Реакція російської інтелігенції на події в Криму (2014)
Реакція російської інтелігенції на події в Криму 2014 року — реакція відомих представників російської інтелігенції на російську інтервенцію до Криму та подальшу агресію Росії на сході України.
13 березня 2014 року 203 представників російської інтелігенції опублікували звернення з ініціативою проведення антивоєнного конгресу[1]. Вони висловили незгоду з політикою російської влади в Криму і свою позицію вони виклали у відкритому листі[2]:
Наша країна опинилася втягнутою в найнебезпечнішу авантюру. Під гаслом «Захистимо росіян у Криму, а також всіх українців від нової нелегітимної фашистської влади в Україні!» вже відбулася фактична анексія Криму. Грубо порушено міжнародне право, зруйновані принципи європейської безпеки й стабільності. Росія стрімко скочується до нової холодної війни із Заходом, найважчі наслідки якої неможливо передбачити.
У всіх державних ЗМІ Росії ллються нестримні потоки брехні і дезінформації, а також розгорнуто оглушливу пропагандистську кампанію проти всіх, хто намагається поставити під сумнів правомірність дій влади, вказати на їх згубні наслідки для країни, для народу. Усі незгодні огульно шельмуються, називаються «п'ятою колоною» і «фашистами». А незгодних чимало. Достатньо почитати непідцензурні ЗМІ або численні судження в соціальних мережах, щоб побачити, що політологи, економісти, люди, що професійно займаються зовнішньою політикою, та й просто люди, скільки-небудь наділені громадською чуйністю, попереджають, що на Росію насувається справжня катастрофа — економічна, політична, гуманітарна.
Лист опублікували на сайтах «Ехо Москви», «Новая газета» та «Русский ПЕН-центр».
- Агапов Михайло, історик, Сибірське відділення РАН
- Адаменко Віталій, редактор
- Азадовський Костянтин Маркович, літературознавець
- Айзенберг Михайло Натанович, поет, есеїст
- Александров Микола Дмитрович, літературознавець, критик
- Алексєєва Людмила Михайлівна, правозахисник
- Амнуель Григорій, продюсер, кінорежисер
- Апресян Рубен, доктор філософських наук
- Асс Євген Вікторович, архітектор, художник
- Ахеджакова Лія Меджидівна, акторка, народний артист Росії
- Баженов Віктор, фотожурналіст
- Балахонова Ірина, видавець
- Бардін Гаррі Якович, аніматор, лауреат Державної премії РФ
- Бардін Павло Гаррійович, режисер, продюсер
- Баркалая Ніно, піаністка
- Бєлавін Олександр, фізик член -кореспондент РАН
- Бітов Андрій Георгійович, письменник, лауреат Державної премії РФ
- Богомолов Юрій Олександрович, кінознавець, кінокритик
- Болтянська Нателла Савеліївна, журналіст, бард
- Бородаєвський Андрій, економіст-міжнародник, публіцист
- Борусяк Любов, соціолог, доцент НДУ ВШЕ
- Борщов Валерій Васильович, правозахисник
- Боссарт Алла Борисівна, письменник, публіцист
- Букварева Олена, доктор біологічних наук
- Биков Дмитро Львович, письменник, журналіст, кінокритик, сценарист
- Васильєв Віктор Анатолійович, математик, академік РАН
- Вдовін Юрій, правозахисник
- Вершик Анатолій Мойсейович, математик, доктор фіз.-мат. наук
- Вітухновська Аліна Олександрівна, поет
- Борис Лазарович Вишневський[ru], політолог, публіцист
- Войнович Володимир Миколайович, письменник, лауреат Державної премії РФ
- Войцеховський Олександр Петрович, художник
- Волга Дар'я Володимирівна, акторка, телеведуча
