Фатєєва Наталя Миколаївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Наталія Фатєєва)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фатєєва Наталя Миколаївна
Народилася23 грудня 1934(1934-12-23)[1] (89 років)
Харків, Українська СРР, СРСР
Країна СРСР
 Росія
Діяльністьакторка, ведуча, телеведуча
Alma materВсеросійський державний інститут кінематографії (1958) і Харківська державна консерваторія (1954)
Знання мовросійська
Роки активності1956 — тепер. час
ПартіяСолідарність[d], Республіканська партія Росії — Партія народної свободи, Союз правих сил і Демократичний вибір Росіїd
У шлюбі зТарабаринов Леонід Семенович, Басов Володимир Павлович і Єгоров Борис Борисович
ДітиВолодимир Басов-мол.
Нагороди
IMDbID 0268838
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Фатєєва.

Фатєєва Наталя Миколаївна (* 23 грудня 1934, Харків, Українська РСР) — радянська, російська акторка театру і кіно. Заслужена артистка РРФСР (1965). Народна артистка РРФСР (1980). Кавалер Ордену Пошани (1999). Нагороджена медалями. Лауреатка Національної кінематографічної премії «Ніка» (2013).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Наталія Фатєєва народилася 23 грудня 1934 року у Харкові. Батько — Микола Дем'янович Фатєєв, військовослужбовець. Мати — Катерина Василівна Фатєєва, працювала у легкій промисловості, була директоркою ательє мод.

У 1952—1954 роках Фатєєва навчалася у Харківському театральному інституті.

1956 року Фатєєва стала першою дикторкою Харківської аматорської телестудії.

У 1957 році вступила до ВДІКу, на один курс із Людмилою Гурченко, Зінаїдою Кирієнко та Віталієм Матвєєвим.

У 1958 році закінчила ВДІК (майстерня С. А. Герасимова та Т. Ф. Макарової).

З 1958 року перебуває в трупі Театру-студії кіноактора. У 1959—1961 роках працювала в театрі ім. М. М. Єрмолової.

У 1961 році Фатєєва вела перші ігри КВК. Як ведучу її запросила режисер КВК Белла Сергєєва. Згодом запрошувалася до журі Вищої ліги КВК.

З 1997 по 1999 роки була ведучою програми «Еколокол» на телеканалах «Московія» та «Культура».

У 2014 році отримала премію «Ніка» за кращу жіночу роль другого плану (фільм «Листя, що летить за вітром»).

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Була одружена з:

Фільмографія

[ред. | ред. код]

Ролі в кіно

[ред. | ред. код]
Рік Назва Роль
1956 ф Є такий хлопець Таня Оленіна
1956 ф Капітан «Старої черепахи» Катя
1957 ф Випадок на шахті вісім Алла Краєва
1958 ф Справа «строкатих» Олена, подруга Коршунова
1960 ф Вбити людину міс Сетліф
1961 ф Битва в дорозі Тіна Карамиш
1961 ф Наш спільний друг Ліза Горловая
1963 ф Три плюс два дресирувальниця Зоя
1964 ф Я — «Береза» радянська розвідниця Олена
1964 ф Палата Тамара
1964 ф Естрадна фантазія Олена
1965 ф Діти Дон Кіхота Марина Миколаївна
1965 ф Здрастуй, це я! Люся
1968 ф День янгола Сімона Валері, співачка
1968 ф Результат Варя Федорова
1970 ф Пісні моря Ніна Денисова
1970 ф Експеримент Валентина Миколаївна, перукар
1971 ф «Тигри» на льоду Тамара Вадимівна, вчителька літератури
1971 ф Джентльмени удачі Людмила, дочка професора Мальцева
1972 ф Тютюновий капітан Любов Смурова
1972 ф Літні сни голова колгоспу Павліна Федорівна Козанець
1973 ф Москва — Кассіопея мати Павла Козєлкова, Антоніна Олексіївна
1974 ф Підлітки у Всесвіті мати Павла Козєлкова, Антоніна Олексіївна
1974 ф Відповідна міра Ніна Василівна Павлова
1975 ф Таємниця гірського підземелля мама Марата
1975 ф Здобудеш у бою Алла Гребенщикова
1976 ф Доля барабанщика Валентина, мачуха
1976 ф Розіграш Калерія Георгіївна, завуч
1976 ф Звичайний місяць Тетяна Альохіна
1977 ф Зустріч на далекому меридіані Анні Робінсон, американська перекладачка, що працює в Москві
1977 ф Право першого підпису Бетсі
1977 ф Сумка інкасатора Ксенія Миколаївна Ковальова, адміністратор готелю
1978 ф Усе вирішує мить Олена Павлівна Рижова, тренер
1978 с Сіль землі Марина Строгова
1979 ф Місце зустрічі змінити не можна Інгрід Карлівна Соболевська
1979 ф Залізні ігри мати спортсмена Володимира Кроля
1979 ф Антарктична повість актриса, камео
1980 ф Розслідування Галина Рєзнікова
1981 ф Особисте життя директора Люся, колишня дружина Ігоря
1981 ф З вечора до полудня Алла
1981 ф Синдикат-2 Любов Деренталь
1981 ф Під одним небом Ірина Іванівна
1982 ф За законами воєнного часу мати Льолі
1983 ф З життя начальника карного розшуку Тетяна Георгіївна
1983 ф Люди і дельфіни Євгенія Старостіна
1983—1986 с Анна Павлова Матильда Кшесинська
1984 ф Перш, ніж розлучитися Лариса Андріївна
1984 ф Хроніка одного літа голова ради РАПО[2]
1985 ф Сон в руку, або Валіза мати Люби
1987 ф Час літати пасажирка, яка летить в Ташкент
1987 ф Людина з бульвару Капуцинів Скво, дружина вождя команчів
1988 ф Корабель Нора
1989 ф Закон Тєлєшова
1990 ф Іспанська акторка для російського міністра актриса,камео
1991 ф Анна Карамазофф дружина отруєного генерала
1991 ф Дружина для метрдотеля мати Даши
1991 ф Між неділею та суботою Елеонора Ігорівна
1991 ф Справжній чоловік тренер
1991 ф Шкура Клава
1992 ф Таємниця Елен Штеммер
1993 ф Осінні спокуси Наташа
1994 ф Ніхто не хотів їхати Лариса Павлівна
1995 ф Дорога на край житя Зулдулхан
1995 ф Хрестоносець мати Брігітти
1996 ф Бродвей моєї юності
1996 ф Сторінки театральної пародії дружина губернатора
2000 ф Лицарський роман мати Брігітти
2000—2001 с Таємниці палацових переворотів Дар'я Меншикова
2004 с Кавалери Морської Зірки Джейн
2007 ф Корольов Марія Миколаївна, мати С. П. Корольова
2009 ф Чизкейк мати Михайла
2009 ф Москва, я люблю тебе! літня дама
2013 ф Вагончик мій далекий Надія, обліковиця у таборі

