Нарві (супутник)

**Нарві**
Narvi
Дані про відкриття
Нарві
Дата відкриття	5 лютого 2003 року
Відкривач(і)	Скотт Шеппард, Девід Джуїтт, Джен Кліна
Планета	Сатурн
Номер	XXXI
Орбітальні характеристики
Велика піввісь	19 371 000 км
Перицентр	13 172 000 км
Апоцентр	25 570 000 км^[1]
Орбітальний період	−1006,541 діб^[2]
Ексцентриситет орбіти	0,320
Нахил орбіти	137° до площини екліптики (109° до площини екватора планети)
Фізичні характеристики
Видима зоряна величина	{{{видима зоряна величина}}}
Діаметр	6,6 км
Атмосфера	відсутня
Інші позначення
S/2003 S 1, Сатрун XXXI
Нарві у Вікісховищі

Нарві (Saturn XXXI; лат. Narvi, давньоскан. Narfi) — 45-й за віддаленістю від планети^[3] природний супутник Сатурна. Відкритий у 2003 році групою астрономів на чолі зі Скоттом Шеппардом і отримав попереднє позначення S/2003 S 1.

Нарві має діаметр бл. 6,6 км, обертається на середній відстані 19,371 млн км від Сатурна з періодом 1006,541 доби. Нахил орбіти — 109° до екватора Сатурна, ексцентриситет орбіти — 0,320.

Назву супутник отримав у січні 2005 року. У скандинавській міфології Нарві (також відомий як Нарфі, Нарі) — велетень-йотун, син Локі і Сіґюн, був убитий братом Валі.

Нарві належить до скандинавської групи нерегулярних супутників Сатурна. Супутники Нарві й Бестла утворюють підгрупу Нарві.

Посилання

↑ Перицентр $q$ і апоцентр $Q$ обчислені за формулами $q=a\cdot (1-e)$ , $Q=a\cdot (1+e)$ , де $a$ — довжина великої півосі орбіти, $e$ — ексцентриситет орбіти; значення округлені до тисяч кілометрів.
↑ Негативний період обертання означає, що супутник рухається в напрямку, протилежному до напрямку добового обертання Сатурна.
↑ За довжиною великої півосі орбіти [1] [Архівовано 15 травня 2011 у Wayback Machine.].