- Волков Володимир Миколайович, доктор філософських наук
- Волков Михайло Анатолійович, інженер-програміст
- Волкова Любов Василівна, журналіст, правозахисник
- Воробйова Ганна, викладач російської мови
- Ворожейкіна Тетяна Євгенівна, політолог
- Вишемирський Олег, лікар—вірусолог
- Гагієва Ольга, юрист
- Гандлєвський Сергій Маркович, письменник
- Ганнушкіна Світлана Олексіївна, правозахисник
- Гаркалін Валерій Борисович, актор, народний артист Росії
- Гербер Алла Єфремівна, письменник
- Громова Наталія Олександрівна[ru], письменник
- Давидова Марина Юріївна, головний редактор журналу «Театр», програмний директор Віденського фестивалю
- Девотченко Олексій Валерійович, актор
- Десницький Андрій Сергійович[ru], сходознавець
- Дмитрієв Андрій Вікторович, письменник, сценарист
- Долина Вероніка Аркадіївна, поет, бард
- Дубін Борис Володимирович, соціолог
- Димшиць Валерій Аронович, професор СПбДУ
- Єрьомін Володимир Аркадійович, актор, сценарист, продюсер
- Єрофєєв Віктор Володимирович, письменник
- Єфремов Михайло Олегович, актор театру і кіно, заслужений артист РФ
- Ільницька Ольга Сергіївна, письменник, поет, журналіст
- Ілічевський Олександр Вікторович, поет, письменник
- Іноземцева Вікторія, поет
- Іртеньєв Ігор Мойсейович, поет
- Камбурова Олена Антонівна, співачка і акторка, народна артистка Росії
- Катерлі Ніна Семенівна, письменник журналіст, близька подруга Бориса Стругацького
- Кацюба Олена Олександрівна, поет
- Кедров Костянтин Олександрович, поет, літературний критик
- Ковальов Сергій Адамович, правозахисник, президент організації «Інститут прав людини»
- Королева Марина Олександрівна, журналіст
- Кримов Дмитро Анатолійович, художник, сценограф, режисер
- Кучкіна Ольга Андріївна, журналіст
- Лазарєва Тетяна Юріївна, тележурналіст
- Ксенія Ларіна[ru], журналіст
- Левинська Ірина Олексіївна, історик
- Лонськой Валерій Якович, кінорежисер, сценарист, письменник
- Лур'є Самуїл Аронович[ru], письменник
- Магомедова Діна, філолог
- Макаревич Андрій Вадимович, рок-музикант, поет, співак, композитор
- Міллер Лариса Омелянівна, поет, письменник
- Мірзоєв Володимир Володимирович, режисер театру і кіно, сценограф
- Муратов Дмитро Андрійович, журналіст
- Мисіна Оксана Анатоліївна, акторка, режисер, рок-співачка
- Неклюдов Сергій Юрійович, фольклорист, сходознавець
- Ніколаєв Валерій
- Орлов Андрій Анатолійович (Орлуша), поет
- Пелипенко Андрій Анатолійович, доктор філософських наук, професор
- Піонтковський Андрій Андрійович, політолог, журналіст
- Пономарьов Лев Олександрович, правозахисник, виконавчий директор руху «За права людини»
- Прохорова Ірина Дмитрівна[ru], видавець, культуролог
- Пригунов Лев Георгійович, актор театру і кіно, народний артист Росії
- Розовський Марк Григорович, драматург, композитор, народний артист Росії
- Рязанов Ельдар Олександрович, кінорежисер, сценарист, актор, драматург, письменник
- Ряшенцев Юрій Євгенович, поет, письменник, сценарист
- Самодуров Юрій Вадимович, правозахисник
- Сатаров Георгій Олександрович, політолог
- Седакова Ольга Олександрівна, поет, письменник, філолог
- Сидоров Євгеній Юрійович[ru], літературознавець
- Симонов Олексій Кирилович, правозахисник, письменник, кінорежисер
- Скаландіс Ант, письменник
- Смирнов Андрій Сергійович, актор театру і кіно, режисер, сценарист, драматург, народний артист Росії
