на зразок Малої, тобто материкової Греції та її колоній – Великої Греції). У церковно-адміністративному значенні поняття Мала Росія вживалося Константинополем для позначення українських єпархій Київської митрополії аж до їх підпорядкування Московському патріархові (1686). З константинопольських грамот цей вислів в останній чверті ХІV ст. перейшов до церковного письменства як урочистий синонім українського православного простору Польщі і Литовського князівства, а з кінця ХVІІ – початку ХVІІІ ст. став ототожнюватися з територією Козацької держави, аж врешті офіційно замінив її попередню назву (Україна). На відміну від константинопольського, західноєвропейське сприйняття відштовхувалося не від церковної, а від державно-територіальної ознаки. Тому, наприклад, на географічних мапах землі колишніх північно-східних князівств послідовно позначалися як Moscovia, литовсько-білоруська територія – як Ducatus Lithuania чи просто Lithuania. Натомість терени колишніх Чернігівського, Київського і Галицько-Волинського князівств, ототожнювані з первісною, материковою Руссю, завжди позначені як Russia чи Ruthenia (з ХVІ ст. – також Roxolania). Паралельно у внутрішньому вжитку з ХVІ ст., а особливо – після приєднання до Корони Польської за актом Люблінської унії 1569 р. Волині й Київщини, яке вперше з’єднало в кордонах однієї держави більшу частину українського етнічного простору, нарівні зі словом Русь починає все активніше вживатися поняття Україна. Характерно, що, як колись у княжі часи – Руська земля, слово Україна вживали в двох значеннях: конкретно-географічному – на означення Подніпров’я, і розширеному – як синонім всього українського простору. Тогочасні уявлення, які вкладалися в поняття Україна, найвиразніше сформульовані на переговорах зі шведами (1657) гетьманом Іваном Виговським, який домагався уступки цілої старовинної України, або Русі, де бувала грецька віра і де є ще мова, аж до Вісли. Побутуванням цих двох форм самоназви, як здається, можна пояснити незрозуміле під інакшим кутом зору раннє проникнення слова Україна на західноєвропейські мапи, де воно фіксується з останньої чверті ХVІ ст. як “Ucraina”, “Ukraine”, “Uckrania”. Найбільш прислужилися до закріплення назви Україна у географічній номенклатурі Заходу знамениті карти французького інженера Гійома ле Вассера де Боплана [Quillaume le Vasser de Beauplan], котрий протягом 1630-1647 рр. працював в українських землях на королівській службі і виготовив комплект мап України. Сам картограф писав, що підготував генеральну мапу знаменитої провінції... яка в просторіччі зветься Україна [vulgo Ukraina dicta]. Завершуючи, лишається нагадати, що поняттю Україна судилося пережити ще й третє народження – у модерному національному рухові другої половини ХІХ – початку ХХ ст., коли остаточно усталилася нині загальновживана назва етнічної території. Що стосується цієї праці, то в ній читач зустріне обидві історичні назви – і Русь, і Україну. При цьому друга буде прикладатися беззастережно лише до періоду зрілої національної самоідентифікації, тобто післяхмельницької доби. Натомість стосовно Х-ХVІ століть більш коректним видається окреслення Русь, а для короткого проміжку з кінця ХVІ до середини ХVІІ ст., коли і в головах людей, і в поняттях-назвах зіткнулися дві епохи, вжито кабінетного терміну, запропонованого у свій час Михайлом Грушевським – Україна-Русь."

Джерело тут [4]. Давайте притримуватись європейських, а не турецьких традицій і писати визначення згідно великокнязівських та королівських доменів незалежно від того яка династія правила Руссю - Рюриковичі, Пясти, або Гедеміновичи. З повагою, Віктор.--V.ost 23:52, 20 грудня 2011 (UTC)Відповісти