Натикач Петро Іванович

Натикач Петро Іванович
Натикач Петро Іванович
Народився	14 серпня 1947; Росава, Миронівський район, Українська РСР, СРСР
Помер	2 серпня 2024 (76 років); Житомир, Україна
Країна	СРСР; Україна
Діяльність	історик, викладач університету
Alma mater	Історичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка (1973)
Заклад	Житомирський державний університет імені Івана Франка
Вчене звання	доцент[d]
Науковий ступінь	кандидат історичних наук (1978)
Науковий керівник	Сергієнко Григорій Якович

Петро Іванович Натикач (14 серпня 1947(19470814), Росава — 2 серпня 2024, Житомир) — український історик і краєзнавець, дослідник історії України, кандидат історичних наук, доцент.

Біографія

Народився 14 серпня 1947 року в селі Росаві Миронівського району Київської області. В 1965 році закінчив Миронівську середню школу № 1 із золотою медаллю^[1]. У 1968–1973 роках навчався на історичному факультеті Київського державного університету, після закінчення якого працював вчителем історії Житомирської середньої школи № 6^[1]. У 1974–1977 роках — аспірант, у 1977–1978 роках — молодший науковий співробітник Інституту історії АН УРСР. 28 вересня 1978 року, під керівництвом кандидата історичних наук Г. Я. Сергієнка, захистив кандидатську дисертацію на тему: «Суспільно-політичний рух на Україні наприкінці XVI — у першій половині XVII ст.». Проводив науково-допоміжну роботу у створенні другого тому восьмитомної «Історії Української РСР»^[2].

З листопада 1978 року викладає в Житомирському державному педагогічному інституті — асистент, старший викладач. З 2001 року — доцент, завідувач кафедри історії України, у 2001–2004 та в 2007–2008 роках — декан історичного факультету Житомирського державного педагогічного університету імені Івана Франка. Є членом Житомирського регіонального центру європейської та євроатлантичної інтеграції України^[1]. У 2015 році закінчив свою робочу кар'єру.

Помер 2 серпня 2024 року^[3].

Основні публікації

З історії суспільно-політичного руху на Україні в кінці XVI — першій половині XVII століття // УІЖ. — 1978. — № 3;
Край в історичній літературі // Поліський дивосвіт: Література рідного краю: Житомирщина. — Частина І. — Житомир: Житомирський державний педагогічний університет імені І. Франка, 2000 (у співавторстві);
Житлове будівництво в сільській місцевості України. 1960—1980 // Вісник Технологічного університету Поділля. — 1999. — № 3 (у співавторстві);
«Українська та світова культура» в 2 випусках;
«Житомирщина. Історичний нарис» (у співавторстві), два видання;
«Зрозумієш історію — пізнаєш світ»;
«Історія рідного краю» — навчальний посібник для 8-го класу середньої загальноосвітньої школи;
«Житомирська обласна клінічна лікарня ім. О. Гербичевського»;
«Історія Житомирського державного університету ім. І. Я. Франка»;
«Вища педагогічна освіта і наука України: історія, сьогодення та перспективи розвитку».

Член Редколегії серії книг «Реабілітовані історією» та журналу «Історія. Філософія. Релігієзнавство.»

Відзнаки

Відмінник освіти України (з 1999 року); у 2006 році нагороджений знаком «Слава Житомирського державного університету імені Івана Франка»; у 2007 році — знаком Міністерства освіти і науки України за розвиток вищої школи «Петро Могила».

Примітки

↑ ^а ^б ^в Історичний факультет Житомирського державного університету імені Івана Франка
↑ «Історія Української РСР». Том 2. Київ «Наукова думка». 1979. стор. 11
↑ Помер засновник історичного факультету ЖДУ Петро Натикач. Журнал Житомира. 3 серпня 2024. Процитовано 3 серпня 2024.

Джерела

Інститут історії України НАН України^{[недоступне посилання з липня 2019]}

[ЖДУ-1] а ^б ^в Історичний факультет Житомирського державного університету імені Івана Франка

[2] «Історія Української РСР». Том 2. Київ «Наукова думка». 1979. стор. 11

[3] Помер засновник історичного факультету ЖДУ Петро Натикач. Журнал Житомира. 3 серпня 2024. Процитовано 3 серпня 2024.

[1]

[2]

[3]