- Соколовська Наталія Євгенівна, письменник
- Стратановський Сергій Георгійович, поет
- Тимофєєв Лев, письменник
- Токарєва Марина, журналіст
- Троїцький Артемій Ківович, музичний критик, журналіст
- Турова Варвара, музикант, продюсер
- Улицька Людмила Євгенівна, письменник
- Устинов Сергій Львович, письменник
- Фатєєва Наталія Миколаївна, акторка театру і кіно
- Філатов Сергій Олександрович, державний і громадський діяч
- Філіппенко Олександр Георгійович, народний артист Росії
- Фрезинський Борис Якович, літератор
- Харченко Валерій Миколайович, кінорежисер, заслужений діяч мистецтв РФ
- Цимбал Євген Васильович, кінорежисер, історик, сценарист
- Чижова Олена Семенівна, письменник
- Чхартішвілі Григорій Шалвович, письменник, літературознавець, історик
- Шапіро Адольф Якович, режисер
- Шендерович Віктор Анатолійович, письменник, журналіст, теле- і радіоведучий
- Шкловський Микита, лікар
- Яблоков Олексій Володимирович, член-кореспондент РАН
- Яковенко Ігор Григорович, доктор філософських наук, професор
- Якович Олена, сценарист, режисер
- Ясіна Ірина Євгенівна, економіст, публіцист, правозахисник
- Ясулович Ігор Миколайович, актор театру і кіно, народний артист Росії
Згодом, у бібліотеці іноземної літератури (ВДБІЛ) 19 березня 2014 пройшло засідання антивоєнного конгресу[3][4]. У зверненні, прийнятому за підсумками сесії конгресу, сказано:
Ми, представники російської інтелігенції, зобов'язані застерегти владу від історичної помилки, що відбувається — прагнення взяти під контроль за допомогою російських збройних сил частину іншої, ще недавно братньої країни, України.
Сергій Марков, член Громадської палати РФ, коментуючи підсумки конгресу, назвав його учасників «представниками субкультури ненависті до Росії, що не представляють якої-небудь небезпеки для країни»[5].
Під іншим відкритим листом, написаним 14 березня 2014 року, що мав заголовок «Не прогинатися. Не піддаватися брехні»[6] поставили підписи 180 представників різних професій, серед яких: Юрій Рижов (академік РАН), Андрій Макаревич (музикант), Юрій Шевчук (музикант), Андрій Звягінцев (кінорежисер), Маріетта Чудакова (письменник, історик літератури), Вадим Захаров (художник) та інші.
18 березня 2014 року група вчених звернулися до міністра зв'язку Миколи Никифорова, голови Роскомнадзору Олександра Жарова й гендиректора ВГТРК Олега Добродєєва з пропозицією перевірити на наявність ознак екстремізму, розпалювання міжнаціональної та міждержавної ворожнечі всі програми Дмитра Кисельова «Вести недели» за останні три місяці[7][8]:
Підписи під цим відкритим листом поставили 19 діячів науки, серед яких: Юрій Апресян (д. філ. н., академік РАН), Анатолій Вершик (д. ф.-м. н.), Володимир Захаров (д. ф.-м. н. академік РАН), Олександр Молдован (д. філ. н., академік РАН), Валерій Рубаков (д. ф.-м. н., академік РАН), Ольга Соломіна (д. д. н., чл.-кор. РАН), Олексій Старобінський (д. ф.-м. н., академік РАН), Олександр Чаплик (д. ф.-м. н., академік РАН) та інші.
Збір підписів був організований на сайті Міжрегіонального Товариства науковців (ОНР), проте незабаром закритий з формулюванням «на прохання ряду членів ОНР»[9][10].
12 березня 2014 Кіносоюз опублікував на своєму сайті відкритий лист підтримки українських колег. На 13 березня (2014) підписана більше ніж 200 особами[11].
