Написи на партах
Написи на партах — різновид молодіжних графіті, що зустрічається в установах початкової, середньої та вищої освіти, відноситься до сучасного фолькльору[1]. Написи можуть бути розміщені як на робочій поверхні, так і на інших частинах парти.
До кінця XX сторіччя написи на партах були порівняно маловивченим явищем[2]. Більшість вчених сприймають їх виключно з нормативно-естетичної точки зору, за якою вони є лише шкідництвом, псуванням майна навчального закладу. Проте у 2000-х роках з'явилися дослідження, створені задля вивчення лінгвістичних характеристик написів. Домінуючими підходами до опису графіті є історичний, соціо-культурний, психолого-культурний, лінгвокультурний та лінгвістичний[3]. Тюкаєва Н.І. у 2001-2004 роках провела дослідження[4] студентських графіті в Барнаульському державному педагогічному університеті, Алтайському державному технічному університеті, основу якого склали написи на партах. У 2006 році школярка провела аналіз написів на партах шкіл міста Кірова та завдяки своєму дослідженню стала лауреатом Всеросійських юнацьких читань ім. В.І. Вернадського. Дослідники стверджують, що аналіз написів може допомогти у виховному процесі.
Написи на партах виконують такі функції:
- створення другого світу, відвернутого від повсякденного буття;
- психологічне розвантаження;
- комунікативна функція;
- міфологічна функція[5];
- створення собі підказки при іспиті, контрольній чи іншій перевірній роботі.
Причинами створення написів є:
- компенсація відсутності можливості звернутися безпосередньо до адресата;
- компенсація відсутності можливості масового розповсюдження повідомлення;
- компенсація відсутності вільного часу;
- подолання одноманітності, монотонності навчального процесу[5];
- страх іспиту, контрольної чи іншої перевірної роботи.
Результати досліджень у вузах показали, що написи найчастіше залишають студенти І-ІІ курсів (близько 90% усіх написів)[6]. Автори написів в основному ставляться до процесу навчання байдуже.
Типовий студентський автор, як правило, матеріально залежить від батьків, відвідує навчальний заклад вимушено, перебуває у пошуку кандидатури статевого партнера. Психологічна установка типового автора: «Я пишу там, де не прийнято, тому що я кращий, і мені так хочеться»[7][8].
Авторів написів за стратегією поведінки можна поділити на кілька груп.
- За емоційно-смисловою характеристикою:
- ліричні — які прагнуть надати своїм проблемам художній образ у вигляді поетичних та прозових творів («Хотіти не шкідливо, шкідливо не хотіти»);
- нейтральні — що залишають написи, що не передають емоційний стан («Дорогий студент, тобі необхідно вчитися, щоб стати повноцінною особистістю»);
- емоційні — створюють написи, що містять експресивні вирази, повторення розділових знаків і т. п., найбільш часто зустрічається («Ура!!!!!», «Нема сил...», «НУДНО»)[9].
- За ступенем прагнення до креолізованості:
- художники — реалізують через написи свій творчий потенціал, відрізняються схильністю ретельно промальовувати деталі;
- креолісти — застосовують спеціальні матеріали — різнокольорові маркери, кулькові ручки, фарби;
- скриптори — що використовують виключно вербальні знаки; тип, що найчастіше зустрічається[10].
- За стратегічним параметром:
- репрезентанти — які представляють себе, записуючи свої імена, прізвиська, номер групи, абревіатуру факультету; тип, що найчастіше зустрічається («Вася, гр. 221»);
- опоненти — які ставлять себе і собі подібних до привілейованого становища щодо інших суб'єктів навчання, у тому числі через негативну оцінку тих, хто не належить до цього конгломерату («2204 — лохи», «Шансон — фуфло», «Арія — супер»);
- що дають оголошення — які прагнуть оприлюднити певні події за допомогою оголошень, іноді оголошення носять жартівливий характер («Приходьте на КВК повболівати за наших», «У нас скоро весілля», «Хлопчики за викликом, телефон 02»);
- страждальці — невдоволення існуючими порядками («Набридло», «Я не можу більше жити»);
- оповідачі — залишають написи, які ідентичні жанровому типу записка («Я вчора гуляла з Женею»);
- запитуючі — питання, прохання, пропозиції про початок спілкування («Хто з нами в кіно?»)[11].