Фестивалі і премії

[ред. | ред. код]

Політика

[ред. | ред. код]

Була в лавах партії «Демократичний вибір Росії», в 1999 році агітувала за СПС. На виборах президента Росії в 1996 і 2000 роках була, відповідно, довіреною особою Бориса Єльцина і Володимира Путіна[5].

Перебувала в партії СПС[6].

У наш час входить до федерального політрада руху «Солідарність»[7].

У березні 2010 р. підписала звернення російської опозиції «Путін має піти».

25 червня 2011, на мітингу Партії народної свободи, заявила про вступ в цю партію[8].

Висловила свою думку щодо негативних висловлювань депутатів з приводу застереження, допущеної Володимиром Познером на федеральному каналі (назвав держдуму госдурою, за що згодом вибачився).[9] В її відповіді було сказано: «Дума не просто дура. Вы — негодяи, отрабатывающие свой харч. А вы, парнишка-кагэбэшник — мерзавец. Вам от расплаты всё равно не уйти. А на ваш зомби-ящик я просто не хожу. Народная артистка РФ Наталья Фатеева. P.S. Гражданство у меня одно. К сожалению»[10].

У середині серпня 2013 вивісила на балконі власної квартири банер на підтримку кандидата в мери Москви Олексія Навального. Однак, представницька делегація у складі дільничного, представників Деза, понятих, вимагала зняти банер «Навальний! Зміни Росію! Почни з Москви!» з балкона її будинку на набережній Фрунзе. Актриса відповіла відмовою, і через кілька годин банер був знятий[11].

Громадянська позиція

[ред. | ред. код]

У березні 2014 підписала звернення російських діячів культури проти окупації Криму[12].

Категорично виступає проти реміфологізації Йосипа Сталіна[13].

В 2022 році засудила російське вторгнення в Україну[14][15].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. ↑ Районне аграрно-промислове об'єднання
  3. ↑ Енциклопедія вітчизняного кіно: Фатєєва Наталя Миколаївна (рос.). Архів оригіналу за 8 квітня 2015. Процитовано 18 травня 2015.
  4. ↑ Лауреати Національної кінематографічної премії «НІКА» за 2013 (рос.). Архів оригіналу за 4 травня 2014. Процитовано 18 травня 2015.
  5. ↑ Народна артистка Російської Федерації Наталія Фатєєва — Радіо Свобода © 2010 RFE / RL, Inc<! — Тема доданий ботом ->. Архів оригіналу за 4 вересня 2009. Процитовано 18 червня 2014.
  6. ↑ Актриса Наталія Фатєєва — член СПС <! — Тема доданий ботом ->. Архів оригіналу за 29 листопада 2007. Процитовано 18 червня 2014.
  7. ↑ «Солідарність». Лідери. Архів оригіналу за 4 лютого 2012. Процитовано 18 червня 2014.
  8. ↑ m.189525.html Мітинг прихильників Партії народної свободи зібрав дві тисячі учасників. Грані.ру 25.06.2011
  9. ↑ Госдура проти Володимира Познера. Архів оригіналу за 4 квітня 2013. Процитовано 4 квітня 2013.
  10. ↑ Відповідь Наталії Фатєєвої депутату Андрію Луговому
  11. ↑ В Москві працівники ЖЕКу зірвали банер на підтримку Навального з балкона АКТІС Наталії Фатєєвої. Архів оригіналу за 18 серпня 2013. Процитовано 18 червня 2014.
  12. ↑ Российские артисти склали альтернативний список на підтримку України. korrespondent.net. 13 березня 2014.
  13. ↑ [1]
  14. ↑ «Вы будете прокляты!»: Конгресс интеллигенции РФ опубликовал открытое письмо поджигателям войны. fakty.ua (рос.). Процитовано 14 липня 2023.
  15. ↑ Российские артисты составили альтернативный список в поддержку Украины. korrespondent.net (рос.). Процитовано 14 липня 2023.

Література

[ред. | ред. код]
  • Актеры советского кино. Вип. 3-й. М., 1967. — С. 212—223;
  • Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С. 443;
  • Всемирный биографический Энциклопедический словарь. М., 1998. — С. 785;
  • Раззаков Ф. Досьє на звезд. 1934—1961. М., 1998. — С. 640—651;
  • Кинословарь. Т. З. СПб., 2001. — С.277-278.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Фатєєва_Наталя_Миколаївна&oldid=42902171