- Абайдулліна Емма Валеріанівна, кіноредактор, дружина Ельдара Рязанова
- Абдуллаєва Зара Кемалівна, кінокритик
- Аболс Андрейс Ромуальдович, режисер, сценарист, продюсер
- Агішева Ніна Дмитрівна, театральний оглядач, кінокритик
- Алексєєв Дмитро Валерійович, кінооператор
- Амнуель Григорій Маркович, продюсер, сценарист, кінорежисер, політик, громадський діяч, журналіст
- Ардабацька Олена
- Аркадьєв Михайло Олександрович, диригент, піаніст, композитор, теоретик музики, філософ, правозахисник
- Артамонов Олексій Олексійович, актор, режисер
- Артюх Анжеліка Олександрівна, кінознавець, кінокритик, доктор мистецтвознавства
- Ауг Юлія Артурівна, акторка, режисер театру та кіно
- Ахеджакова Лія Меджидівна, акторка театру і кіно, Народна артистка Росії
- Бавирін Дмитро Олександрович (Дабб), кінокритик, публіцист
- Багров Петро Олексійович, кінознавець, історик кіно
- Бакушинська Ольга Анатоліївна, критик, журналіст
- Барабаш Катерина Юріївна, кінокритик, журналіст
- Бардін Гаррі Якович, аніматор, лауреат Державної премії РФ
- Бардін Павло Гаррійович, режисер, продюсер
- Бартенєв Едгар Гінерович, сценарист, режисер, поет, прозаїк
- Бейшеналієв Азіз Болотович, актор
- Бєлова Дарина[ru], кінорежисер, сценарист
- Бєлопольська Вікторія, кінокритик
- Березова Наталія Анатоліївна[ru], режисер-аніматор
- Бичкова Оксана Олегівна, кінорежисер і сценарист.
- Більдєєва Галина Степанівна, режисер, режисер-постановник
- Бєлобоков Олександр Борисович, режисер, сценарис
- Бірюков Степан Аскольдович, режисер, сценарист, художник-постановник, монтажер, оператор
- Бобкова Алла, кінокритик, журналістка
- Богданов Степан Дмитрович, звукорежисер
- Богомолов Юрій Олександрович, кінознавець, кінокритик, телевізійний критик
- Бондаренко Ігор
- Бородін Георгій
- Боссарт Алла Борисівна, письменник, публіцист
- Бродський Всеволод Михайлович, режисер, сценарист, продюсер
- Бурдулі Вано, режисер, сценарист
- Вакунов Євген Миколайович, актор, режисер
- Васильєва Жанна
- Васильєва Ірина Борисівна, драматург
- Васильєва Ольга
- Вєтрова Тетяна
- Воронков Дмитро
- Галицька Ольга Миколаївна, радіожурналіст і кінооглядач
- Гарєєва Гульнара Фагімівна, сценарист
- Гелейн Олексій Ігорович, літератор, кінорежисер, секретар Спілки письменників Москви
- Гельман Олександр Ісаакович, драматург, сценарист, публіцист, лауреат Державної премії СРСР
- Гербер Алла Єфремівна, письменниця, кінокритик, політичний і громадський діяч, правозахисниця
- Гібадуллін Марат Шамілійович, актор
- Гінділіс Євген Вікторович, актор, продюсер
- Гладильщиков Юрій Вікторович, кінокритик
- Гладиш Юрій Львович, редактор, режисер-оператор
- Глезарова Юлія Володимирівна, сценарист
- Годованна Маша
- Гольдберг Борис
- Голубовський Анатолій
- Гоноровський Олександр
- Грабов Сергій
- Гуськов Ігор
- Двінський Володимир Еммануїлович, кінорежисер
- Девотченко Олексій Валерійович, актор
- Демидова Олена
- Димшиц Ніна Олександрівна[ru], кандидат мистецтвознавства, кінознавець
- Дмитрієв Андрій Вікторович, сценарист
- Долгін Кім Михайлович, кінорежисер, сценарист.
- Долінін Дмитро Олексійович, режисер, оператор
- Долин Антон Володимирович, радіоведучий і журналіст; кінооглядач радіостанцій «Маяк», «Вести ФМ» і телепередачі «Вечірній Ургант» («Перший канал»); син Вероніки Долиної
- Дондурей Данило Борисович, культуролог і кінокритик, головний редактор журналу «Искусство кино»
- Дубровіна Марина
- Дуларідзе Латавра, кінокритик, переклада.
