Намакзар
Намакзар | ||||
---|---|---|---|---|
33°52′5.9772001000027″ пн. ш. 60°33′0.88920009999575″ сх. д. / 33.86833° пн. ш. 60.55025° сх. д. | ||||
Розташування | ||||
Країна | Іран[1] і Афганістан | |||
Регіон |
Khaf Countyd Zirkuh Countyd Ghurian Districtd | |||
Геологічні дані | ||||
Тип |
intermittent laked мінеральне озеро[1] і salt pand | |||
Розміри | ||||
Висота | 597 м[2] | |||
Вода | ||||
Басейн | ||||
↑ Водний басейн | Khaf–Petragan Basind | |||
Інше | ||||
Geonames | 1160157 | |||
| ||||
Намакзар у Вікісховищі |
Намакзар[3] або Намаксар[4] (перс. نمکزار) — сезонне солоне озеро, західна частина якого розташована між провінціями Південний Хорасан і Хорасан-Резаві в Ірані, а східна частина — в провінції Герат в Афганістані. Озеро має поверхню приблизно 800 км², глибина — до 1 м і об'єм — до 400 мільйонів м³, але наведені показники з'являються виключно в період вологої пори року. Водою воно харчується в першу чергу з допомогою річок, які притікають з заходу, а кількість опадів незначна. Середня висота над рівнем моря — 596 м.
Намакзар розташований посеред Іранського плато і в широкому орографічному сенсі являє собою геологічну западину, розташовану між іранським Бахарським нагір'ям на півночі і Східноіранським нагір'ям на заході, а також крайніх меж афганського нагір'я Кухха-є-Сіях на сході. Западина в цілому охоплює і Петерган, розташований південніше на висоті +30 м вище, ніж вона сама, хоча фізично він відділений горами Хума-Кух (1170 м) і Шекасте-є-Чах-Там (729 м). Між двох озер знаходиться і Дак-е Хамун, невелике озеро з поверхнею всього 1,5 км². Цей регіон має подібні геологічні та стратиграфічні характеристики з пустелею Деште-Лут і складається з стабільної палеозойської платформи, перекритої щільними осадовими породами з мезозою, а також і алювієм з періоду голоцену. Озеро — витягнутої форми, і простягається в напрямку північний захід - південний схід, маючи довжину приблизно 45 км, ширина коливається від 10 км у південній і до 15 км у північній частині. Перпендикулярно до східного берега розташовується частина озера довжиною 25 км і шириною до 8 км, яка повністю розташовується на території Афганістану і утворює 20 % загальної поверхні озера. [5].
Намакзар в гідрологічному і гідрогеологічному аспектах традиційно класифікується під т. зв. Систанський водозбірний басейн, один з восьми внутрішніх басейнів Іранського плато з Хамун-е-Хельмандом в центрі, але озеро насправді являє орографічно відокремлений водозбірний басейн, розташований нижче щодо Петергана. Вододіли цього єдиного водозбірного басейну обмежені верхами Східноіранського нагір'я, яке його відокремлює від водозбірного басейну Дешт-е-Лута на заході, на півночі його Бахарське нагір'я і Кух-е-Шамтиг відокремлюють від водостоку Харі-Руда і Каракумського водозбірного басейну, а на півдні і сході ряд пагорбів його відокремлюють від водозбірного басейну Петергана[6].
Флора Намакзара обумовлена кліматом і високим ступенем солоності, включає різні сукуленти і галофіти, характерні для пустельних і напівпустельних меж. Хоча фауну цих просторів досліджували ще А. Кейсерліг в кінці 1850-х і В. Т. Бланфорд на початку 1870-х рр. вона і до сьогоднішнього дня досить слабо досліджена через географічну ізольованість. Загалом фауна Намакзара збігається з фауною в Дешт-е-Луті, Дешт-е-Кевірі і Систані, а включає перелітних птахів, рептилій і невелику кількість видів ссавців. Один ідентифікований вид риби — Capoeta fusca (вид коропа), місце проживання якого — в основному місцевості більш низької солоності, такі як гирла приток озер[7]. Ендемічний вид комах на цих теренах — Saxetania decumana[8].
- ↑ а б GEOnet Names Server — 2018.
- ↑ GeoNames — 2005.
- ↑ Намакза́р // Словарь географических названий зарубежных стран / отв. ред. А.М. Комков. — 3-е изд., перераб. и доп. — М. : Недра, 1986. — С. 245.
- ↑ Намакса́р // Словарь географических названий зарубежных стран / отв. ред. А. М. Комков. — 3-е изд., перераб. и доп. — М. : Недра, 1986. — С. 245.
- ↑ Adamec, Ludwig W. (1981.). Meshed and Northeastern Iran, Historical gazetteer of Iran II. Graz: Akademische Druck- u. Verlagsanstalt (ADEVA), рр. 215., 254. i 622.
- ↑ Fisher, William Bayne (1968.). The Land of Iran, The Cambridge History of Iran I. Cambridge, U.K.: Cambridge University Press, р. 74.
- ↑ Petr, Tomislav (1999.). Fish and Fisheries at Higher Altitudes: Asia, FAO fisheries technical paper 385. Rome: Food and Agriculture Organization, р. 142.
- ↑ Abivardi, Cyrus (2001.). Iranian Entomology, An Introduction. Berlin; New York: Springer, р. 601.
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |