Перейти до вмісту

Народний Оглядач (сайт)

Додати посилання
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Народний Оглядач
Логотип
Логотип
Посиланняar25.org
Гасло (девіз)Портал стратегічних новин
Комерційнийні
ТипІнтернет-сайт
Реєстраціянеобов'язкова, але є
Мовиукраїнська
Започатковано1999
Станпрацює
Рейтинг Alexa1229 в Україні [1]
Ключові особиІгор Каганець
Володимир Щербина
Адреса офісу Україна
Народний Оглядач (сайт)
у соціальних мережах
Народний Оглядач (сайт) на сайті Facebook
Народний Оглядач (сайт) на сайті Telegram
Народний Оглядач (сайт) на сайті YouTube

Народний Оглядач (ar25.org) — український вебсайт, що позиціює себе як «інтернет-портал стратегічних новин» і «світоглядний орган середнього класу, розрахований на етнічних українців». Заснований 1999 року письменником Ігорем Каганцем. Після 2014 року сайт зосереджений на дослідженні типології людини, автентичного Євангелія та переходу до постіндустріальної цивілізації. До цього часу оцінювався низкою дослідників як расистський, екстремістський та ксенофобський онлайн-ресурс.[2][3]

Власне позиціювання

[ред. | ред. код]

За словами засновника сайту Ігоря Каганця, цільова авдиторія сайту — позитивно налаштовані дієві етнічні українці, спроможні до самостійного мислення[4]. Автори стверджують, що діяльність порталу здійснюється роботою і коштами самої спільноти прихильників «Народного Оглядача»[5]. Портал позиціює себе як волонтерський проєкт глобальної спільноти українців, яка досліджує постіндустріальне суспільство[6] і здійснює ігрове моделювання його головних компонентів, до яких, на думку засновників, належать: світогляд, ідеологія постіндустріального націоналізму, українська мова, стартап-культура, оздоровлення і омолодження, харчування, технології.

Особливості

[ред. | ред. код]

Портал україномовний, проте важливі статті перекладаються англійською, французькою, польською, литовською, португальською, італійською та російською мовами.

У 2017 розроблено андроїд-застосунок «Народний Оглядач»[7] для читання сайту зі смартфонів, який можна було безплатно завантажити на сайті Google Play.

Найважливіші статті озвучуються і транслюються на Ютуб-каналі «Оглядач ar25.org». Портал виробив чимало відеопередач та відеофільмів, які можна переглянути на цьому ж Ютуб-каналі.

Історія

[ред. | ред. код]

Пілотний паперовий випуск Народного Оглядача побачив світ на початку 1999 року.

  • Пілотний випуск паперового Народного Оглядача, 1999 рік.
    Пілотний випуск паперового Народного Оглядача, 1999 рік.

У футері сайту Народний Оглядач є інформація про його існування з 1999 року. Спочатку було пілотне друковане видання, присвячене важливим суспільно-політичним темам. Пізніше простенький блог, який вівся в Інтернеті. На початку 2020 року здійснено новий дизайн сайту, адаптований для читання з мобільних пристроїв.

Проєкти

[ред. | ред. код]

Від березня 2018 року портал випускає друкований додаток у вигляді альманаху «Гартленд»[8].

29 грудня 2019 року на 38-ій конференції спільноти «Народний Оглядач» засновано «Центр постіндустріальних досліджень Україна-США», який очолив філософ Богдан Бень. В рамках цього напрямку здійснюються україномовні переклади з англомовних статей і відеозаписів конференцій[9], здійснюються власні рецензії на літературні твори світового значення, зокрема «Чеснота націоналізму» ізраїльського філософа Йорама Хазоні[en][10].

Портал організовує круглі столи, переважно футурологічного спрямування[11]. 24 травня 2002 року разом з Європейським університетом (Київ) «Народний Оглядач» провів «круглий стіл» з питань сучасного тероризму.[12][13].

Протягом 1998—2009 років портал видавав «Журнал нової еліти Перехід-IV» (всього видано 13 випусків).[14]

Протягом 2009—2013 років портал видавав паперовий бюлетень «Народний Оглядач» (всього видано 15 випусків).[15]

Спільно з рок-гуртом Кому Вниз у 2013 році видали аудіоальбом «Реформація: 25 пунктів». «Фактично дана музична збірка стала розвитком компакт-диску „Перехід-IV — Музика Для Локомотива“, який вийшов у якості додатку до журналу „Перехід-IV“ у 2001  р. і містив композиції як КОМУ ВНИЗ, так і „Вія“, „Океану Ельзи“, Марії Бурмаки та Каті Чилі, помережаними цитуваннями „Бгаґавад-Ґіти“ голосом Андрія Середи. Однак на противагу виданню 2001 р. збірка „Реформація: 25 Пунктів“ сформована виключно із пісень КОМУ ВНИЗ і тому складає особливий інтерес для шанувальників гурту»[16]. «Цей цілком самостійний та самоцінний „аудіододаток“, що вже починаючи з обкладинки закликає „до глибин, до коренів, до першоджерел Віри“, слід було б визнати чи не найпотужнішим українським музичним релізом за перше півріччя 2009 року»[17].

За сприяння Народного Оглядача у 2010 році професор Петро Масляк опублікував книгу «День Незалежності»[18][19]. Здійснено україномовний переклад книги «Майстер-ключ» Чарльза Френсіса Ганела[en][20]. Оприлюднено україномовні переклади «Дао Де Дзин»[21], «Бгаґават-Ґіти»[22], відредагована версія Євангелія «Добра Новина Ісуса Хреста, Сина Божого»[23].

У 2012 році здійснено дослідження про історію створення ОУН (р) під проводом Степана Бандери під загальною назвою "Проєкт «Бандера»".

У 2020 році у статті "Політична зоологія" започатковано комплексне дослідження ролі корпоративних психопатів у поточній глобальній кризі.

У вересні 2022 року опубліковано статтю про те, що у нинішній глобальній кризі пройдено найгостріший момент, відтак цю кризу можна вважати розв'язаною – «Український рубильник і американський бульдозер: пік глобальної кризи пройдено (+аудіо)[24]».

Кіно

[ред. | ред. код]

Коштами спільноти «Народний Оглядач» було здійснено українське озвучення кінофільмів «Хвиля / Die Welle (2008)»[25], «Людина з планети Земля / The Man from Earth (2007)»[26], Частоти / Frequencies / OXV: The Manual[en] (2013)[27].

Зміст сайту

[ред. | ред. код]

У 2003 році у блозі на порталі Ярослав Береговий порушував питання «педагогіки толерантності»[28].

У публікаціях на сайті виявляються антисемітські мотиви на релігійному ґрунті при загальній симпатії до держави Ізраїль[29]

Сайт передруковував статті з дослідженням причин теракту норвезького терориста Андерса Брейвіка[30].

На думку редакції сайту «Еліта», редактори «Народного оглядача» неоднозначно та не постійно ставляться до окремих політиків, зокрема спочатку ставилися скептично до Дональда Трампа в американській політиці, але згодом стали схвалювати його дії. Також відмічають увагу редакції до китайсько-американського протистояння й залучення України до цих процесів[31].

Огляд романів Френка Герберта

[ред. | ред. код]

Культовим письменником сайту Народний Оглядач є американський письменник-фантаст Френк Герберт, тому окремою спецтемою є статті, присвячені роману і кінофільму "Дюна", а також іншим творам автора. У 2015 році спільнотою Народного Оглядача було створено групу з перекладу роману «Дюна» українською мовою[32], а у 2017 році були опубліковані перші розділи цього перекладу.

26 травня 2015 р. у програмі «Друге дно» на ТБ-7 Ігор Каганець і Катерина Чередніченко розглянули езотеричне ядро науково-фантастичного кінофільму «Дюна», знятого за однойменним романом Френка Герберта[33].

19 березня 2024 р. Ігор Каганець опублікував на сайті статтю "Фільм і роман «Дюна» як війна людей і психопатів – три вибухові ідеї таємного послання Френка Герберта". У цій статті автор робить несподівані висновки про те, що первісний роман «Дюна» описує модель війни людей проти психопатів. Цей роман Герберт написав під впливом глибокого занурення в політичне життя США середини 20 століття. Усі наступні романи франшизи «Дюна» є лише засобом привертання уваги до первинного твору.

Продовження цього дослідження відбулось у статті «Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта. Ігор Каганець стверджує, що саме "Вулик Геллстрома" є справжнім продовженням Дюни, бо присвячений проблемам управління суспільством і засиллю психопатів у владних структурах. Якщо роман «Дюна» сформулював проблему – поневолення людей людиноподібними тваринами – і закликав до визвольного Джигаду, то роман «Вулик Геллстрома» сформулював основні принципи цього Джигаду.

Обидві статті є озвученими та доступними на Ютубі:

Оцінки сайту

[ред. | ред. код]

Сайт «Народний Оглядач» дослідники відносять до ультраправих сайтів в Україні[34], а його аудиторію описують як націоналістичну з ухилом до ксенофобії та нацизму[2]. Сайт є посередником між іншими онлайн-ресурсами націоналістичного та націонал-соціалістичного спрямування в Україні[3]. Український і радянський астрофізик і один з лідерів Народного Руху України Леонід Шульман у статті для сайту «Майдан» у 2006 році описав назву сайту як кальку з нацистського «Völkischer Beobachter» [35], а редакцію як расистську та «псевдонаціоналістичну».[36] Доцент Львівського національного університету, кандидат політичних наук Володимир Лернатович описує сайт як «пропагандистський» і «конспірологічний»[37].