- Дуларідзе Тамара, кинознавець, режисер
- Ейдіс Максим, журналіст, кінокритик
- Юріс Екштейнс
- Зархі Ніна Олександрівна, кінознавець, кінокритик
- Звягінцев Андрій Петрович, кінорежисер, актор, сценарист
- Зельдович Олександр Юхимович, режисер, сценарист
- Зільберман Михайло Анатолійович, кінопродюсер
- Зімагорова Світлана, продюсер, акторка
- Зінцов Олег, кінокритик, журналіст
- Іванова Віра
- Ілугдін Григорій Львович, кінорежисер-документаліст
- Ісенко Микола
- Ішевська Світлана
- Каковкін Григорій Володимирович, письменник, журналіст, сценарист, режисер документального кіно
- Калгатіна Лариса, критик
- Калєцька Тетяна
- Качко Анна
- Кеткович Влад
- Кисельов Саша
- Клейман Наум Іхільєвич, історик кіно
- Кожевнікова-Рав'є Марина Олександрівна, акторка, продюсер
- Козирєва Лілія
- Колбовский Олександр Михайлович, кінокритик
- Коломенський Михайло Юрійович, драматург
- Комм Дмитро Євгенович, кінокритик
- Конунов Борис Олександрович, кінорежисер і сценарист
- Коренєва Олена Олексіївна, акторка театру і кіно, літератор, сценарист, режисер
- Корецький Василь
- Костомаров Павло Вікторович, кінооператор, режисер-документаліст
- Котт Володимир Костянтинович, режисер
- Кошелєва Зоя
- Красноборова Галина Іванівна, режисер
- Красовський Олексій
- Кріхан Раду Дмитрович, режисер
- Крочук Юлія Юріївна
- Кубаєва Рано Джалілівна, акторка, кінорежисер, сценарист і продюсер
- Кузнєцов Олександр Валерійович, режисер, сценарист
- Кузнєцов Сергій
- Лемхін Михайло Абрамович, кінокритик
- Леонова Євгенія
- Ліпскеров Михайло Федорович, сценарист і письменник.
- Літманович Ірина В'ячеславівна, режисер-мультиплікатор, художник
- Лібенсон Андрій Олександрович, режисер і сценарист
- Лур'є Юлій Олександрович, кіносценарист і режисер
- Любарська Ірина
- Лященко Володимир
- Майзель Євген
- Малкін Ілля
- Малюкова Лариса Леонідівна, критик
- Манська Наталія Вікторівна, продюсер
- Манський Віталій Всеволодович, режисер документального кіно, продюсер
- Марголіт Євген
- Мар'ямов Юрій Ісаакович, сценарист і режисер документального кіно
- Матізен Віктор Едуардович, критик
- Медведєв Олексій
- Майзель Євген, кінокритик
- Михайлов Олег Миколайович, сценарист, драматург
- Мірзоєва Катерина
- Мірзоєв Володимир, режисер театру і кіно, сценограф, сценарист. Лауреат Державної премії Росії (2001).
- Морозов Ігор Євгенович, режисер-документаліст
- Морозов Микола
- Мошкович Едуард
- Муштакова Тетяна
- Нахімсон Олександр
- Нємих Олена
- Нелепо Борис
- Немченко Лілія
- Непевний Володимир
- Нікітін Олександр
- Нусінова Наталія
- Ордовський Михайло Львович, режисер-постановник, сценарист
- Орел Марина
- Островський Вадим
- Отставних Валерій
- Павлючик Леонід
- Падалка Слава
- Парфьонова Марина
- Парфьонова Марія
- Пежемський Максим
- Плахов Андрій, кінокритик і кінознавець, оглядач газети «Коммерсантъ».
- Плахова Олена
- Попогребський Олексій Петрович, кінорежисер, сценарист
- Прошкін Андрій Олександрович, кінорежисер
- Радов Олександр
- Разбєжкіна Марина, кінорежисер і сценарист.
