Найбільші роди квіткових рослин
У цій статті подано перелік найбільших родів квіткових рослин за кількістю видів згідно з Plants of the World Online. До складу квіткових рослин або покритонасінних входять як трав'янисті рослини, так і широколистяні дерева, кущі, ліани, водні рослини. Вони, безумовно, є найрізноманітнішою групою наземних рослин із 64 рядами, 416 родинами, приблизно 13 000 відомих родів і 300 000 відомих видів[1].
Розміри родів рослин сильно варіюються від тих, що містять один вид, до родів, що містять тисячі видів, і ця невідповідність стала очевидною на початку історії класифікації рослин. Найбільшим родом насіннєвих видів Plantarum Карла Ліннея був Euphorbia з 56 видами; Лінней вважав, що жоден рід не повинен містити більше 100 видів[2].
Частково відмінність у розмірах роду пояснюється історичними факторами. Згідно з гіпотезою, опублікованою Максом Волтерсом у 1961 році, розмір родів рослин пов'язаний із віком не самого таксону, а концепції таксону в умах систематиків[3]. Тому рослини, які росли в Європі, де була заснована більша частина ранньої систематики, були розділені на відносно невеликі роди, тоді як рослини з тропіків були згруповані в набагато більші та гетерогенніші роди[3][4]. Так само рослини, які мали спільні лікувальні властивості, такі як багато видів Euphorbia, були об’єднані в один рід, тоді як рослини різного призначення, такі як трави, були розділені на багато родів[3]. Там, де було багато класичних назв для груп рослин, наприклад у Apiaceae / Umbelliferae або Brassicaceae / Cruciferae, були визначені малі роди, тоді як групи, які не поділялися класичними авторами, залишалися більшими родами, такими як Carex[3][4]. На чисельність виду також впливає ряд біологічних факторів. Наприклад, наявність апоміксису дозволяє розпізнати велику кількість агамовидів, і такі таксони допомогли зміцнити такі роди, як Ranunculus і Potentilla[2].
Введення внутрішньородових таксонів (таких як підрід, секція та серія) у 19 столітті ботаніками, включаючи Огюстена Пірама де Кандоля, дозволило зберегти великі роди, які інакше стали б громіздкими. Е. Дж. Х. Корнер вважав, що вивчення великих родів може дозволити краще зрозуміти еволюційну біологію, і він зосередив свої зусилля на великих тропічних родах, таких як Ficus[2].
Найбільші роди[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Christenhusz, M. J. M.; Byng, J. W. (2016). The number of known plants species in the world and its annual increase. Phytotaxa. 261 (3): 201—217. doi:10.11646/phytotaxa.261.3.1. Архів оригіналу за 6 квітня 2017. Процитовано 21.02.2022.
- ↑ а б в г David G. Frodin (2004). History and concepts of big plant genera. Taxon. 53 (3): 753—776. doi:10.2307/4135449. JSTOR 4135449.
- ↑ а б в г Max Walters (1961). The shaping of angiosperm taxonomy. New Phytologist. 60 (1): 74—84. doi:10.1111/j.1469-8137.1961.tb06241.x. JSTOR 2429789.
- ↑ а б David J. Mabberley (2008). Introduction. Mabberley's Plant-book: a Portable Dictionary of Plants, their Classification and Uses (вид. 3rd). Cambridge University Press. с. vii—xv. ISBN 978-0-521-82071-4.
- ↑ Plants of the World Online — Kew Science. Процитовано 03.01.2023.