Перейти до вмісту

Національна бібліотека Венесуели

Координати: 10°30′43″ пн. ш. 66°54′45″ зх. д. / 10.512° пн. ш. 66.9124° зх. д. / 10.512; -66.9124
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Національна бібліотека Венесуели
10°30′43″ пн. ш. 66°54′45″ зх. д. / 10.512° пн. ш. 66.9124° зх. д. / 10.512; -66.9124
Країна: Венесуела Редагувати інформацію у Вікіданих
Тип:національна бібліотека Редагувати інформацію у Вікіданих
РозташуванняКаракас Редагувати інформацію у Вікіданих
Заснована13 липня 1833 Редагувати інформацію у Вікіданих
Сайт:bnv.gob.ve Редагувати інформацію у Вікіданих
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Національна бібліотека Венесуели () — найбільша наукова бібліотека Венесуели, розташована в Каракасі, є дипозитарієм обов'язкового примірника всіх друкованих видань Венесуели. Бібліотека була заснована 13 липня 1833 року указом генерала Хосе Антоніо Паеса. Дієго Баутіста Урбанеха, міністр закордонних справ, був призначений першим директором.[1]

Нинішній головний корпус бібліотеки спроєктував архітектор Томас Санабрія з 1981 до 1989 року[2] у стилі бруталістської архітектури, що містить низку елементів дизайну та характерні будівельні техніки.

Структура

[ред. | ред. код]

Бібліотека містить кілька спеціальних колекцій та відділень:

  • Автоматизований каталог
  • Орієнтування та посилання
  • CEDINBI (Центр бібліотечної інформації та документації)
  • Загальна бібліографічна колекція (CBG)
  • Гемерографічна колекція (CH)
  • Збірник офіційних публікацій (ЗПО)
  • Стара документальна колекція (CDA)
  • Колекція Arcaya (Каліфорнія)
  • Sound and Cinema Collection і Flat Works Collection (CSCCOP).

Історія

[ред. | ред. код]

У 1831 році міністр внутрішніх справ Антоніо Леокадіо Гусман запропонував ідею об'єднати монастирські бібліотеки та книгозбірні, які раніше були розпорошені по всій країні.[3] Хоча указ 1833 року тодішнього президента Хосе Антоніо Паеса є загальновизнаною датою заснування, лише в 1870 році було створено «тверду основу для функціонування [Національної бібліотеки]».[4]

У 1874 році президент Антоніо Гусман Бланко розпорядився передати колекції монастирських бібліотек до Центрального університету Венесуели. Зрештою ці колекції увійшли до фондів Національної бібліотеки, яка тоді розташовувалася в університетському містечку.[5]

Перший друкований каталог, «Каталог бібліотеки Каракаського університету», був опублікований у 1875 році Адольфо Ернстом, видатним вченим, який 1876 року став директором цієї бібліотеки.[6]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Linárez Pérez, Juan Carlos. La formación del profesional de la información en Venezuela: Aproximación histórico-analítica. Biblios. 58: 17—32.
  2. ↑ Thomas Jose Sanabria. Процитовано 25 квітня 2022.
  3. ↑ Pérez, O.A. Bibliotecas. Diccionario de Historia de Venezuela, 2nd Ed.: 441—8.
  4. ↑ Machin-Mastromatteo, J.D.; Granda, R. Venezuela: Libraries and Librarianship (PDF). Encyclopedia of Library and Information Sciences. CRC Press, Taylor & Francis. VII: 4886—4895.
  5. ↑ Linárez Pérez, Juan Carlos. La formación del profesional de la información en Venezuela: Aproximación histórico-analítica. Biblios. 58: 17—32.Linárez Pérez, Juan Carlos.
  6. ↑ Machin-Mastromatteo, J.D.; Granda, R. Venezuela: Libraries and Librarianship (PDF). Encyclopedia of Library and Information Sciences. CRC Press, Taylor & Francis. VII: 4886—4895.Machin-Mastromatteo, J.D.; Granda, R. «Venezuela: Libraries and Librarianship» (PDF).

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Національна_бібліотека_Венесуели&oldid=44354160