- Расторгуєв Олександр
- Ребель Аліна
- Реброва Тетяна
- Ребров В'ячеслав
- Рєпіна Наталія
- Рождественська Ксенія
- Робінов Володимир
- Ромодановський Матвій
- Рубанова Ірина
- Рязанов Ельдар Олександрович, телережисер, поет, Народний артист СРСР
- Савельєв Дмитро
- Савченко Ігор
- Сармонт Євген
- Сергієнко Тетяна
- Сильвестров Андрій
- Симонов Олександр
- Ситкова Ірина
- Сікора Світлана
- Сірівля Наталія
- Слободський Олександр
- Смирнова Авдотья, кінорежисер і сценарист.
- Смирнова Віка
- Смирнов Андрій Сергійович, кінорежисер, сценарист, актор
- Смирнова (Прудникова) Олена, акторка театру і кіно
- Смирнов Петро
- Собе-Панек Марина Вікторівна, сценарист
- Соколовська Олександра
- Соколовський Михайло
- Солнцева Алена
- Сопін Артем
- Стемпковський Андрій Олександрович, режисер, сценарист, продюсер
- Стішова Олена Михайлівна, критик
- Сулькін Олег Михайлович, журналіст, кінокритик
- Таривердієва Віра Гориславівна, музикознавець, президент Благодійного Фонду Мікаела Таривердієва
- Тарханова Катерина Сергіївна, критик
- Тасбулатова Діляра Керизбеківна, кіножурналіст, кінокритик
- Татарська Катерина Ігорівна, художник-постановник
- Терещенко Марія
- Трошина Софія
- Трошинкін Матвій Павлович, режисер
- Феклістов Олександр Васильович, актор, режисер, сценарист
- Фінн Павло Костянтинович, кіносценарист, актор
- Ханютін Олексій Юрійович, режисер
- Харченко-Куликовський Володимир
- Хлєбніков Борис Ігорович, кінорежисер і сценаріст
- Хржановський Ілля Андрійович, режисер і продюсер
- Цвєтаєва Віра
- Цимбал Євген Васильович, кінорежисер, сценарист, актор
- Циркун Ніна Олександрівна[ru], кінокритик, кінознавець, перекладач
- Чернов Олег
- Чижевський Євген
- Чудакова Маріетта Омаровна, літературознавець, історик, доктор філологічних наук, критик, письменниця
- Чутко Володимир
- Шакіна Ольга
- Шакіров Мумін Шакірович, кінорежисер і журналіст
- Шемякін Андрій Михайлович, кінокритик, автор і ведучий телевізійних програм, сценарист
- Шервуд Ольга Данилівна, кінокритик і журналіст
- Шергова Ксенія Олександрівна, кінорежисер-документаліст.
- Шмиров В'ячеслав Юрійович, продюсер, кінознавець, кінокритик
- Шнейдеров Давид Олексійович, телерадіоведучий, кінокритик
- Шуйський Юрій Аронович, кінознавець
- Шуміліна Інна
- Юріков Олександр Петрович, критик, журналіст
- Ярко Володимир
- 1 березня 2014 газета «Відомості» опублікувала статтю «Це вже було», в якій історик Андрій Зубов, незгідний з російською політикою в Криму, нагадує з тривогою про процедуру приєднання Австрії до Німеччини в 1938 у і про наслідки тієї події[12].
- 12 березня 2014 року в телеінтерв'ю на каналі «Дождь» свої думки про підтримку або незгоду з політикою влади висловили керівник Театру естради Геннадій Хазанов і президент фестивалю документального кіно «Артдокфест» Віталій Манський[13].
- 24 березня 2014 музикант Андрій Макаревич і режисер Володимир Бортко висловили протилежні думки з приводу кримської кризи, відповідаючи на питання журналіста інтернет-видання «Репортер»[14].
З окремим листом на підтримку України виступив режисер Олександр Сокуров[15].
