Перейти до вмісту

Назимко Петро Сергійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Петро Сергійович Назимко
Народився8 грудня 1933(1933-12-08)
Хотівля
Помер14 лютого 2020(2020-02-14) (86 років)
Alma materКДУ імені Тараса Шевченка (1958) Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий ступінькандидат історичних наук
ЗакладНАДУ при Президентові України Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
орден «Знак Пошани» медаль «Ветеран праці» орден «За заслуги» III ступеня
Почесна грамота Кабінету Міністрів України Заслужений працівник освіти України

Петро Сергійович Назимко (8 грудня 1933(19331208) в селі Хотівля Городнянського району — 14 лютого 2020[1]) — український вчений, освітянин.

Життєпис

[ред. | ред. код]

1953 року закінчив Городнянське педагогічне училище, 1958 — Київський державний університет ім. Тараса Шевченка.

Працював у комсомолі, райкомі, обкомі, ЦК ЛКСМУ.

Протягом 1967—1995 років працював в системі підвищення кваліфікації, директором і завідувачем кафедри Республіканської комсомольської школи при ЦК ЛКСМ України.

В 1995—1999 проректор-директор Інституту підвищення кваліфікації кадрів Української академії державного управління при Президентові України, з 1999 — радник ректора академії.

Є автором понад 200 наукових публікацій, співавтор більш як 20 робіт по організації і методиці підвищення кваліфікації державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування.

Нагороди та відзнаки

[ред. | ред. код]

Кандидат історичних наук, професор. Заслужений працівник освіти України. Академік української академії з державного управління.

Голова Городнянського відділення Чернігівського земляцтва у місті Києві.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Пам'яті Петра Назимка. Архів оригіналу за 21 вересня 2020. Процитовано 9 березня 2020.

Посилання

[ред. | ред. код]