Нама (народ)
| Нама | |
|---|---|
 | |
| Кількість | 324 тис. чол |
| Ареал | |
| Близькі до | койсанські народи |
| Мова | нама, африкаанс |
| Релігія | християнство (більшість), іслам, традиційні вірування |
Нама (нама Namagua, афр. Namaquai) - етнічна група, яка проживає у південній та північній частині Намібії, на території Північної Капської провінції в Південно-Африканській Республіці і Ботсвані. Загальна чисельність - 324 000. Говорять мовою нама, родинній мовам готтентотів, що належить до койсанських мов. У Намібії мова нама вважається другою національною. Належать до капоїдної раси
Нама етнічно споріднені бушменам і в цілому койсанським народам, які є корінними жителями Південної Африки. За новітньою теорії більшості вчених койсанські народи є найдавнішими представниками людства.
До середини XV століття племена нама, також як і гереро і готтентоти були відкинуті на західну частину Африки бантумовними племенами.
На початку XX століття сильно постраждали від Німецької колоніальної адміністрації (див. Геноцид племен гереро і нама), втративши приблизно третину свого населення.
На захист гнобленого колоністами народу вийшов вождь нама і національний герой Намібії Хендрік Вітбоой, однак у нерівному бою нама програли і піддалися геноциду (який був визнаний Німеччиною в 2004 році).
Сьогодні нама компактно проживають в північній і південній частині Намібії, на півночі ПАР, і нечисленними групами в Ботсвані. Займаються землеробством і розведенням худоби.