Письменник Едуард Успенський назвав 90 відсотків росіян ідіотами через Крим[16]:
Країна розділилася на 10 відсотків розумних і 90 відсотків ідіотів. Я вважаю, що належу до тих 10 відсотків розумних, тому що вся ця історія з Кримом потворна.
Після публікації в інтернеті 11 березня 2014 року відкритого листа (Див. вище), що підтримує російську політику в Криму, з'явилася відповідь-реакція з українського боку.[17]
- У Києві скасували концерт Дениса Мацуєва.[18]
- Музиканта Юрія Башмета позбавили звання почесного професора Львівської музичної академії.[19]
- У Тбілісі скасували спектакль театру Сергія Безрукова.[20]
- За статтю, що критикує політику російської влади в Криму (Див. вище ), професора-історика Андрія Зубова звільнили з посади викладача МДІМВ[21][Пр. 1].
- 15 березня 2014 року Андрій Макаревич брав участь у московському «Марші миру». За це співака запропонували позбавити ордена «За заслуги перед Вітчизною».[22] «Московський комсомолець» присвятив цій тематиці оглядові статті.[23][24]
- У травні 2014 за вірші на підтримку України було розпочате кримінальне провадження із звинуваченням в екстремізмі проти російського поета Олександра Бившева.[25]
- Президент Росії Володимир Путін назвав громадян, що відкрито висловлюють свій протест, «п'ятою колоною» і «націонал-зрадниками»[Пр. 2].[26]
- У липні 2014 року в Москві відкрили туалет, підлогу якого прикрашали зірки зі світлинами знаменитостей, що виступали проти російського вторгнення в Україну, та приписами «П'ята колона. Чужі серед нас.» — Дмитра Бикова, Віктора Шендеровича, Олексія Кортнєва та інших.[27][28]
- У Держдуму РФ внесено законопроєкт про жорсткіші покарання за порушення порядку під час проведення або організації публічних заходів. Правозахисник Лев Пономарьов висловив думку, що законопроєкт є реакцією зокрема й на московський «Марш миру»[29]
- ↑ Комісія Ради при президентові РФ з трудових прав визнала звільнення незаконним. 11 квітня 2014 року рішення про звільнення Зубова було скасовано.
- ↑ Кліше «націонал-зрадники» (нім. Nationalverräter) використовувалося державною пропагандою Третього рейху (1932–1945 рр.) для позначення супротивників націонал-соціалізму
- ↑ Російська інтелігенція засудила вторгнення у Крим й звинуватила російські ЗМІ в брехні - Український тиждень, 13 березня 2014
- ↑ Обращение инициативной группы по проведению Конгресса интеллигенции «Против войны, против самоизоляции России, против реставрации тоталитаризма» и письмо деятелей культуры в поддержку позиции Владимира Путина по Украине и Крыму [Архівовано 25 грудня 2014 у Wayback Machine.] (рос.). Новая газета. 13.03.2014
- ↑ У Москві пройшло засідання антивоєнного Конгресу інтелігенції. // grani.ru. 19.03.2014. Архів оригіналу за 22 березня 2014. Процитовано 2014-3-20.
- ↑ Антивоєнний конгрес інтелігенції. // youtube.com. 19.03.2014. Архів оригіналу за 3 серпня 2016. Процитовано 2014-3-20.
- ↑ Олександр Литий, Артем Філіпенок. (20 березня 2014). Опозиційна інтелігенція провела антивоєнний конгрес. // top.rbc.ru. Архів оригіналу за 25 березня 2014. Процитовано 2014-3-31.
- ↑ Чи не прогинатися. Не піддаватися брехні. // echo.msk.ru. 14 березня 2014. Архів оригіналу за 7 листопада 2014. Процитовано 2014-3-19.
- ↑ Вчені виступили проти Кисельова. // colta.ru. 18 березня 2014. Архів оригіналу за 22 березня 2014. Процитовано 2014-3-20.
- ↑ Російські вчені вимагають перевірити на екстремізм ведучого «Вести Тижня» Дмитра Кисельова. // pln-pskov.ru. 19.03.2014. Архів оригіналу за 20 березня 2014. Процитовано 2014-3-22.
