Намгай Зам
| Намгай Зам | |
|---|---|
| Народилася | 1985 |
| Країна |  Бутан |
| Діяльність | письменниця, журналістка |
| Alma mater | Lady Shri Ram College for Womend |
Намгай Зам (нар.. 1985) — бутанська журналістка та активістка. Здобувши собі ім'я як продюсерки та ведучої на громадській телерадіомовній службі Бутану, зараз вона працює виконавчим директором Асоціації журналістів Бутану. Позов проти Зам у 2016 році вважався першим випробуванням свободи преси в країні після її переходу на демократичний шлях розвитку.
Намгай Зам народилася в 1985 році в родині бутанців у Бутані, де й провела своє дитинство.[1][2][3]
Вона навчалася в коледжі леді Шрі Рам в Індії, жіночому коледжі Делійського університету, який закінчила за освітнім ступенем бакалавра з англійської літератури.[4][5]
Зам почала свою діяльність журналістки на першій національній молодіжній радіостанції Бутану Kuzoo FM у 2007 році.[3][4][5] Потім працювала продюсером і ведучою англомовних новин для національного мовника країни Bhutan Broadcasting Service[en].[4][6][7] Вона провела 10 місяців у 2015 та 2016 роках як стипендіат Хамфрі в Школі журналістики та масових комунікацій Волтера Кронкайта при Університеті штату Аризона .[4][8]
У 2017 році The Diplomat назвала її «найвідомішою особою на телебаченні в Бутані».[6] Намгай Зам також писала статті для англомовних видань, включаючи Guardian, Australian Broadcasting Corporation та Hindustan Times .[8]
Окрім роботи в радіоефірі та написання статей, Зам стала відома своєю активною діяльністю в соціальних мережах.[9] У 2016 році її звинуватив у наклепі впливовий бізнесмен Сонам Пхунцо, тесть головного судді країни Церінга Вангчука[ru], через пост у Facebook, у якому вона поділилася петицією проти бізнесмена.[6][7][10][6]
Справу Зам, у якій їй загрожувало тюремне ув'язнення або штраф у розмірі 2,59 мільйона бутанських нгултрумів, що еквівалентно приблизно 10-річній зарплаті позивача. Активісти та міжнародні ЗМІ описали цей факт, як перше випробування свободи преси в Бутані після його переходу на демократичний шлях розвитку.[6][7][10] Хоча позов було відкликано в січні 2017 року безпосередньо перед оголошенням вердикту, незабаром після цього Зам виїхала з Бутану до Непалу, де почала працювати заступником редактора медіа-стартапу Onward Nepal у Катманду.[6][11] Однак пізніше того ж року вона повернулася до Бутану з Непалу.[12]
Потім, у жовтні 2017 року, Зам почала продюсувати та вести перше в Бутані радіошоу про психічне здоров'я Mind Over Matter Bhutan на Radio Valley .[1][4][12] У 2019 році вона запустила перший в країні подкаст Dragon Tales .[13] Зараз вона працює незалежною журналісткою в столиці Бутану Тхімпху .[14]
У 2019 році Зам обійняла посаду виконавчого директора Асоціації журналістів Бутану .[15] Після призначення вона визначила гендерну рівність у ЗМІ як одну зі своїх цілей на посаді виконавчого директора.[15] На цій посаді вона також намагалася надавати безоплатні юридичні послуги для журналістів.[16]
Як громадська активістка, Намгар Зам підтримувала вирішення різних соціальних проблем суспільства, зокрема, дотримання соціальної справедливості, гендерної рівності та прав ЛГБТК, а також захисту психічного здоров'я.[2][4] Вона була залучена до Бутанської мережі розширення прав і можливостей жінок і працювала з різними неурядовими організаціями, включаючи Бутанський фонд розвитку молоді, над вирішенням цих проблем.[4][17]
- ↑ а б McCarthy, Julie (12 лютого 2018). The Birthplace Of 'Gross National Happiness' Is Growing A Bit Cynical. NPR (англ.). Процитовано 24 листопада 2022.
- ↑ а б Chan, Michelle Jana (19 березня 2019). Bhutan: Spatial Awareness. Vanity Fair (амер.). ISSN 0733-8899. Процитовано 23 листопада 2022.
- ↑ а б Gajewska, Ewa (29 вересня 2017). Namgay Zam: Bhutan pozbawiony sprawiedliwości. Rzeczpospolita (пол.). Процитовано 23 листопада 2022.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ а б в г д е ж Namgay Zam: Journalist, Bhutan. Salzburg Global Seminar. Процитовано 23 листопада 2022.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ а б Napoli, Lisa (2012). Radio Shangri-La : what I discovered on my accidental journey to the happiest kingdom on earth. New York: Broadway Books. ISBN 978-0-307-45303-7. OCLC 744286132.
- ↑ а б в г д е Arora, Vishal (10 лютого 2017). Journalist Namgay Zam Leaves Bhutan: Brain Drain in Action. The Diplomat (амер.). Процитовано 23 листопада 2022.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ а б в Schultz, Kai (5 грудня 2016). Bhutan Faces an Important Test of Press Freedom. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 23 листопада 2022.
- ↑ а б ASU welcomes international journalists for Humphrey Fellowship Program. ASU News (англ.). 14 серпня 2015. Процитовано 23 листопада 2022.
- ↑ Mazumder, Jayeeta (5 червня 2014). Women rule Bhutan's lit fest. Femina (англ.). Процитовано 29 вересня 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ а б Topping, Alexandra (18 листопада 2016). Bhutan journalist hit by defamation suit for sharing Facebook post. The Guardian (англ.). Процитовано 23 листопада 2022.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Freedom House (31 січня 2019). Freedom in the World 2018: The Annual Survey of Political Rights and Civil Liberties (англ.). Rowman & Littlefield. ISBN 978-1-5381-1203-8.
- ↑ а б Johnson, Emily (7 травня 2018). Bhutan, known for its Gross National Happiness Index, comes to terms with mental health crisis. The World from PRX (англ.). Процитовано 23 листопада 2022.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Dragon Tales: Namgay Zam Launches Bhutan's First Podcast on Spotify. Asia Society (англ.). 17 грудня 2019. Процитовано 29 вересня 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Pundir, Pallavi (16 квітня 2021). Bhutan Vaccinated Almost Everyone In 2 Weeks. Here's How They Did it. Vice (англ.). Процитовано 29 вересня 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ а б Namgay Zam: "Stories perpetuate gender stereotypes". International Federation of Journalists (англ.). 8 березня 2019. Процитовано 29 вересня 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Bhutan: Journalism without Fear or Favour in Eastern Himalayas. UNESCO (англ.). 22 жовтня 2020. Процитовано 29 вересня 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Namgay Zam. Asia Literary Review (англ.). Архів оригіналу за 29 вересня 2021. Процитовано 29 вересня 2021.
