Наталі Енік

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Наталі Енік
Народилася3 серпня 1955(1955-08-03)[1] (69 років)
6th arrondissement of Marseilled, Марсель
Країна Франція
Діяльністьсоціолог, дослідниця
Alma materВища школа соціальних наук (1981)[2]
Університет Провансу
lycée Périerd
Галузьсоціологія
ЗакладНаціональний центр наукових досліджень[3]
Науковий керівникП'єр Бурдьє[2]
Нагороди
Кавалер ордена Почесного легіону

Монтіонівська премія (2015)

Премія Петрарки[d] (2017)

Наталі Енік (фр. Nathalie Heinich; 3 серпня 1955, Марсель) — французький соціолог.

Наукова біографія

[ред. | ред. код]

Автор праць з історії соціології, соціології гендерних відносин та соціології мистецтва — становленню ролі художника, письменника, перекладача, форм визнання та винагороди художніх досягнень.

Праці Н. Енік перекладені китайською, корейською, японською, арабською та основними європейськими мовами.

Праці

[ред. | ред. код]
  • La Gloire de Van Gogh — essai d'antropologie de l'admiration. Paris: Editions de Minuit, 1991
  • Du peintre à l'artiste — artisans et académiciens à l'âge classique. Paris: Editions de Minuit, 1993
  • Etats de femme: l'identité féminine dans la fiction occidentale. Paris: Gallimard, 1996
  • Etre artiste. Lea transformations du statut des peintres et des sculpteurs. Paris: Klincksieck, 1996
  • Ce que l'art fait à la sociologie. Paris: Minuit 1998
  • Le triple jeu de l'art contemporain — sociologie des arts plastiques. Paris: Minuit, 1998
  • L'épreuve de la grandeur. Paris: Editions La Decouverte, 1999
  • Etre écrivain — Creation et identité. Paris: Editions La Découverte, 2000
  • Pour en finir avec la querelle de l'art contemporain. Paris: Echoppe, 1999
  • Sociologie de l'art. Paris: Editions La Découverte, 2001
  • La sociologie de Norbert Elias. Paris: Editions La Découverte, 2002
  • Mères-filles: une relation à trois. Paris: A. Michel, 2002 (avec C. Eliacheff)
  • L'art en conflits. Paris: Editions La Decouverte, 2002 (avec B. Edelman)
  • Art, creation, fiction: entre sociologie et philosophie. Nîmes: Chambon, 2003 (у співавторстві з Жаном-Марі Шеффером)
  • Face à l'art contemporain. Paris: Echoppe, 2003
  • Les ambivalences de l'émancipation feminine. Paris: Albin Michel, 2003
  • L'élite artiste — Excellence et singularité en régime démocratique. Paris: Gallimard, 2005
  • Pourquoi Bourdieu? Paris: Gallimard, 2007
  • Faire voir. L'art à l'épreuve de ses mediations. Paris: Les Impressions nouvelles, 2009
  • Le bêtisier du sociologue. Paris: Klincksieck, 2009
  • La fabrique du patrimoine: De la cathédrale a la petite cuillère. Paris: Editions de la MSH, 2009
  • L'art contemporain exposé aux rejets: études de cas. Paris: Hachette littératures, 2009
  • Guerre culturelle et art contemporain. Une comparaison franco-américaine. Paris: Hermann, 2010
  • Sortir des camps, sal du silence: de l'indicible à l'imprescriptible. Bruxelles: les Impressions nouvelles, 2011
  • De la visibilité: excellence et singularité en régime mediatique. Paris: Gallimard, 2012
  • Maisons perdues. Paris: Thierry Marchaisse, 2013
  • Le Paradigme de l'art contemporain. Structures d'une révolution artistique. Paris: Gallimard, 2014

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. ↑ BD Gest'
  2. ↑ а б Agence bibliographique de l'enseignement supérieur (France) Système universitaire de documentation — Montpellier: ABES, 2001.
  3. ↑ https://www.radiofrance.fr/personnes/nathalie-heinich
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Наталі_Енік