- ↑ Збір підписів «Про неприпустимі висловлювання ведучого "Вістей тижня" Д. Кисельова» закритий. Суспільство науковців. 18 березня 2014. Архів оригіналу за 9 червня 2020. Процитовано 20 березня 2014.
- ↑ Світлана Петрова. (19-03-2014). Російські вчені просять перевірити всі програми Дмитра Кисельова на екстремізм. rusnewsinfo.ru. Архів оригіналу за 19-03-2014. Процитовано 2014-3-19.
- ↑ Мы с вами! [Архівовано 17 березня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Андрій Зубов. (01.03.2014). Це вже було. Відомості. Архів оригіналу за 21 березня 2014. Процитовано 2014-3-26.
- ↑ Як кримське питання розкололо російське суспільство? Думка підписанта листа за українську політику Путіна і проти неї. // tvrain.ru. 12 березня 2014. Архів оригіналу за 11 квітня 2014. Процитовано 2014-3-29.
- ↑ Сергій Волохов. (24 березня 2014). Війна і мир. Андрій Макаревич — проти, Володимир Бортко — за. // reporter.vesti.ua. Архів оригіналу за 28 березня 2014. Процитовано 2014-3-28.
- ↑ [[https://web.archive.org/web/20140703164833/http://grani.ru/Politics/Russia/m.226553.html Архівовано 3 липня 2014 у Wayback Machine.] Служенье муз / Грани.ру] (рос.)
- ↑ Эдуард Успенский назвал 90 процентов россиян идиотами из-за Крыма. Комсомольська правда. 01/10/2014. Архів оригіналу за 7 жовтня 2014. Процитовано 8 жовтня 2014.
- ↑ Олена Поляковська, Євгенія Назарець. (14.03.2014). Гастрольна війна. // svoboda.org. Архів оригіналу за 20 березня 2014. Процитовано 2014-4-3.
- ↑ У Києві скасували концерт Мацуєва [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]. Еспресо TV. 13.03.2014
- ↑ Львів'яни забрали в Башмета почесне звання [Архівовано 2 січня 2015 у Wayback Machine.]. Еспресо TV. 13.03.2014
- ↑ У Тбілісі скасували спектакль Безрукова за його підтримку Путіна [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]. Факти. ICTV. 12.03.2014
- ↑ З МДІМВ звільнений професор Андрій Зубов. Бі-бі-сі. 24 березня 2014. Архів оригіналу за 27 березня 2014. Процитовано 2014-4-1.
- ↑ Відомі діячі культури Росії просять Путіна припинити цькування Макаревича [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]. iPress. 28.03.2014
- ↑ Ян Смирницький. (28 березня 2014). Якщо Андрія Макаревича позбавлять звання народного артиста — це буде на краще. Московський комсомолець. Архів оригіналу за 13 квітня 2014. Процитовано 2014-3-31.
- ↑ Олександр Мельман. (31 Березень 2014). Пристрасті по Макаревичу: вирішив стати собою і отримав по повній. Московський комсомолець. Архів оригіналу за 13 квітня 2014. Процитовано 2014-3-31.
- ↑ Поэта Бывшева привлекли по 282-й статье за стихи в поддержку Украины [Архівовано 4 липня 2014 у Wayback Machine.] (рос.). Грани.ру. 14.05.2014
- ↑ 1984 in 2014 [Архівовано 13 квітня 2014 у Wayback Machine.] (англ.). The Economist. 29.05.2014
- ↑ Віктор Шендерович: Там куди в Україні не дійшла Росія зі своєю “миротворчістю” кров не ллється - Факти, 10 липня 2014
- ↑ У Москві туалет Київського вокзалу "прикрасили" фотографіями зірок, які підтримали українців - Уніан, 08.07.2014
- ↑ В Госдуме хотят сажать в тюрьму за нарушения на митингах [Архівовано 11 квітня 2014 у Wayback Machine.] (рос.). Російська служба BBC. 01.04.2014