- За креативним параметром:
- пасивні графітисти — автори небагатослівних написів, що не несуть інформаційну функцію;
- інвективні граффітисти — автори негативних, вульгарних написів;
- рефлектуючі граффітисти — автори, які вважають за краще висловлювати негатив непрямим чином, за допомогою іронії[12].
- За психологічним образом:
- «стурбовані» (рос. «озабоченные») — автори написів на сексуальну тему («Надаю інтимні послуги, тел. …»);
- «покинуті» — автори текстів про нещасливе кохання, про нетерпимість самотності («Юро, мені погано без тебе»);
- «нетерпимі» — автори негативних написів, які містять невдоволення необхідністю знаходження у стінах навчального закладу («Мені холодно, голодно та спати хочеться»);
- «нестримані» — різко реагують на різноманітні обставини, що супроводжують навчальний процес («Я сиджу на лекції, у мене ерекція»);
- «експресивні» — повідомлення, що характеризуються емоційними сплесками («Клас!»);
- «протестанти» — протест проти навколишнього середовища («Скільки можна нас мучити»);
- «непомічені» — автори, які бажають заявити про себе, часто страждають на синдром Бобчинського («Привіт, мене звуть Олена, давай переписуватися»);
- «радісні» — автори закликів, звеличень подій, що супроводжують навчальний процес («Від сесії до сесії живуть студенти весело»);
- «веселі» — ті, що осміюють різні події, у тому числі заборонені теми («Не захропи на лекції, щоб не розбудити ближнього свого»);
- «сумні» — залишають написи зневіреного, безнадійного характеру («Встану вранці рано, вип'ю кухоль ртуті і піду здохну в цьому інституті»);
- «агресивні» — негативні емоції, що виражають у різкій формі, часто використовують ненормативну лексику («Сьогодні я купив гранату — кінець рідному деканату»)[13].
Написи на партах залишають особи як чоловіки, так і жінки.
Написи на партах може бути як віршованими, і прозовими. Також це можуть бути креслення, малюнки та інші записи. У цілому написи характеризуються тезовим викладом інформації. Написи класифікують за кількома ознаками.
- За цілеспрямованістю:
- оповідальні («Євгеній, ви — бяка»);
- окличні («Підтримую попереднього аффтара!»);
- запитальні («Як тебе звати?»);
- освітні («Хто не вірить у псевдоголдстоунівські бозони[en] — намалюй паровозик»[14], а також написи, що використовуються як шпаргалки (написані на парті олівцем формули, зроблені, наприклад, перед здаванням контрольної роботи з фізики на перерві, після використання зазвичай такі написи стирають);
- міркування («Краще повіситися, ніж складати сесію»)[15].
- За кількістю відбитих ситуацій:
- одномоментні («Хочу Женю»);
- двомоментні («У мене чудова пропозиція: ходімо всі додому»);
- багатомоментні, до яких належать переважно довгі вірші[15].
Серед тем, до яких звертаються автори, — кохання, музичні захоплення, вечірнє проведення часу. Часто зустрічається ненормативна лексика, характерною рисою є те, що автори, знаючи правила мови, нехтують орфографією та пунктуацією.
Потенційним читачем залишених написів є будь-який учень (студент чи школяр). Характерною відмінністю написів на партах від інших форм масової комунікації є використання в більшості випадків при зверненні форми однини, попри те, що читачів може бути безліч («На препода дивись, а не сюди»)[16].