Журналіст Віктор Тригуб оцінив сайт схвально: «Серед багатьох ресурсів українського інтернету, цей вирізняється розсудливістю, патріотизмом, науковим підходом до розв'язання болючих проблем суспільства. Ідуть пошуки шляхів розвитку України!»[38].

У пресі «Народний оглядач» неодноразово звинувачували в розповсюдженні неправдивої інформації[39][40], спотворенні інформації з інших онлайн-джерел за допомогою «токсичних заголовків і рисунків»[41]. Особливо багато сумнівної та неправдивої інформації на сайті виявляли під час епідемії коронавірусної хвороби 2019 упродовж 2020-2021 років[42][43][44].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 22 липня 2019. Процитовано 9 січня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  2. ↑ а б Горбачова О. В. Молодіжний радикалізм; змістовний контент-аналіз ксенофобських уявлень // Актуальні проблеми сучасної психології та педагогіки вищих навчальних закладів МВС України : матеріали наук.-практ. конф., 16 квітня 2015 р. : тези доповіді. – Х., 2015. – С. 172-175.
  3. ↑ а б Р. Пасічний. Толерантність: Інтернет-джерела праворадикальних рухів України [Архівовано 26 березня 2022 у Wayback Machine.] // Українська національна ідея: реалії та перспективи розвитку: Зб. наук. пр. — Львів, 2008. — Вип. 22 — С. 82-87.
  4. ↑ Каганець, Ігор (24.01.2020). Істинні українці – цільова авдиторія ультраправого інтернет-порталу «Народний Оглядач». Народний Оглядач. Архів оригіналу за 25 січня 2020.
  5. ↑ Про нас: мета, напрямки, організація, фінансування. Народний Оглядач. Архів оригіналу за 27 серпня 2020.
  6. ↑ Каганець, Ігор (02.04.2016). Ресурси постіндустріальної цивілізації: звідки їх брати?. Народний Оглядач. Архів оригіналу за 11 червня 2017.
  7. ↑ Народний Оглядач (бета-версія). Google Play (українською) . 01.01.2017. Архів оригіналу за 12 квітня 2019.
  8. ↑ Ігор Каганець. Паперовий альманах «Гартленд»: як замовити і отримати поштою. Народний оглядач, 24.03.2019. Архів оригіналу за 26 квітня 2019. Процитовано 9 січня 2020.
  9. ↑ Пауліна Нойдінг на конференції National Conservatism (США). Архів оригіналу за 13 січня 2020.
  10. ↑ Володимир Щербина. «Чеснота націоналізму» — філософський бестселер Йорама Хазоні. Народний оглядач, 05.12.2019. Архів оригіналу за 13 січня 2020. Процитовано 13 січня 2020.
  11. ↑ Свободная Украинское Государство: идеология, структура, технология основания - круглый стол. SNEGIRI GROUP. 13.09.2015. Архів оригіналу за 13 січня 2020.
  12. ↑ У Європейському університеті в Києві відбувся круглий стіл “Сучасний тероризм і національна безпека України”. Журнал "Перехід-IV", №10-2002.
  13. ↑ Фоторепортаж про круглий стіл "Сучасний тероризм і національна безпека України". Журнал «Техника специального назначения», №1-2, 2002.
  14. ↑ Перехід-IV. 1999, ч.2. Часопис "Критика". 11.1999. Архів оригіналу за 13 січня 2020.
  15. ↑ Журнал "Народний Оглядач" в електронному варіанті. Архів оригіналу за 15 січня 2020.
  16. ↑ Святослав Вишинський (20.06.2009). Реформація КОМУ ВНИЗ (рецензія на CD-додаток журналу «Перехід-IV»). Кому Вниз (українська) . Архів оригіналу за 13 січня 2020.
  17. ↑ Кому Вниз – Реформація: 25 Пунктів. Київський рок-клуб (українською) . 02.08.2009. Архів оригіналу за 13 січня 2020. {{cite web}}: |first= з пропущеним |last= (довідка)
  18. ↑ Книги видавництва Геопринт Народний Оглядач (моск) . Архів оригіналу за 15 січня 2020.
  19. ↑ Масляк, Петро (2010). День незалежності (укр) . Геопринт Народний Оглядач. ISBN 978-966-7863-88-3.
  20. ↑ Майстер-ключ. Чарльз Френсіс Ганел (текст книги в перекладі з англійської Леоніда Українця). 13.07.2015. Архів оригіналу за 15 січня 2020.
