Наталі...
Наталі... | |
---|---|
фр. Nathalie... | |
Жанр | драма |
Режисер | Анн Фонтен |
Продюсер | Ален Сард |
Сценаристи |
|
У головних ролях | Фанні Ардан Еммануель Беар Жерар Депардьє Владимир Йорданов |
Оператор | Жан-Марк Фабр |
Композитор | Майкл Найман |
Художник | Мішель Бартелемі |
Костюмер | Паскалін Шаванн |
Кінокомпанія |
|
Дистриб'ютор | • Mars Distribution (Франція) |
Тривалість | 100 хв. |
Мова | французька |
Країна | Франція Іспанія |
Рік | 2003 |
Дата виходу | 7 січня 2014 (Франція) |
Кошторис | 7 345 375 €[1] |
Касові збори | 4 529 838 $[1] |
IMDb | ID 0348853 |
Рейтинг | IMDb: |
«Наталі…» (фр. Nathalie...) — французько-іспанський фільм-драма 2003 року, поставлений режисеркою Анн Фонтен.
Катрін щасливо прожила 20 років зі своїм чоловіком, успішним бізнесменом. І раптом вона дізнається, що благовірний її зраджує. Спочатку вона почуває себе ображеною, але потім обманутій жінці приходить чудова ідея — Катрін пропонує своїй новій знайомій Марлен, не безкоштовно, звичайно, спокусити Бернара. Марлен змінює зовнішність та ім'я, на час ставши Наталі, знайомиться з Бернаром і узятися до виконання свого завдання, не забуваючи докладно розповідати про все цікавій дружині. Поступово між жінками встановлюються досить дивні відносини…
• Фанні Ардан | … | Катрін |
• Еммануель Беар | … | Наталі/Марлен |
• Жерар Депардьє | … | Бернар |
• Владимир Йорданов | … | Франсуа |
• Жудіт Магр | … | мати Катрін |
• Родольф Полі | … | син |
• Евелін Дандрі | … | власник бару |
• Аврора Отой | … | пацієнтка Катрін |
• Ідіт Себюла | … | Жислен |
• Арі Булонь | … | чоловік на одну ніч |
Список нагород та номінацій[2] | |||||
---|---|---|---|---|---|
Кінопремія | Дата церемонії | Категорія | Номінант(и) | Результат | |
Премія Європейської кіноакадемії | 2004 | Найкраща європейська акторка | Фанні Ардан | Номінація | |
Еммануель Беар | Номінація |
У своєму новому фільмі Анн Фонтен дозволила вп'яте зустрітися на екрані двом гігантам французького кіно — Жерару Депардьє і Фанні Ардан, перетворивши усталений за 20 років дует у тріо. Тут третьою гранню трикутника стала Емманюель Беар. Історія вийшла красивою, дуже французькою і жіночою, але водночас занадто ситою і буржуазною. Навіть еротизм у буржуазії при перевірці виявився теж якимось скромним[джерело?].
- ↑ а б Nathalie (2004) на сайті JPBox-Office. Процитовано 18.04.2017
- ↑ Нагороди та номінації фільму Наталі... на сайті IMDb (англ.)
- Наталі... на сайті IMDb (англ.) (станом на 18.04.2017)
- Наталі... на сайті AllMovie (англ.)
- Наталі... на сайті Box Office Mojo (англ.)
- Наталі... на сайті Rotten Tomatoes (англ.)
- Наталі... на сайті Metacritic (англ.)