Заборони нанесення написів на парти прописані у Правилах внутрішнього розпорядку та інших документах навчальних закладів. Як дисциплінарні стягнення можуть застосовуватися зауваження та догани. Керівники вищих навчальних закладів можуть загрожувати відрахуванням студентам за нанесення написів на партах[17]. У 2007 році CBS повідомила про те, що 13-річну ученицю нью-йоркської школи було заарештовано поліцією за нанесення слова «Okay». Арешт був здійснений на прохання директора школи[18].
- Графіті
- Написи у туалеті
- ↑ Халюк, Леся Миколаївна. СУЧАСНІ УСНІ (ФОЛЬКЛОРНІ) ОПОВІДАННЯ: МЕХАНІЗМИ СТВОЕННЯ ТА УМОВИ ІСНУВАННЯ // Мова і культура. — 2020.: «Особливих успіхів досягають лінгвістичні науки, зокрема у фольклористиці активізуються дискусії про сутність і специфіку фольклору, його систему жанрів і функціональність. Наслідком стало залучення до фольклору на рівних правах з традиційними жанрами таких інноваційних жанрів, як: графіті (написи на партах, стінах, парканах тощо.), армійські та дівчачі альбоми...»
- ↑ Тюкаева, 2005, с. 87.
- ↑ Тюкаева, 2005, с. 89.
- ↑ Тюкаева, 2005.
- ↑ а б Тюкаева, 2005, с. 88.
- ↑ Тюкаева, 2005, с. 92.
- ↑ Тюкаева, 2005, с. 90.
- ↑ Тюкаева, 2005, с. 101.
- ↑ Тюкаева, 2005, с. 94.
- ↑ Тюкаева, 2005, с. 95.
- ↑ Тюкаева, 2005, с. 96.
- ↑ Тюкаева, 2005, с. 97.
- ↑ Тюкаева, 2005, с. 130.
- ↑ Из истории создания физтеховских песен. «За науку» № 7 от 23 марта 2010 г.
- ↑ а б Тюкаева, 2005, с. 126.
- ↑ Тюкаева, 2005, с. 111.
- ↑ Иванова Е. Добро пожаловать в университет, или Памятка первокурсника. Омский государственный педагогический университет. Архів оригіналу за 17 жовтня 2012. Процитовано 7 грудня 2008.
- ↑ Американскую школьницу арестовали за надпись на парте (рос.). Lenta.ru. Архів оригіналу за 2 жовтня 2007. Процитовано 7 грудня 2008.
- Косых Н. И. Игровое начало в студенческом граффити // Вестник Барнаульского государственного педагогического университета. Серия гуманитарные науки. — 2002. — № 2 (30 грудня).[недоступне посилання з Апрель 2020]
- Косых Н. И. «Партовые граффити» как разновидность коммуникации в молодёжной субкультуре // Картина мира: методы, модели, концепты. Материалы всероссийской междисциплинарной школы молодых учёных: «Картина мира: язык, философия, наука» 1—3 ноября 2001 / Под общей редакцией З. И. Рязановой. — Томск : Изд-во ТГУ, 2002. — С. 144—149.
- Ларионова А. Ю. Студенческое граффити как дискурсивный текст // Известия Уральского государственного университета. Гуманитарные науки. Вып. 14. — 2007. — 30 грудня. — С. 120—129.
- Лебедева Н. Б. Студенческое граффити: жанроведческий аспект (Часть первая: фациент “Автор”) // Вестник Алтайской науки. Образование. — 2002. — № 1 (30 грудня).
- Прохоренко Олег. Школьница читала надписи на партах // Вятский край. — . Архівовано з джерела 5 березня 2016.
- Тюкаева Н. И. Некоторые аспекты рассмотрения студенческих граффити // Естественная письменная русская речь: исследовательский и образовательный аспекты. Часть II: Теория и практика современной письменной речи: Материалы конференции / Под ред. Н. Д. Голева. — Барнаул : Изд-во Алт. ун-та, 2003. — С. 80—86.
- Тюкаева Н. И. Студенческое граффити как жанр естественной письменной русской речи. — М. : РГБ, 2005. — Вип. 10.02.01 (30 грудня). — С. 229.