  21. ↑ Дао Де Дзин – книга шляху і шляхетності (український переклад). Народний Оглядач. 23.05.2017. Архів оригіналу за 7 червня 2017.
  22. ↑ Бгаґават-Ґіта (Божественна пісня). Народний Оглядач. 11.07.2010. Архів оригіналу за 13 серпня 2020.
  23. ↑ Добра Новина Ісуса Хреста, Сина Божого. Народний Оглядач. 22.08.2007. Архів оригіналу за 25 вересня 2020.
  24. ↑ Каганець, Ігор (15 вересня 2022). Український рубильник і американський бульдозер: пік глобальної кризи пройдено (+аудіо). Народний Оглядач. Процитовано 1 жовтня 2022.
  25. ↑ Хвиля / Die Welle (2008) BDRip. Гуртом. Процитовано 29.06.2013.
  26. ↑ Людина з планети Земля / The Man from Earth (2007) BDRip. Гуртом. 26.12.2013.
  27. ↑ Частоти / Frequencies / OXV: The Manual (2013) WEB-DLRip. Гуртом. 15.05.2015.
  28. ↑ Чи влада буде відзначати Міжнародний день толерантності?. Газета "День" (українською) . 2 листопада, 2015. Архів оригіналу за 13 січня 2020. {{cite web}}: |first= з пропущеним |last= (довідка)
  29. ↑ В. Д. Товстенко. Антисемітський міф як брудна PR-технологія кон'юнктурі сучасної української журналістики // Інформаційне суспільство. - 2012. - Вип. 16. - С. 32-36.
  30. ↑ Проект «Без Кордонів» громадська організація Центр «Соціальна Дія»: Моніторинг проявів расової та етнічної ворожнечі чи нетерпимості в українському сегменті Інтернету — поширення мови ворожнечі та заклик до нетерпимості (мова ворожнечі, як зброя для правої риторики) [Архівовано 22 грудня 2018 у Wayback Machine.]. — К.: ФОП «Борбулевич З. І.», 2011. — 76 с., с. 42
  31. ↑ «Народний Оглядач» — вчора і сьогодні. Еліта. 03.05.2020. Архів оригіналу за 6 липня 2020. Процитовано 03.05.2020.
  32. ↑ Ткачук, Дмитро (23 липня 2015). Створено групу для перекладу роману Френка Герберта "Дюна". Народний Оглядач. Процитовано 6 жовтня 2024.
  33. ↑ Каганець, Ігор (26 травня 2015). Дюна (1984) – послання Френка Герберта сучасним українцям і новим аріям у проекті «Друге дно». Народний Оглядач. Процитовано 6 жовтня 2024.
  34. ↑ А. А. Гринчак. Протидія расизму, ксенофобії та екстремізму[недоступне посилання]: навч. посіб.; М-во освіти і науки України. — Київ : Голембовська О. О. : Лисенко І. Б., 2018. — 246 с. : іл.с.227
  35. ↑ Хоча нім. Völkischer Beobachter перекладається українською як «Народний спостерігач»
  36. ↑ Леонід Шульман. Обережно, псевдонаціоналізм! Майдан, 04/07/2006. Архів оригіналу за 27 листопада 2020. Процитовано 18 січня 2020.
  37. ↑ Володимир Лернатович (2013). Медіаанексія України. Вісник Львівського університету. Серія журналістика (38). doi:10.30970/vjo.2013.38.5221.
  38. ↑ "Народний оглядач" – сайт свідомих українців. Народна Правда (українською) . 17.10.2007. Архів оригіналу за 13 січня 2020. {{cite web}}: |first= з пропущеним |last= (довідка)
  39. ↑ Журналісти перекрутили дані опитування про ксенофобію. УНІАН, 21 березня 2008
  40. ↑ Тарас Назарук. Інформаційна гігієна: хто поширює чутки та фейки [Архівовано 16 березня 2018 у Wayback Machine.] // MediaSapiens. – 2014. – 17.09
  41. ↑ Галя Койнаш. Обмежена сила красивих слів. Детектор.медіа, 19 Березня 2009
  42. ↑ ФЕЙК: 99,2% італійців, які начебто померли «від коронавірусу», померли від іншої хвороби [Архівовано 8 листопада 2021 у Wayback Machine.]. VoxUkraine, 13 Травня 2020
  43. ↑ ФЕЙК: Білоруський прецедент: захворюваність на COVID-19 пройшла сама собою – без карантину [Архівовано 8 листопада 2021 у Wayback Machine.]. VoxUkraine, 9 Липня 2020
  44. ↑ Народний оглядач: чи варто вірити їх маніпуляціям. Наші гроші, 09 Квітня 2020

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Народний_Оглядач_(сайт)&oldid=44051283